УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №0608/2-1917/10 Головуючий у 1-й інст. Мокрецький В.І.
Категорія 5 Доповідач Жигановська О. С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Жигановської О.С.
суддів: Коломієць О.С., Якухно О.М.
при секретарі судового ОСОБА_1
засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вертокіївської сільської ради Житомирського району про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – ОСОБА_5 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29.11.2010 року,
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з названим позовом. Зазначив, що 30.01.1993 року помер його дід ОСОБА_6, після якого залишилась спадщина у вигляді житлового будинку №3-а по вул.Жовтневій в с.Городище Житомирського району, Житомирської області. В строк, встановлений законом, він не подав заяву до нотаріальної контори, оскільки не знав про наявність заповіту на його ім’я, проте, увесь час користувався будинком та присадибною земельною ділянкою. Враховуючи наведене, просив визначити додатковий строк у 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_6
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 29.11.2010 року позов ОСОБА_2 задоволено. Позивачу визначено додатковий строк, а саме три місяці з дня вступу рішення в законну силу, для подання ним заяви до Третьої Житомирської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті його діда ОСОБА_6, який помер 30.01.1993 року.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.01.1993 року помер ОСОБА_6 (а.с.13). За життя він склав заповіт, відповідно до якого заповів все належне йому майно ОСОБА_2 (а.с.8).
Постановою нотаріуса від 07.07.2010 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – прийнятті заяви про прийняття спадщини у зв’язку з пропущенням строку для прийняття спадщини (а.с.5).
Згідно зі ст.ст.524, 529 ЦК УРСР, чинного на час відкриття та оформлення спадщини після смерті спадкодавця, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Спадкоємцями за законом першої черги є, в рівних частках, діти та дружина померлого.
Відповідно до положень ст.549 ЦК УРСР /чинного на час виникнення спірних правовідносин/ визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:
1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними /ч.1 ст.550 ЦК УРСР/.
Представник апелянтів пояснив, що після смерті спадкодавця його дружина ОСОБА_7 фактично вступила в управління і володіння спадковим майном по закону, маючи обов’язкову частку в спадщині за правилами ст.535 ЦК УРСР. Після її смерті у квітні 1993 року спадщину прийняли спадкоємці першої черги – ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Наявність спадкоємців за законом також підтверджується змістом ухвали суду касаційної інстанції (а.с.39-40).
Враховуючи викладене, пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України не може бути застосований до спірних правовідносин, які регулюються нормами Цивільного кодексу УРСР 1963 року та не передбачають визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що при розгляді справи суд 1-ї інстанції не визначив коло осіб чиї права та інтереси зачіпаються указаним спором, не врахував, що притягнення до участі у справі у якості відповідача сільської ради можливе за умови відсутності інших спадкоємців за законом, оскільки вони спадкують у разі неприйняття спадщини спадкоємцем за заповітом.
Оскільки судом 1-ї інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового – про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.209, 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29.11.2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: