Апеляційний суд Івано-Франківської області
м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2010р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Бідочко Н.П.,
суддів Вакарук В.М., Пнівчук О.В.,
секретаря Сідорука А.О.,
з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, її
представника ОСОБА_4, представника органу
опіки і піклування МВК ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача орган опіки і піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про вселення, усунення перешкод у здійсненні права власності, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про поділ майна та виділ в натурі частки майна за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 20 серпня 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 серпня 2009 року позов ОСОБА_3, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_7 задоволено частково.
Постановлено вселити ОСОБА_3, ОСОБА_7 в АДРЕСА_1.
________________________________________________________________________________________________
Справа №22-ц-148/2010р. Головуючий у І інстанції Барашков В.В.
Категорія 5 Суддя-доповідач ОСОБА_8
Зобов'язано ОСОБА_1, ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_3, ОСОБА_7 в проживанні та користуванні кухнею, ванною кімнатою, верандою в АДРЕСА_2.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 10010 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2000 грн. заподіяної моральної шкоди.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_6 відмовлено.
В задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про поділ майна та виділ у натурі частки майна відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що суд допустив порушення норм матеріального і процесуального права.
Апелянт вказує на те, що позивачами не наведено доказів чинення ним перешкод у користуванні квартирою.
Судом не враховано того, що ОСОБА_3 після розірвання з ним шлюбу у 2004 році, залишивши двох неповнолітніх дітей йому, з дочкою ОСОБА_9 змінила місце проживання і стала проживати ІНФОРМАЦІЯ_1.
Неповнолітня дочка ОСОБА_9, котрій на той час вже виповнилось 14 років, залишалась проживати з матір’ю при цьому часто навідувалась до нього, батька та своїх сестер.
Суд, вважає апелянт, не мотивував розмір стягнення з нього компенсаційних виплат та відшкодування моральної шкоди.
Суд також допустив порушення норм процесуального права.
Просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.1983 року ОСОБА_3 уклала з ОСОБА_1 шлюб, який розірваний 14.03.2005 року (а. с. 152 т.1).
Від шлюбу в сторін народилося троє дітей: ОСОБА_1 ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_1 ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_1 ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Згідно рішення Івано-Франківського міського суду від 14.03.2005 року про розірвання шлюбу неповнолітню ОСОБА_6 залишено на проживанні з матір’ю ОСОБА_3
Як встановлено судом, після розірвання шлюбу сторін, діти ОСОБА_2 та ОСОБА_6 залишились проживати з батьком ОСОБА_1
Встановлено, що квартира АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого агентством по приватизації 21.08.1997 року, належить на праві спільної сумісної власності в рівних долях ОСОБА_1, ОСОБА_3, дітям - ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_6 (а. с. 6, т.1).
Згідно ст. ст. 321, 391 ЦК України право власності є непорушним.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про вселення в квартиру АДРЕСА_3, суд виходив з вимог вищезазначених норм закону та з врахуванням обставин справи.
Зокрема, що після розірвання шлюбу ОСОБА_1 став чинити перешкоди ОСОБА_3 у користуванні житлом, що змусило позивачів перейти проживати в інше житло.
Судом встановлено, що позивачка надала ОСОБА_1 для придбання автомобіля 1300 доларів США з особистих коштів, тому, задовольняючи позов в частині стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів, суд врахував вимоги ст.57 Сімейного кодексу України.
Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім’ї чи близьких родичів.
Як загальна умова цивільно-правової відповідальності законодавством передбачений зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, що настали.
Заявляючи позов про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 10000 грн.; ОСОБА_3 не наводила обставин про спричинення їй такої шкоди. Не надала позивачка суду і доказів про заподіяння їй моральної шкоди.
Колегія суддів вважає факт задоволення вимог про відновлення порушеного права позивачки достатньою компенсацією її переживань.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що в задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди слід відмовити.
На підставі ст.1166 ЦК України, керуючись ст.ст.218, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 20 серпня 2009 року в частині відшкодування моральної шкоди скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_3, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача орган опіки і піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про відшкодування моральної шкоди відмовити.
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набуває чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча Н.П. Бідочко
Судді: В.М. Вакарук
ОСОБА_12