ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2023 року Справа № 160/17384/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                   Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області    про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02.11.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Дніпропетровській області у відношенні відмови зняття нарахування з ЄСВ в інтегрованій картці платника;

- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області зняти суму незаконних нарахувань з ЄСВ 37788,74 грн в інтегрованій картці платника податку.

В обгрунтування позовних вимог позивачем вказано, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/24337/21 визнано протиправною та скасовано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2021 року №Ф-280311-55. У травня 2022 року позивач звернувся до ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо необхідності приведення у відповідність інтегрованої картки платника податків у відповідності до вказаного рішення суду. Проте, податковий орган вказав, що оскільки рішення суду не містить інформації щодо скасування нарахувань з єдиного внеску по зазначеній вимозі та внесення змін до ІКП, то у ГУ ДПС відсутні законодавчі підстави для коригування заборгованості з єдиного внеску в ІКП позивача.

Ухвалою від 04.11.2022 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку  статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

21.11.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зважаючи на таке. Згідно з даними інформаційних систем ДПС України, ОСОБА_1 з 05.11.1999 року по 16.06.2021 року перебував на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Кам`янська ДПI (м. Кам`янське), як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування, та при цьому з 16.06.2021 року відповідно до відомостей, отриманих від державного реєстратора перебуває в процесі припинення. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 ФОП ОСОБА_1 був платником єдиного внеску. Перебуває в 11 стані «припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті)». Загальна сума нарахувань ІКП по коду 7104000 становить 37788,74 грн.

Станом на 15.12.2021 року за даними ІТС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника, за кодом бюджетної класифікації 71040000, по ФОП ОСОБА_1 обліковується недоїмка по єдиному внеску в сумі 37788,74 грн.

Також, відповідач вказує, що оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/24337/21 не є підставою для коригування облікових даних, та коригування заборгованості з єдиного внеску та не звільняє ОСОБА_1 від виконання обов`язків та нести відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалась як фізичною особою-підприємцем.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 року по справі №160/24337/21 визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2021 року №Ф-280311-55, складену відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вказане рішення не було оскаржене та набуло законної сили 11.03.2022 року.

У зв`язку з отриманням виконавчого листа по справі №160/24337/21 від 08.06.2022 року щодо визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, позивач звернувся до ГУ ДПС у Дніпропетровській області із заявою від 27.05.2022 року, в якій просить привести у відповідність його інтегровану картку платника податків у відношення нарахування ЄСВ.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області надало відповідь  на вказану заяву листом №51157/6/04-36-13-09-09 від 28.09.2022 року та повідомило, що відсутні законодавчі підстав для коригування заборгованості з єдиного внеску в ІКП ФОП ОСОБА_1 , оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/24337/21 не зазначено інформації про скасування нарахувань з єдиного внеску по зазначеній вимозі та внесення змін до ІКП.

Вважаючи дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» N 2464-VI.

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону N 2464-VI).

Пунктами 2 і 6 частини першої статті 1 Закону N 2464-VI визначено, що єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону N 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 06.12.2016 року N 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон N 1774-VIII), яким було внесено зміни, зокрема, до пункту 2 частини першої статті 7 Закону N 2464-VI щодо нарахування єдиного внеску його платниками.

Так, відповідно до абзаців першого та другого пункту 2 частини першої статті 7 Закону N 2464-VI (у редакції Закону N 1774-VIII зі змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 року N 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій") єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, у зв`язку із внесеними до Закону N 2464-VI змінами щодо нарахування єдиного внеску його платниками у фізичних осіб - підприємців з 01.01.2017 року виник обов`язок щодо нарахування та сплати єдиного внеску незалежно від того, чи отримували вони дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу.

Відповідно до частин другої - четвертої, восьмої, дванадцятої статті 9 Закону N 2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з абзацами першим, третім - п`ятим частини четвертої статті 25 Закону N 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Під час розгляду даної адміністративної справи, судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/24337/21 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) про сплату боргу (недоїмки) від 22.02.2021 року №Ф-280311-55, складену відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що з 2017 року позивач господарської діяльності, як фізична особа-підприємець, не вів,  у період з 2017 року знаходився у трудових відносинах в якості найманого працівника. А, отже, нарахування і сплата ЄСВ позивачем як ФОП, який у спірний період з 2017 року по 2021 роки, не отримуючи доходу як підприємець, перебуває одночасно у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату, що суперечить меті запровадженого державою консолідованого внеску.

Так, згідно із Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2021 року за №321/35943 (далі Порядок), інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Відповідно до пункту 1, 2 глави 1 Розділу II Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Згідно з п. 1 гл. 2 Розділу II Порядку з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю:

- реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП;

- реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення;

- реєстр контролю наявності ІКП без ознаки «Платник відсутній в реєстрі» відкритої платнику, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку.

Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок:

- у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;

- у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку,- здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо об`єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов`язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року в адміністративній справі №826/9288/18.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно обліковується за позивачем заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування в сумі 37788,74 грн.

Отже, виходячи з викладеного суд вказує, що в даному випадку слід зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне сі рахування у розмірі 37788,74 грн.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Європейський суд з прав людини у пункті 75 рішення від квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) зазначив, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Суд вважає, що для ефективного поновлення порушеного права необхідною умовою є існування чіткого зв`язку між правопорушенням та способом захисту права, тобто метою судового захисту має бути усунення перешкод в реалізації права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.

Отже вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таким чином, оскільки судом сума у розмірі 37788,74 грн. визнана протиправною, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню та зобов`язанню відповідача видалити з інтегрованої картки платника податків позивача дані про наявність заборгованості (недоїмки) з ЄСВ в сумі 37788,74 грн.

Разом з тим, суд вважає за необхідне викласти позовні вимоги у наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо невнесення змін до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення сум недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 35588,74 грн.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 35588,74 грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 139, 157, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо невнесення змін до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення сум недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 992,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в  строки, передбачені статтею  295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                     Н.В. Захарчук-Борисенко