Справа № 01/28/10/2015

Провадження № 4-с/638/13/23

УХВАЛА

Іменем України

       02 лютого 2023 року                                                                м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Подус Г.С.,

при секретарі -          Веліток Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові скаргу ОСОБА_1 на дії та постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.03.2020 року в частині призначення відповідальним зберігача приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.03.2020 року в частині призначення відповідальним зберігача приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича, в якій просить визнати неправомірною (незаконною) постанову частого виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича від 02 березня 2020 року про опис та арешт майна боржника в пункті 3 щодо призначення відповідальним зберігачем ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 12 грудня 2002 року Комінтернівським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області; зобов`язати частого виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича призначити відповідального зберігача з урахуванням вимог статей 56-58 Закону України «Про виконавче провадження» щодо не рухомого майна, яке визначено в пункті 1 постанови частого виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича від 02 березня 2020 року про опис та арешт майна боржника. Скарга обґрунтована тим, що 03.09.2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова видав виконавчий лист №01/28/10/2015 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресом: АДРЕСА_2 , п НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресом: АДРЕСА_3 ; ІН НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_6 , який зареєстрований за адресом : АДРЕСА_4 , ІНП НОМЕР_7 ) суму боргу за договором позики в розмірі сумі 41668885,73 гривні (сорок один мільйон шістсот шістдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят п?ять гривень сімдесят три копійки). 03.10.2019 року Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60227029.

02 березня 2020 року Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника , при примусовому виконанні виконавчого провадження. В оскаржуваній постанові приватний виконавець призначив відповідальним зберігачем нерухомого майна частини трикімнатної квартири АДРЕСА_5 - ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_8 виданий 12 грудня 2002 року комінтернівським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області. Боржник вважає дану постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02 березня 2020 року протиправною (незаконною) в частині п.3 про призначення відповідальним зберігачем - ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 12 грудня 2002 року Комінтернівським РВ ХМУ УМВС в харківській області.

В судове засідання скаржник не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, в судове засідання не з`явився.

Стягувач та приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. в судове засідання не з`явились, повідомлялись завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи та копії матеріалів виконавчого провадження, дійшов наступних висновків.

На примусовому виконанні у Приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича перебуває виконавче провадження ВП №60227029 по виконанню виконавчого листа №01/28/10/2015 Дзержинським районним судом м. Харкова.

Згідно статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

02 березня 2020 року Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника , при примусовому виконанні виконавчого провадження. В оскаржуваній постанові приватний виконавець призначив відповідальним зберігачем нерухомого майна частини трикімнатної квартири АДРЕСА_5 - ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_8 виданий 12 грудня 2002 року комінтернівським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Частиною 5 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

Згідно ч. 1 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приватний виконавець процесуально є самостійним при винесенні та ухваленні рішень, крім того, статтею 58 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено його право передати арештоване майно, на зберігання боржникові або іншим особам, що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку.

Скаржник дійшов помилкового трактування, адже в статті не вказано, що першочергово право на отримання майна на зберігання має боржник, в ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» вказане можливе коло осіб, кому може бути передане на відповідальне зберігання майно.

Таким чином, при винесенні постанови про опис та арешт майна 02.03.2020 р. приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович діяв відповідно до вимог ст. 56,58 ЗУ «Про виконавче провадження».

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

В даному випадку, враховуючи те, що судове рішення тривалий час залишається невиконаним, а також ймовірність того, що боржник може приховати чи реалізувати належне йому майно і ухилитись від виконання рішення, приватним виконавцем обґрунтовано було прийнято рішення про передачу арештованого майна на зберігання третій особі.

Слід також врахувати, що виконання рішення суду - є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки завданням органів виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Таким чином суд не знаходить підстав для задоволення вимог скаржника, оскільки оскаржувані дії приватного виконавця були прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень приватного виконавця, право скаржника не було порушено, приватним виконавцем не порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 не обґрунтована, у суду не має підстав визнавати дії приватного виконавця неправомірними та зобов`язати його вчинити певні дії. Тому у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-

постановив:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.03.2020 року в частині призначення відповідальним зберігача приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя