№ 243/30/22

№ 1-кп/243/257/2023

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року                        

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді                                 ОСОБА_1

               при секретарі                                         ОСОБА_2

               за участю прокурора                                 ОСОБА_3

               захисника                                         ОСОБА_4

               обвинуваченого                                 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні, що відбувається поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу голови суду № 29 «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10.05.2022 року», матеріали кримінального провадження, що внесено до ЄРДР за № 12021052510001636, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Пантелеймонівка, м. Горлівка, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз :

- 31.03.2020 року Слов`янським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 5 місяців 10 днів позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

Встановив:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України

27.01.2023 року прокурор звернувся до суду з письмовими клопотаннями про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, на обґрунтування вимог зазначивши, що останній обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Вказав на наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, на можливість обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Відомості про особу обвинуваченого свідчать про відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків, обвинувачений є раніше судимим.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені вимоги.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважав його зайво суворим, необґрунтованим та вказав на наявність підстав для обрання у відношенні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Висловив думку, що прокурором помилково вказано на наявність ризиків та не надано достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості підозри.

ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, наполягав на її задоволенні та вказав, що він тривалий час перебуває під вартою, але справа по суті не розглядається. Звернув увагу, що до затримання він не намагався скриватися від слідства та суду. Вважав невірною кваліфікацію його дій.

Заслухавши думку осіб, що беруть участь по справі, дослідивши надані матеріали, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У відповідності до п.п. 61,62 Рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Суд зазначає, що суспільний інтерес у справі, полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а тому слід забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальним ризикам, які можуть наступити в разі зміни запобіжного заходу, а саме переховування від суду з метою уникнення покарання, можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, вірогідність незаконного впливу на свідків з метою примушування їх до зміни своїх показань.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Дані про особу обвинуваченого свідчать про відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків. ОСОБА_5 раніше судимий. На теперішній час наявні ризики переховування обвинуваченого від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.

До того ж, згідно п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існує ризик впливу обвинуваченого на потерпілого та  свідків у кримінальному провадженні. 

У разі застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об`єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.

Інші доводи захисника та обвинуваченого не можуть бути оцінені у повному обсязі на ці прийняті судом стадії судового процесу, оскільки відносяться до питань, що віршуються в нарадчій кімнаті при вирішенні справи по суті.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про доцільність продовження у відношенні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів

Задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, на підставі ч.4 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне не визначити обвинуваченим розмір застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 392, 395 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у вигляді тримання під вартою в Державні установі «Чернівецький слідчий ізолятор» на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 30.03.2023 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського Апеляційного суду, обвинуваченим протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, а іншими учасниками судового розгляду, в той же строк з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошений 30.01.2023 року о 15-30.

Головуючий суддя                                                         ОСОБА_1