Справа № 318/2335/17

Провадження № 1-і/333/28/23

У Х В А Л А

Іменем України

01 лютого 2023 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого-судді                                 ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора                                         ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого – адвоката         ОСОБА_4 ,

обвинуваченої                                                 ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в режимі відеоконференції, клопотання прокурора Кам`янсько-Дніпровського відділу Василівської окружної прокуратури у кримінальному провадженні по обвинуваченню  ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК України про продовження строку дії застосованого відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Кам`янсько-Дніпровського відділу Василівської окружної прокуратури звернулася до суду з клопотанням про продовження строку дії застосованого відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що на розгляді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження № 12017080260000743 від 11.08.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченій обраний у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розпорядження Голови Верховного суду України № 4/0/9-22 від 14.09.2022 року, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ в умовах воєнного стану, а саме змінено територіальну підсудність Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на Комунарський районний суд м. Запоріжжя.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.12.2022 року продовжено відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком по 05.02.2023 року (включно).

Прокурор направила до суду клопотання про продовження обвинуваченій раніше обраного запобіжного заходу, оскільки визначені ст. 177 КПК України ризики, що були підставою для його обрання, не зникли.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити.

Обвинувачена заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, пояснення надати в судовому засіданні не забажала, на запитання суду пояснила, що до затримання вона дійсно мешкала в с. Водяне, Кам`янсько-Дніпровського району, Запорізької області, незаміжня, дітей на утриманні не має, родичі або близькі друзі, які мешкають у м. Запоріжжі у неї відсутні.

Захисник обвинуваченої, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просив відмовити у задоволенні клопотання. Також пояснив, що дійсно на розгляді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебувало кримінальне провадження відносно обвинуваченої, однак на сьогодні м. Мелітополь є тимчасово окупованою територію, приміщення вищевказаного суду зайнято окупаційною владою, у зв`язку з чим кримінальне провадження не розглядається та обвинувачена тривалий час знаходиться під вартою.

Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій є доцільним, виходячи з наступного.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченій запобіжного заходу суд керувався положеннями ст. 331 КПК України, відповідно до ч. ч. 1, 3 якої під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких та за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років. Обвинувачена має постійне місце реєстрації, незаміжня, дітей на утриманні не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків. ОСОБА_5 офіційно не працевлаштована, не має постійного джерела доходів.

При вирішенні питання про продовження відносно обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_5 , а також відомості про те, що обвинувачена має постійне місце проживання, проте на даний час с. Водяне, Кам`янсько-Дніпровського району, Запорізької області, у якому мешкала обвинувачена є тимчасово окупованою територію України.

Наведене мінімізує, але не виключає, ризик переховування від суду.

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення про те, що можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, може спонукати обвинувачену до вчинення дій з метою перешкодити встановленню істини у справі.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказував, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Таким чином, підозра особи у скоєнні особливо тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є одним з факторів, який має враховувати суд при обранні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.

При розгляді даного клопотання суд дійшов до висновку, що заявлений ризик втечі обвинуваченої, навіть після завершення досудового розслідування не зменшився та продовжує існувати, що є підставою для відмови у звільненні затриманої особи.

Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював і те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також у своїх рішеннях суд зазначав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обраний обвинуваченій запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю та обсягом обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, потреби у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, розцінюючи зазначені вище ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, суд з урахуванням викладеного продовжує відносно ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 днів.

Керуючись ст. ст. 314-316, 392 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Кам`янсько-Дніпровського відділу Василівської окружної прокуратури про продовження строку дії застосованого відносно обвинуваченої  ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто по 01 квітня 2023 року (включно).

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати обвинуваченій та начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя                                                                               ОСОБА_1