Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2010 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано- Франківської області в складі:

головуючого Бідочко Н.П.,

суддів Мелінишин Г.П., Павлишиної А.Т секретаря Сідорука А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші про зобов'язання проведення перерахунку та виплати пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Калуші на постанову Калуського міськрайонного суду від 05 березня 2010 року,-

встановила

Постановою Калуського міськрайонного суду від 05 березня 2010 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Калуші про визнання частково неправомірною відмову відповідача щодо підвищення пенсії, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Калуші нарахувати позивачці доплачену їй, як дитині війни, щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31,12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

На дану постанову управління Пенсійного фонду України в м. Калуші подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку про

Справа №22-ц-1284/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Якимів Р.В.

Категорія 57 Доповідач :Бідочко Н.П.

необхідність перерахунку пенсії позивачці та застосування такої розрахункової величини як мінімальна пенсія за віком. Законом України "Про соціальний захист дітей війни" застосування цього критерію не передбачено, а ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до цих правовідносин не застосовується. Також судом не враховано відсутність фінансового забезпечення цих соціальних гарантій, та що стягнення коштів за рішенням суду призведе до використання інших коштів не за призначенням. Посилаючись на зазначені обставини апелянт просив постанову скасувати.

Сторони в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, народився 31.08.1938 року, має статус дітей війни, а тому, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на соціальні гарантії, визначені цим Законом, зокрема право на піднищення пенсії на суму, що складає 30% мінімальної пенсії за віком .

Обмеження виплат, передбачених названим законом, зазначені в Законах України «Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки та про внесення змін до деяких конодавчих актів України" рішеннями Конституційного Суду України визнані конституційними. Тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для задоволення вимог апелянта.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги положення ч.З ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз.1 ч.І 'статті, виключно для визначення розмірів пенсій, що призначені згідно із цим Законом. Наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі оцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.

Апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України не містить посилання на докази, що давало б підставу для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення рішення про відмову в позові.

З врахуванням наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.

Керуючись ст.ст. 304і, 307, 308 ,313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Калуші відхилити, а постанову Калуського міськрайонного суду від 05 березня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала остаточна і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: Н.П. Бідочко

ОСОБА_2

ОСОБА_3