Апеляційний суд Івано-Франківської області

м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська, 11, 76018, (0342) 75-02-38

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 20010р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Бідочко Н.П.,

суддів Девляшевського В.А., Ясеновенко Л.В.,

секретаря Сідорука А.О.,

з участю: ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

ОСОБА_3, сільського голови ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Вербовецької сільської ради про визнання рішень сільської ради незаконними, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 02 грудня 2009 року, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 02 грудня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Вербовецької сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення Вербовецької сільської ради від 07.06.2007 року в частині зобов’язання її перемістити межові знаки, зобов’язання ОСОБА_3 очистити земельну ділянку від каменю та шутру та в частині зобов’язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою в розмірі 0,2366 га, що в с. Вербовець по вул. Підгора Косівського району, а також в частині визнання незаконними та скасування рішень Вербовецької сільської ради від 04.10.2007 року, 16.12.2007 року та від 05.10.2009 року, відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Апелянтка зазначає, що вона є спадкоємницею після смерті ОСОБА_5, а тому і законним землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок спадкодавця.

________________________________________________________________________________________________

Справа №22-ц-198/2010р. Головуючий у І інстанції Цалин Б.М.

Категорія 45 Суддя-доповідач ОСОБА_6

Смерть землекористувача чи власника землі не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою осіб, які з ним проживали, вказує апелянтка.

Суд не дав правової оцінки таким доказам, як акту перевірки, проведеного управлінням Держкомзему в Івано-Франківській області та листу-відповіді райдержадміністрації з приводу її звернення по земельному спору.

Вважає відмову сільської ради в передачі їй у приватну власність земельної ділянки розміром 0,2366, в с. Вербовець вул. Підгора, 13 Косівського району та прийнятті з цього приводу рішення від 05.10.2009 року незаконним.

Суд також не взяв до уваги пояснення свідків.

Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 28.03.2009 року державним нотаріусом Косівської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_7, ОСОБА_1 є власником спадкового майна, яке складається з житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться в с. Вербовець по вул. Підгора Косівського району і розміщені на земельній ділянці Вербовецької сільської ради (а.с. 4).

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації, забороняється.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Як вбачається з оглянутої в судовому засіданні цивільної справи 2-49/2009 року за позовом ОСОБА_5 рішенням Вербовецької сільської ради від 16.03.1998 року (а.с. 15) вирішено передати у приватну власність останній земельну ділянку площею 0,2366 г.

Встановлено, що ОСОБА_5 після прийняття такого рішення не виконано відповідних дій щодо виготовлення проектної документації на відвід землі, затвердження її сесією Вербовецької сільської ради та виготовлення свідоцтва про право власності на землю.

Документу, який посвідчував би її право власності на спірну земельну ділянку, позивачкою не надано.

Посилання апелянтки на те, що успадкувавши право власності на житловий будинок та господарські споруди, вона набула право власності чи право належного користування земельною ділянкою площею 0,2366 га, не заслуговує на увагу, оскільки спадкодавець ОСОБА_5 не була власником земельної ділянки чи її належним користувачем, тому, відповідно, спадкоємець ОСОБА_1 не могла успадкувати право власності чи право користування цією земельною ділянкою.

Твердження апелянтки, що суд не взяв до уваги акт перевірки управління Держкомзему в Івано-Франківській області від 03.12.2009 року є безпідставним, оскільки здобутий ОСОБА_1 після винесення рішення.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що земельна ділянка, на яку претендує позивачка, на час прийняття нею спадщини, є власністю Вербовецької сільської ради, і на час прийняття сільською радою рішень від 07.06.2007 року, 04.10.2007 року та 16.12.2007 року про розширення та відновлення під’їзної дороги із західної сторони до господарства відповідача, спірна земля перебувала у власності сільської ради.

За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели, або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Косівського районного суду від 02 грудня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуюча Н.П. Бідочко

Судді В.А. Девляшевський

ОСОБА_8