Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2010 р. м. Івано-Франківськ

Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано- Франківської області в складі:

головуючого Бідочко Н.П.,

суддів Мелінишин Г.П., Павлишиної А.Т.,

секретаря Сідорука А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі про зобов'язання проведення перерахунку та виплати пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі на рішення Тисменицького районного суду від 15 квітня 2010 року,-

встановила:

Рішенням Тисменицького районного суду від 15 квітня 2010 року задоволено позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому .рййоні про визнання частково неправомірною відмову відповідача щодо підвищення пенсії, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі нарахувати цозивачці недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.

На дану постанову управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та іцесуального права. Апелянт зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку про

Справа №22-ц-1301/2010р. Головуючий у 1 інстанції Гургула В.Б.

Категорія 57 Суддя-доповідач ОСОБА_2

необхідність перерахунку пенсії позивачці та застосування такої розрахункової величини як мінімальна пенсія за віком. Законом України "Про соціальний захист дітей війни" застосування цього критерію не передбачено, а ст. 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до цих правовідносин не застосовується. Також судом не враховано відсутність фінансового забезпечення цих соціальних гарантій, та що стягнення коштів за рішенням суду призведе до використання інших коштів не за призначенням. Посилаючись на зазначені обставини апелянт просив постанову скасувати.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна Скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, яка народилася 09.01.1939 року, має статус дітей війни, а тому, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на соціальні гарантії, визначені цим Законом, зокрема право на підвищення пенсії на суму, що складає 30% мінімальної пенсії за віком .

Обмеження виплат, передбачених названим законом, зазначені в Законах України "Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" рішеннями Конституційного Суду України визнані неконституційними. Тому посилання в апеляційній скарзі на відсутність бюджетних асигнувань не може бути підставою для задоволення вимог апелянта.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги положення ч.З ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" про застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз.1 ч.І цієї статті, виключно для визначення розмірів пенсій, що призначені згідно із цим Законом.

Наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є

підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантии та права на

підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до вимог ч.2 ст.ЗОЗ ЦПК України суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.

Апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України не містить посилання на нові докази, що давало б підставу для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення рішення про відмову в позові.

З врахуванням наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те. що судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення не встановлено.

Керуючись ст.ст.304і, 307, 308 ,313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі відхилити, а рішення Тисменицького районного суду від 15 квітня 2010 року залишити без зміни.

Ухвала остаточна і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: Н.П. Бідочко

ОСОБА_3

ОСОБА_4