Ухвала

31 січня 2023 року

місто Київ

справа № 753/17440/17

провадження № 61-12217ск22

Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 січня 2022 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики,

ВСТАНОВИВ:

І. ФАБУЛА СПРАВИ

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_2 у вересні 2017 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути із відповідача на його користь заборгованість за договором позики від 31 травня 2012 року в розмірі 910 000, 00 грн.

ОСОБА_1 у жовтні 2019 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 , у якому просив визнати недійсним договір позики від 31 травня 2012 року, укладений між ним та ОСОБА_2 .

Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням від 10 вересня 2021 року Голосіївський районний суд міста Києва задовольнив позов ОСОБА_2 .

Суд стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 31 травня 2012 року в розмірі 910 000, 00 грн.

У задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_1 відмовив. Здійснив розподіл судових витрат.

Постановою від 12 січня 2022 року Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року - без змін.

ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ОСОБА_1 07 грудня 2022 року подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 січня 2022 року в частині задоволення первісного позову ОСОБА_2 , ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову.

У касаційній скарзі заявник виклав клопотання про поновлення строку звернення із касаційною скаргою до Верховного Суду, яке обґрунтовується тим, що копію рішення суду апеляційної інстанції заявник отримав 01 лютого 2022 року.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на всій території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який у подальшому продовжено. Також заявник зазначив, що з 24 лютого 2022 року до 03 березня 2022 року у місті Києві та його околицях велися активні бойові дії, місто зазнало масованих ракетних обстрілів зі сторони країни-агресора, що зумовило загрозу життю, здоров`ю та безпеці громадян, відповідно такі обставини об`єктивно перешкоджали заявнику звернутися із касаційною скаргою у строки, визначені процесуальним законом.

Адвокат Дяченко Ігор Вікторович, який представляє інтереси заявника з 14 січня 2022 року, має робоче місце у м. Києві, зареєстрований та проживає із сім`єю у м. Фастові Київської області, проте, протягом періоду з 27 лютого 2022 року до липня 2022 року представник тимчасово проживав у м. Дрогобичі Львівської області та не міг здійснювати свою професійну діяльність.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 грудня 2022 року цивільну справу № 753/17440/17 (провадження № 61-12217ск22) призначено судді-доповідачеві Усику Г. І.

Ухвалою від 08 грудня 2022 року Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 та надав заявнику строк для її виконання з метою наведення обґрунтованих обставин та подання доказів на підтвердження поважності причин тривалого пропуску строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Заявник 30 грудня 2022 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 січня 2022 року.

Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 24 січня 2023 року № 100/о/226-23 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», у зв`язку з відрядженням судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Усика Г. І., призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, зокрема справи № 753/17440/17 (провадження № 61-12217ск22).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2023 року зазначену справу призначено та передано судді-доповідачеві Погрібному С. О.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд вивчив подану касаційну скаргу з доданими документами та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 січня 2022 року, за результатом чого зробив висновок, що наведені заявником причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними, тому у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.

Щодо оцінки судового рішення, яке оскаржується учасником справи

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

Порядок і строки подання касаційної скарги визначено положеннями частин першої-третьою статті 390 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини третьою статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 12 січня 2022 року, повний текст складено 14 січня 2022 року та копію постанови заявник отримав 01 лютого 2022 року.

Із касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 січня 2022 року заявник звернувся 07 грудня 2022 року, тобто з пропуском законодавчо встановленого строку звернення з такою скаргою.

Статтею 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Усуваючи недоліки поданої касаційної скарги, ОСОБА_1 обґрунтовував уточнену заяву про поновлення строку на касаційне оскарження тими ж доводами, які ним наведені у раніше поданій касаційній скарзі. Зокрема заявник стверджує, що копію постанови суду апеляційної інстанції від 12 січня 2022 року отримав 01 лютого 2022 року, проте через запровадження воєнного стану на всій території України, який у подальшому продовжено, він був позбавлений можливості своєчасно звернутися до Верховного Суду з цією скаргою.

Також ОСОБА_1 повторно зазначив, що з 24 лютого 2022 року до 03 березня 2022 року у місті Києві та його околицях велися активні бойові дії, місто зазнало масованих ракетних обстрілів зі сторони країни-агресора, що зумовило загрозу життю, здоров`ю та безпеці громадян, відповідно такі обставини об`єктивно перешкоджали заявнику звернутися із касаційною скаргою у строки, визначені процесуальним законом.

Заявник просив врахувати, що до липня 2022 року разом із родиною займався пошуками безвісти зниклого на території Донецької області рідного брата його дружини, а тому не міг вчиняти будь-які дії щодо своєчасного направлення касаційної скарги.

Додатково заявник наголосив на тому, що не має юридичної освіти, а тому його інтереси у справі № 753/17440/17 представляє адвокат Дяченко І. В. Утім, до липня 2022 року його представник разом із своєю сім`єю перебував на території Львівської області (м. Дрогобич), хоча місце його робити знаходиться у місті Києві. ОСОБА_1 стверджує, що така ситуація зумовила виникнення перешкод для своєчасного направлення касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

На переконання заявника, зазначені обставини підтверджують поважність причини пропуску строку звернення заявника із касаційною скаргою, що розглядається.

За таких обставин Верховний Суд зробив висновок, що наведені заявником причини пропуску строку касаційного оскарження рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 січня 2022 року раніше вже отримали оцінку Суду та не є поважними.

Суд виходить з того, що у зв`язку із військовою агресією Російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану продовжено Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, 17 травня 2022 року №341/2022 з 25 травня 2022 року на 90 днів, 12 серпня 2022 року № 573/2022 з 23 серпня 2022 року на 90 днів, 07 листопада 2022 року № 757/2022 з 21 листопада 2022 року на 90 діб.

Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Проте, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень без підтвердження заявником конкретних обставин, які унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, в якому зазначено, що самий лише факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Заявник таких умов не зазначив.

Верховний Суд врахував також те, що ОСОБА_1 у касаційній скарзі та у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження зазначив про отримання ним 01 лютого 2022 року копії постанови Київського апеляційного суду від 12 січня 2022 року. Отже, заявник мав право на поновлення строку на касаційне оскарження у разі звернення до суду із касаційною скаргою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду апеляційної інстанції, що відповідало б частині другій статті 390 ЦПК України. З моменту отримання копії рішення суду апеляційної інстанції останнім днем подачі касаційної скарги разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій було 03 березня 2022 року.

Тобто ОСОБА_1 , ознайомившись 01 лютого 2022 року із повним текстом рішення суду апеляційної інстанції, мав можливість звернутися до суду із касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанції до початку повномасштабного вторгнення на територію України 24 лютого 2022 року, проте не реалізував таке своє процесуальне право.

Верховний Суд відхиляє доводи заявника з приводу здійснення заходів щодо пошуку безвісти зниклого родича його дружини, оскільки такі не стосуються розгляду справи № 753/17440/17.

Також Верховний Суд констатував, що доводи ОСОБА_1 про тривале перебування його представника Дяченка І. В. на території м. Дрогобича Львівської області (до липня 2022 року) не заслуговують на увагу, оскільки заявник не був позбавлений можливості отримати правову допомогу від іншого професійного юриста.

Отже, ОСОБА_1 , саме який є учасником справи, отримавши інформацію про відсутність можливості у його представника направити касаційну скаргу від його імені, повинен був діяти добросовісно і розумно та звернутися за професійною правовою допомогою до іншого адвоката (представника), який міг би добросовісно та своєчасно скласти та подати таку касаційну скаргу. Заявник не скористався таким процесуальним правом, неможливості вчинення таких дій також не довів.

Адвокат є представником особи - учасника справи - на підставі відповідного договору, а тому саме такий учасник справи як замовник певних правових послуг несе ризик обрання неналежного контрагента, а так само ризик неможливості надання певних послуг. Відповідно ненадання або несвоєчасне надання таких послуг не може, за загальним правилом, слугувати достатньою причиною для поновлення пропущеного процесуального строку.

Суд касаційної інстанції врахував, що подане клопотання не містить жодних доводів та обґрунтованих обставин неможливості подання касаційної скарги після повернення адвоката у м. Фастів Київської області у червні 2022 року, починаючи з липня 2022 року, з врахуванням тих письмових доказів, які підтверджують факт повернення, тобто неможливість вчинення такої процесуальної дії як звернення зі скаргою до Верховного Суду понад дев`ять місяців. Так само у клопотанні не наведено доводів неможливості подання касаційної скарги у визначений законом строк безпосередньо ОСОБА_1 .

Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення Верховний Суд не визнає поважними.

З врахуванням викладеного, Суд зробив висновок, що ОСОБА_1 порушив процесуальні строки реалізації своїх процесуальних повноважень, своєчасно отримавши копію оскаржуваної постанови, не подав до Верховного Суду касаційну скаргу в межах розумних строків оскарження. В результаті такого бездіяльного ставлення до реалізації своїх процесуальних повноважень заявник пропустив строк на касаційне оскарження згаданих рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Отже, обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку, є такими, що не свідчать про наявність дійсних істотних перешкод чи труднощів, підтверджених достатніми та належними доказами, для звернення з касаційною скаргою у строки, визначені ЦПК України.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд зробив висновок, що ОСОБА_1 пропустив строк на касаційне оскарження рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 січня 2022 року, докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку заявник не надав, відповідно Суд не встановив підстав для його поновлення.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод

(далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

З огляду на те, що із касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся за спливом більше ніж дев`яти місяців після ухвалення оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за умови недоведеності наявності поважних причин пропуску такого процесуального строку, у відкритті касаційного провадження варто відмовити.

Безпідставне поновлення процесуального строку, пропущеного у зв`язку зі спливом тривалого періоду та за відсутності підстав, які можуть бути визнані переконливими, свідчитиме про порушення судом принципу юридичної визначеності та вимог статті 6 Конвенції.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Резюмуючи, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.

Керуючись статтями 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору позики, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 10 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 січня 2022 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом та оскарженню не підлягає.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак