Справа № 933/369/22

Провадження № 1-кп/933/8/23

У Х В А Л А

Іменем України

01 лютого 2023 року                                 смт Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

       головуючого                        - судді ОСОБА_1

       за участі:

       прокурора                         - ОСОБА_2

обвинуваченого                - ОСОБА_3

захисника                        - ОСОБА_4

       секретаря

       судового засідання:                - ОСОБА_5

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду смт Олександрівка клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42022052100001237 від 15.09.2022 року відносно ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч. 4 ст. 402 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

09.11.2022 року до Олександрівського районного суду надійшли матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч. 4 ст. 402 КК України.

06.01.2023 року на електрону адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

Ухвалою суду від 10.01.2023 року клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , - залишено без розгляду у зв`язку з порушенням строків передбачених ч. 1 ст. 199 КПК України та ненадання прокурором суду доказів про належне отримання клопотання стороною захисту.

Вирішено на підставі ч. 6 ст. 615 КПК України вважати продовженим запобіжний захід, обраний відповідно до ухвали Олександрівського районного суду Донецької області від 11.11.2022 року, у вигляді тримання під вартою, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого у м. Павлоград Дніпропетровської області, - до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці до 10 березня 2023 року, включно.

13.01.2023 року на електрону адресу суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

Клопотання прокурор обґрунтував незмінністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливістю запобіганням цим ризикам шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою. Додав, що на теперішній час ризики передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшились, перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню.

Під час розгляду клопотання прокурором долучено лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.01.2023 року, відповідно до якого солдат ОСОБА_3 може утримуватися в умовах гауптвахти, лікування в стаціонарі не потребує, у разі потреби солдат ОСОБА_3 отримає в повному обсязі медичну допомогу, як в місці розміщення гауптвахти так інших закладах охорони здоров`я згідно потреби.

Захисник вважає, що клопотання не є обґрунтованим, на підтвердження клопотання не долучені докази, оскільки обвинувачений хворіє, та потребує стаціонарного лікування. Захисник просить у задоволенні клопотання відмовити. Під час розгляду клопотання захисник долучила до матеріалів справи Консультативний висновок гастроентеролога ТОВ «Багатопрофільна клініка Святого Миколая» м. Запоріжжя від 13.01.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_3 діагностовано хронічні захворювання та рекомендовано лікування та обстеження в умовах стаціонару.

Обвинувачений підтримав захисника.

Суд, заслухавши прокурора, захисника та обвинуваченого, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи строк дії запобіжного заходу обраний обвинуваченому ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 11.11.2022 року, продовжено на підставі ч. 6 ст. 615 КПК України до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці до 10 березня 2023 року, включно.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою суду від 11 листопада 2022 року, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ,- задоволено частково, та застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб - до 10 січня 2023 року, включно, з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого у м. Павлоград Дніпропетровської області.

Одночасно визначено ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 260 000 грн.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 , було обрано за наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від суду;

- незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Наявність вказаних ризиків було обґрунтовано тим, що ОСОБА_3  обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, наявність напруженої ситуації пов`язаної з введенням воєнного стану в країні, проходження обвинуваченим військової служби в одній військовій частині із свідками у цьому ж кримінальному провадженні. Вчиняючи непокору, в умовах воєнного стану, обвинувачений фактично відмовився виконувати бойові завдання та наказ командира підрозділу щодо виконання свої службових обов`язків на бойових позиціях в умовах воєнного стану, що підтверджує можливість самовільного залишення місця несення служби.

Прокурор у своєму клопотанні звертає увагу на те, що запобіжні заходи не пов`язані із триманням під вартою не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобіганню зазначеним вище ризикам.

Обраний судом запобіжний захід на даний час є дієвим, ризики не зменшилися.

Відповідно до ст. 29 Конституції України: ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

За ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В судовому засіданні встановлено, що на даний час ризики та обставини, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого не змінилися та продовжують існувати, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України на даній стадії судового розгляду зменшився, оскільки судом допитані свідки у даному кримінальному провадженні, однак не перестав існувати, оскільки залишився не допитаним один свідок, на обов`язковому допиті якого наполягає прокурор.

Доводи захисника проте, що обвинувачений не може утримуватися в умовах гауптвахти, та в умовах утримання на гауптвахті йому не може бути надано необхідного лікування, суд вважає спростованими листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.01.2023 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про необхідність продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, обґрунтоване та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 268 400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) грн.

Такий розмір застави, на думку суду, є справедливим в даному кримінальному провадженні, та не порушує права обвинуваченого.

Відповідно до ст. 194 КПК України на обвинуваченого повинні бути покладені обов`язки, передбачені п.п. 2-4, 8 ч. 5 цієї статті.

Оскільки Ухали суду від 11.11.2022 року передбачала застосування запобіжного заходу до 10.01.2023 року включно, суд рахує продовження запобіжного заходу з цієї дати.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 196, 197, 309, 310, 331, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

       Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР за № 42022052100001237 від 15.09.2022 року відносно  ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого  ч. 4 ст. 402 КК України,- задовольнити частково.

       Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб - до 10 березня 2023 року, включно, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого у м. Павлоград Дніпропетровської області.

       Одночасно визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 268 400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста) грн., яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 10 березня 2023року, включно.

       Покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у разі внесення застави наступні обов`язки:

       1) прибувати за кожною вимогою прокурора або суду;

       2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, суду;

       3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

       4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

       Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 10 березня2023 року, включно.

       В іншій частині клопотання, - відмовити.

       Копію ухвали направити для виконання начальнику Луганського-Павлоградського ЗВ ВСП у ЗСУ, розташованого у м. Павлоград Дніпропетровської області, та для врученняобвинуваченому.

       Ухвала підлягає негайному виконанню.

       Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

       Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Олександрівського

районного суду                                                         ОСОБА_1