Справа №638/6886/22

Провадження № 1-кп/638/943/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року                                                                        м.Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинувачених – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників – ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Харкові, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000001945 від 17 червня 2022 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.4 ст.111-1 КК України,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Дзержинського районного суду міста Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру  досудових розслідувань за № 22022220000001945 від 17 червня 2022 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.4 ст.111-1 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадження. Також прокурор зазначив, що вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме на домашній арешт у нічний час за адресою АДРЕСА_1 , та зазначив, що обвинувачений позитивно характеризується за місцем роботи та проживання та є єдиним годувальником в сім?ї.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_7 та ОСОБА_5 просили задовольнити клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного засоду.

Сул, розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думку прокурора, захисників та обвинувачених, встановив наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України,  за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 вересня 2022 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме 18 листопада 2022 року до 16:25 год. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2022 року продовжено запобіжний захід обвинуваченому строком до 14 грудня 2022 року включно. Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2022 року продовжено запобіжний захід обвинуваченому строком до 02 лютого 2023 року включно.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

       Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

При цьому, доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції оскільки у разі доведеності вини обвинуваченого передбачено можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, що може викликати загрозу втечі обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання прокурора суд також виходить з того, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Ізюм Ізюмського району Харківської області, громадянин України, має вищу освіту, офіційно працевлаштований в Ізюмському РЕМ АТ «Харківобленерго» на посаді старшого диспетчера, одружений, зареєстроване місця проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживав до затримання: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Судом при вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого, враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним в вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, те що свідки у вказаному кримінальному провадженні не допитані, обставини, що характеризують обвинуваченого, та вважає, що ризики, які передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані, у даному випадку не зменшилися та продовжують існувати.

Існування вказаних ризиків підтверджується тяжкістю скоєного кримінального правопорушення - злочину, який вчинено у період військового стану поширеного на території України, підрозділи збройних сил та інших військових формувань російської федерації продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення в Україну з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, даними про особу обвинуваченого, який може здійснювати вплив на свідків, які є мешканцями територіальної громади де мешкає обвинувачений, або перетнути державний кордон України, щоб уникнути кримінальної відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.

Разом з цим, суд зауважує, що стороною обвинувачення у ході судового засідання не доведений ризик – знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування завершено.

Таким чином, враховуючи обставини, передбачені у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити.

Доказів про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу суду не надано.

Наявність того, що обвинувачений нагороджувався почесними подяками за сумлінну працю заслуговують на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшують.

Крім того, наявність правовстановлюючих документів та дозвіл на проживання від власника домоволодіння, за адресою АДРЕСА_1 , також суттєво не зменшує ризики у кримінальному провадженні та не є безумовною підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відмову у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.

На підставі наведеного, керуючись ст. 314-316 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 26 березня 2023 року включно, без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали встановити до 26 березня 2023 року включно.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою та відмови у зміні запобіжного заходу може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 30 січня 2023 о 10 годині 15 хвилин.

Суддя                                                                                  ОСОБА_1