ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2006 р.

Справа № 17/150

 За позовом:      ВАТ "Оріана"  ,м. Калуш    Івано-Франківської області, вул.Євшана, 9

до відповідача:  1 : ЗАТ "Оріпласт",  м. Калуш Івано-Франківська області,

                            вул.Промислова-13

до  відповідача  2 :ТзОВ "Престиж Лтд" , м.Дніпропетровськ,  вул. Тернова, 2

 

про визнання  недійсним  договору  №10-09/01-ор/кр  від  10  вересня  2003  року

                              

                                        Суддя Неверовська Л.М.

                                        При секретарі судового засіданняи Нестеренко А.В.

Представники:

Від позивача:   Кузів В.С. -юрисконсульт юридичного відділу, (довіреність №8  від  01.01.05 р)

Від відповідача: Григорук  О.Б.  - представник ,  (довіреність   №б/н    від   01  січня   2005                     року),  (паспорт   серія  СЕ  №309585  виданий   Івано-Франківським  МВ                      УМВС  України  в  Івано-Франківській  області  від  31 січня  2005 року).

Від відповідача: Бойченюк К.В. -  представник , (довіреність № б/н  від  23.03.2006 року),                               (поспорт  серія  АН  №709458   виданий  Амур-Нижньодніпровським  РВ                      ДМУ  УМВС  України  в  Дніпропетровській  області  від  22 .10. 99 року).

В судовому засіданні 04.07.06 р.  оголошувалась перерва до 07.07.06. р. Розгляд справи завершений 07.07.06 р.

Суть спору:          подано позов про визнання  недійсним  договору  купівлі-продажу №10-09/01-ор/кр  від  10  вересня  2003  року.          

          Позивач позов підтримав. Позовні вимоги мотивовані недотриманням відповідачами, на думку позивача, вимог ухвали суду від 29.08.2003 р. у справі №Б-11/283  та невиконанням ЗАТ "Оріпласт" зобов"язань за угодою №19-08 від 19.08.2003 р. про безповоротну фінансову допомогу, укладеною з ВАТ "Оріана".

          Відповідачі проти позову заперечили, посилаючись на відсутність підстав для визнання договору недійсним.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.          

          10.09.2003 р. між ЗАТ "Оріпласт" та ТзОВ "Престиж Лтд" укладено договір купівлі-продажу №10-09/01-ор/кп, згідно з яким  ЗАТ "Оріпласт" відчужив ТзОВ "Престиж Лтд" цех по виробництву виробів з поліетилену і пласмаси, цех по розливу гіпохлориту натрію, загальною вартістю 610536 грн.. Пунктом 1.4 договору встановлено, що право власності на приміщення переходить після здійснення оплати.

          12.09.2003 р. сторонами підписаний акт прийому-передачі приміщень, платіжними дорученнями №№ 1831 від 16.09.2003 р., 1829 від 16.09.2003 р., 1828 від 16.09.2003 р.,1832 від 16.09.2003 р.,1833 від 16.09.2003 р.,1830 від 16.09.2003 р. проведена оплата приміщень в сумі 610536 грн. А отже, зобов"язання за договором купівлі-продажу є припиненим виконанням до набрання чинності Цивільним кодексом України.

          Відповідно до пункту 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004р., Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України, зобов"язання за угодою є припиненим до 01.01.2004 р., до них слід застосовувати норми Цивільного кодексу УРСР (1963 р.) .

          Угода може бути визнана недійсною з підстав,  передбачених законом.

              Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 48 Цивільного кодексу України  (далі - Цивільний кодекс), за якою недійсною визнається угода, що не відповідає вимогам закону. Правило, встановлене цією нормою, застосовується в усіх випадках, коли угода вчинена з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод, зокрема статей 49, 50, 56, 57, 58 Цивільного кодексу.

              Отже, при вирішенні спору про визнання угоди недійсною, слід встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

              В даному випадку невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

У  відповідності  з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 ГПК  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Оцінюючи наведені доводи та подані сторонами докази на підтвердження своїх доводів і заперечень, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання договору недійсним. Позивач не довів суду наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків. Наведені позивачем обставини не є підставою для визнання договору недійсним, оскільки  угода  може  бути  визнана  недійсною  лише  з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

          З огляду на викладене, у позові слід відмовити.

          Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України,  Прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України, ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

в позові відмовити

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення.

Суддя                                                                          Неверовська Л.М.

Рішення оформлено відповідно до ст.84 ГПК і підписане 14.07.06

                                                                                        

Виготовлено в Діловодстві

14.07.2006 р.

Неверовська Л.М.