Ухвала

Іменем України

30 січня 2023 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі колегії:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретареві ОСОБА_4

за участю сторін: прокурора ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

представник потерпілого ОСОБА_11 - ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021041650000132 відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Дніпропетровську, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115, ч.1 ст.289, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України,

та відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який народився у м. Дніпропетровську, з вищою освітою, інвалід III групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.12 ч.2 ст.115, ч.2 ст.194, ч.1 ст.263 КК України,

встановив:

При оголошенні перерви для продовження дослідження доказів прокурор заявив письмове клопотання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування та на даний час не змінилися. Окрім того, враховуючи, що обвинувачені мають доступ до матеріалів кримінального провадження, в тому числі до анкетних даних свідків у кримінальному провадженні, у поєднанні з тяжкістю злочину, у якому обвинувачуються ОСОБА_7  і ОСОБА_6  та суворості покарання, яке загрожує їм у випадку доведення вини, дає обґрунтовану підставу вважати наявність ризику того, що перебуваючи на волі останні можуть незаконно впливати на свідків. Тяжкість злочинів, інкримінованих ОСОБА_7  і ОСОБА_6  може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу, а тому продовження тримання під вартою  ОСОБА_7  і ОСОБА_6  є виправданим, оскільки наявний конкретний суспільний інтерес, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, який закріплений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На підставі п.2 ч.4 ст.183 КПК України просив суд не визначати обвинуваченим заставу.

Захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_6 надав письмові заперечення проти задоволення клопотання, та зауважив, що в матеріалах справи відсутні належні докази винуватості останнього у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, зокрема звертає увагу, що висновки 23 досліджених у судовому засіданні експертиз не підтверджують вину його підзахисного, зокрема згідно висновків судово-медичних експертиз трупа неможливо встановити причину смерті потерпілого, а висновок судово-трасологічної експертизи від 21.04.2021 року містить лише дані про групову приналежність та непридатність для індивідуальної ідентифікації гіпсового сліду автомобіля “Fiat Doblo”, що нібито належить ОСОБА_6 , також слід на гіпсовому зліпку з ділянки № НОМЕР_1 СТ “Сонячний -1” для ідентифікації слідоутворюючого об`єкту непридатний, отже факт можливого знаходження ОСОБА_6 на місці спалення автомобіля потерпілого та можливого знаходження потерпілого біля місця мешкання ОСОБА_6 не доведено. Не надано належної правової оцінки фальсифікації матеріалів провадження через незаконне отримання слідів пальців рук під час його катування після незаконного затримання та підкидання гранати у багажник автомобілю 30.03.2021 року працівниками поліції на стоянці напроти відділення поліції №5, коли ОСОБА_6 фактично знаходився під контролем держави. Звертає увагу, що отримані стороною обвинувачення докази в результаті катування та тортур електричним струмом ОСОБА_6 , що підтверджується висновком судово-медичної експертизи про те, що наявні у ОСОБА_6 тілесні ушкодження відносяться до категорії легких.

Вказує про те, що клопотання прокурора не відповідає положенням ст. 184 КПК України, оскільки не містить короткого викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень, відсутні копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, та дані про те, що останні вручалися обвинуваченому, а також клопотання не містить обґрунтування того, що заявлені прокурором ризики не зменшились, або з`явились нові ризики, які виправдовують його подальше тримання під вартою.

Також залишено поза увагою суду порушення розумного строку тримання під вартою обвинуваченого та відсутність виняткових обставин для його продовження, що суперечить практиці ЕСПЛ.

Вважає, що заявлені ризики є надуманими, оскільки органом досудового розслідування за довготривалий час утримання обвинуваченого під вартою не надано доказів незаконного впливу на свідків, перешкоджання досудовому розслідуванню, а також здійснення спроб переховування.

Зазначає про те, що судом не взяті до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, стан його здоров`я, який погіршився під час тривалого перебування під вартою, має міцні соціальні зв`язки, має постійне місце проживання за яким характеризується позитивно.

На його думку прокурор не надав доказів того, що його підзахисний в умовах воєнного стану зможе переховуватися від суду. Просив суд змінити його підзахисному запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Захисники ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , які діють в інтересах ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, оскільки доказів наявності ризиків стороною обвинувачення не надано. Просили суд застосувати більш м`який запобіжний захід відносно їх підзахисного.

Обвинувачений ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали клопотання захисників.

Представник потерпілого ОСОБА_11 - ОСОБА_12 підтримав позицію прокурора. Будь-яких самостійних клопотань не мав.

Вислухавши думку учасників судового засідання та обсудивши клопотання прокурора і сторони захисту, суд встановив наступне.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання… обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів дізнання та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого… обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному проваджені; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому… обвинувачується.

Посилання захисника ОСОБА_8 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року не є таким що заслуговує на увагу, тому як саме в ухвалі суду від 07 грудня 2022 року суд першої інстанції визначив наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, та зазначив про те, що цей ризик до цього часу не змінився та є реальним, тому як останні обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень одне з яких за правилами ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, за яке передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічного позбавлення волі, що може спонукати останніх до спроби уникнути покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості переховування обвинувачених від суду, колегія суддів бере до уваги, що існує достатньо висока ймовірність того, що останні з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, можуть вдатися до відповідних дій.

Доводи захисника ОСОБА_8 щодо застосування до обвинуваченого недозволених методів ведення досудового розслідування колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони підлягають перевірці в іншому порядку та, за умови їх обґрунтованості, можуть мати значення для оцінки певних доказів у справі.

На думку колегії суддів, враховуючи наведені обставини, а також тяжкість та характер скоєного злочину, застосування альтернативного запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених на даній стадії розгляду, а наведені позитивні характеристики заслуговують на увагу, однак не слугують достатньою підставою для зміни запобіжного заходу.

Виходячи з мети і підстав застосування заходів забезпечення кримінального провадження, враховуючи, що судове провадження з об`єктивних причин не може бути закінчено до спливу строку тримання обвинувачених під вартою, колегія суддів вважає реальною наявність існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України та є достатніми для продовження кожному з них аналогічного запобіжного заходу ще на 60 днів.

У зв`язку з цим клопотання прокурора підлягає задоволенню. З цих підстав колегія суддів залишає поза увагою доводи сторони захисту, які не спростовують і не зменшують ступінь зазначеного судом ризику.

Керуючись ст.ст. 177, 331, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Оголосити перерву у судовому засіданні до 01 лютого 2023 року о 14 годині, резервними датами визначити: 20 лютого 2023 року о 14 годині, 22 лютого 2023 року о 14 годині, 27 лютого 2023 року о 14 годині, 01 березня 2023 року о 14 годині.

Клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 30 березня 2023 року включно.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу – залишити без задоволення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».

Ухвала щодо продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя          ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3