ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2023 року Справа № 160/10250/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

Обставини справи: 14.07.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про відмову у призначенні пенсії незаконним;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) включити до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) періоди трудового стажу з 20.02.1980 по 30.07.1981, відповідно довідки КНП «ЧОМЦ СЗНХ» ЧОР №06-25/1934 від 15.11.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49101) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/10250/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 19.07.2022 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 19.07.2022, від позивача 17.08.2022 до суду надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви. У цій заяві ОСОБА_1 зазначає про те, що нею долучено до позовної заяви копії всіх наявних у неї документів, які підтверджують обставини викладені у позові. Позивач повідомляє, що її трудова книжка була втрачена, а трудовий стаж ОСОБА_1 підтверджується лише довідками, долученими до позовної заяви.

Водночас ОСОБА_1 були усунуті не всі недоліки позовної заяви, які зазначені в ухвалі суду від 19.07.2022, а саме, не надано уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (примірник для суду та її копії відповідно до кількості учасників справи), у тому числі, із визначенням учасників справи (відповідачів) та зазначенням змісту позовних вимог щодо предмету спору, викладення обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги з урахуванням визначених позивачем учасників справи (відповідачів).

У зв`язку з цим, а також тим, що предметом позову, з яким позивач звернулась до суду, є захист соціальних прав, суд ухвалою від 22.08.2022 продовжив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

31.08.2022 до суду від позивача надійшла заява, до якої була додана уточнена позовна заява до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

У цій позовній заяві позивач просить суд:

- визнати рішення співвідповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 20453063, пл. Народна, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000), наданого через Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про відмову у призначенні пенсії незаконним;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) включити до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) періоди трудового стажу з 20.02.1980 по 30.07.1981, відповідно до довідки КНП «ЧОМЦ СЗНХ» ЧОР №06-25/1934 від 15.11.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ - 21910427, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49101) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 02.08.2021 позивач звернулась до органів пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком. За доводами позивача, вона має право на призначення такої пенсії, оскільки 10.07.2021 досягла віку 60 років та має стаж роботи 15 років, що є достатніми умовами для призначення пенсії відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яке направлено позивачу листом від 10.08.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, позивачу відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу роботи. Позивач зазначає, що до стажу її роботи не був зарахований період роботи в Седневському костно-туберкульозному санаторію з 20.02.1980 по 30.07.1981, оскільки довідка КНП «ЧОМЦ СЗНХ» ЧОР №06-25/1934 від 15.11.2021 не була підписана керівництвом. З урахуванням цього періоду, який має бути зарахований у подвійному розмірі, а також стажу позивача розрахованого органами пенсійного фонду, позивач уважає, що має необхідний стаж у кількості 15 років для призначення пенсії за віком. З огляду на викладене, позивач і звернулась до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Крім цього, у позовній заяві позивач ставить питання про поновлення строку на оскарження рішення органу пенсійного фонду як такого, що пропущений з поважних причин. В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що останню відповідь про відмову у призначенні пенсії від 15.11.2021 вона отримала від свого представника 17.06.2022, а на її адресу ця відповідь так і не надходила і позивач не мала можливості її отримати через дію воєнного стану на території України. З цих же підстав (дія воєнного стану) позивач не мала можливості звернутись до суду з позовною заявою у строк, передбачений чинним законодавством України.

Ухвалою суду від 26.09.2022 задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду; поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії; прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

20.10.2022 до суду через систему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1) надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, відповідач-1 не погоджується з позовними вимогами. В обґрунтування відзиву відповідач-1 зазначає, що у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (28 років) винесено рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії, яке надіслане листом від 10.08.2021 №04400-010204-8/106727. Крім цього, позивачу було повідомлено про те, що для зарахування стажу за довідкою від 15.11.2021 №06-25/1934 немає законних підстав, оскільки вона не підписана керівником. Також відповідач-1 зауважує, що не є тією стороною, яка повинна відповідати за позовом, оскільки оскаржуване рішення було прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

28.10.2022 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (відповідач-2) надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 заперечує проти позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач-2 зазначає, що через відсутність у позивача необхідного страхового стажу рішенням від 06.08.2022 №2247124305 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком. Також, відповідач-2 указує, що позивач пропустила встановлений ст.122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду і не надала жодних доказів, які підтверджують поважність пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 26.09.2022 у відповідачів було витребувано належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача. Витребувані судом документи були надані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області 21.10.2022, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – 24.01.2022.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.08.2021 звернулась до органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 06.08.2022 №2247124305, яке направлено позивачу листом від 10.08.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

У рішенні також зазначено таке.

Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років.

Вік заявника 60 років.

Необхідний страховий стаж визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 28 років.

Страховий стаж особи становить 13 років 7 місяців 29 днів.

Результати розгляду документів доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

Відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи.

Листом від 24.09.2021 №33499-28618/Н-01/8-0400/21 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивача про те, що правові відносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюється Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), який набрав чинності з 01.01.2004, та починаючи з 01.01.2011 Законом України від 08 липня 010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до абзацу другого частини 1 статті 26 Закону №1058, зі змінами внесеними Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ, починаючи з 01січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року – не менше 28 років.

Відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області була розглянута заява позивача про призначення пенсії за віком від 02.08.2021 та прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу 28 років.

За наданими документами, загальний страховий стаж складає 13 років 7 місяців 28 днів (зарахований по 23.07.2001), у тому числі з урахуванням періодів догляду за дитиною трирічного віку з 23.11.1980 по 07.02.1985, з 25.05.1986 по 24.05.1989 та з 24.07.1998 по 23.07.2001.

Період роботи з 13.08.1979 по 03.12.1979 у КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2» зараховано до страхового стажу у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

У листі зазначено, що відповідь надана на звернення позивача від 13.09.2021 щодо призначення пенсії.

Листом від 18.11.2021 №40559-32542/Н-01/8-0400/21 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивача про те, що статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058) передбачено, що жінки, які народилися з 01 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року, мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років, за наявності страхового стажу не менш як 28 років.

02.08.2021 позивач надавала заяву та документи щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058.

У зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (28 років) було винесено рішення про відмову в призначенні пенсії про що повідомлено листом від 10.08.2021 №0400-010204-8/106727.

За наданими документами страховий стаж склав 13 років 7 місяців 29 днів.

До страхового стажу зараховані періоди:

- з 01.09.1976 по 02.07.1979 – навчання (2 роки 10 місяців 29 днів);

- з 13.08.1979 по 03.12.1979 – робота в медичному закладі (7 місяців 12 днів (з урахуванням кратності 2));

- з 23.11.1980 по 07.02.1985, з 25.05.1986 по 24.05.1989 та з 24.07.1998 по 23.07.2001 догляд за дитиною до 3 років (10 років 2 місяці 15 днів).

Зазначена відповідь надана на звернення позивача з питання пенсійного забезпечення.

Листом від 28.01.2022 №0400-010204-8/15953 відділ обслуговування громадян №1 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що на їхній запит від 18.06.2021 №0400-010204-9/82972 надійшла довідка №2500-0201-8/1099 від 06.01.2022 про період роботи в Седневському костно-туберкульозному санаторії. Для подальшого вирішення питання щодо визначення права виходу на пенсію за віком позивачу необхідно звернутись до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісний центр), вказати вищезгадані реквізити довідки та надати оригінали наступних документів: паспорт, ідентифікаційний номер, трудову книжку.

Листом від 28.04.2022 №12981-8474/Н-01/8-0400/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило представника позивача (на його звернення щодо призначення пенсії ОСОБА_1 ) про те, що 02.08.2021 ОСОБА_1 надавала заяву та документи для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058).

Статтею 26 Закону передбачено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стаж, зокрема: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року – не менше 28 років.

За матеріалами електронної пенсійної справи, загальний страховий стаж ОСОБА_1 склав 13 років 7 місяців 29 днів.

У зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (28 років), винесено рішення про відмову у призначенні пенсії, яке надіслано листом від 10.08.2021 №0400-010204-8/106727.

Додатково повідомлено, що для зарахування стажу за довідкою від 15.11.2021 №06-25/1934 немає підстав, оскільки вона не підписана керівником.

Позивач не погоджується з відмовою органів пенсійного фонду у призначенні їй пенсії за віком, тому й звернулась до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає, що однією з позовних вимог позивача є вимога про визнання незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком, через відсутність у позивача, за доводами органів пенсійного фонду, необхідного стажу роботи.

Так, згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 Закону №1058-IV закріплено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року(ч.1 ст.26).

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років (ч.2 ст.26).

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років (ч.3 ст.26).

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії (ч.4 ст.26).

Згідно з паспортом ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 , вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, необхідних для призначення пенсії за віком 60-ти років вона досягла 10 липня 2021 року, після чого 02.08.2021 звернулась до органів пенсійного фонду за призначенням пенсії за віком.

З огляду на викладене, а також враховуючи положення ст.26 Закону №1058-IV, згідно з якою, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років, для призначення пенсії за віком у наявності у позивача має бути 28 років страхового стажу.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-ІV).

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується, серед іншого, також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, виходячи з наведених вище законодавчих актів, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.

Копію трудової книжки до матеріалів справи, а також до заяви про призначення пенсії надано не було.

Під час звернення до органів пенсійного фонду за призначенням пенсії позивачем були надані: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру б/н від 23.01.2007; заява про призначення/перерахунок пенсії №9995 від 02.08.2021; паспорт НОМЕР_2 від 08.09.1997; анкета-опитування від 02.08.2021; пам`ятка від 02.08.2021; диплом (свідоцтво, атестат) про навчання НОМЕР_3 від 02.07.1979; довідка про прийняття на роботу (навчання) №1287 від 21.07.2021; свідоцтво про народження НОМЕР_4 від 01.08.1961; свідоцтво про переміну прізвища, імені, по батькові НОМЕР_5 від 25.10.2014; свідоцтво про народження дитини НОМЕР_6 від 16.03.1999; свідоцтво про народження дитини НОМЕР_7 від 18.08.1982; свідоцтво про народження дитини НОМЕР_8 від 21.11.1980; свідоцтво про народження дитини НОМЕР_9 від 24.06.1986; свідоцтво про шлюб НОМЕР_10 від 14.07.2021; паспорт НОМЕР_11 від 11.09.2020; відомості з р/с від 02.08.2021; довіреність 16.06.2021; ідентиф.номер б/н від 30.01.1998; паспорт НОМЕР_12 від 04.08.1998.

Як зазначено у відповідях Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на звернення позивача щодо її пенсійного забезпечення та як видно з розрахунку стажу позивача (Форма РС-Право), до страхового стажу позивача зараховано періоди: з 01.09.1976 по 02.07.1979 – навчання (2 роки 10 місяців 29 днів); з 13.08.1979 по 03.12.1979 – робота в медичному закладі (7 місяців 12 днів (з урахуванням кратності 2)); з 23.11.1980 по 07.02.1985, з 25.05.1986 по 24.05.1989 та з 24.07.1998 по 23.07.2001 догляд за дитиною до 3 років (10 років 2 місяці 15 днів). Загальний стаж роботи позивача становить 13 років 07 місяців 29 днів.

Така кількість страхового стажу наведена органами пенсійного фонду і в оскаржуваному рішенні. Також у рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу зараховані всі періоди.

З огляду на викладене, суд зазначає, що у відповідача відсутня необхідна кількість страхового стажу (28 років) для призначення пенсії за віком.

Таким чином, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваного рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області діяло на підставі, у спосіб та в межах повноважень, що передбачені Конституцією і законами України, тому позовні вимоги позивача в частині скасування цього рішення задоволенню не підлягають.

Поряд з цим, у позовній заяві позивач указує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не зарахувало до її страхового стажу період роботи в Седневському костно-туберкульозному санаторію з 20.02.1980 по 30.07.1981, оскільки довідка КНП «ЧОМЦ СЗНХ» ЧОР №06-25/1934 від 15.11.2021, копію якої вона отримала від працівника сервісного центру відповідача, не підписана керівництвом.

Суд зазначає, що до матеріалів цієї адміністративної справи надана копія довідки від 15.11.2021 №06-25/1934 Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб» Чернігівської обласної ради.

Довідка видана ОСОБА_2 в тому, що вона дійсно працювала в Седневському костно-туберкульозному санаторію:

- з 20.02.1980 (наказ №11 параграф 1 від 19.02.1980) по 09.06.1980 (наказ 335 параграф 6 від 03.06.1980) – 0,5 посади маніпуляцій на медсестра і 0,5 посади медсестра ЛФК;

- з 10.06.1980 (наказ №35 параграф 8 від 03.06.1980) по 31.07.1980 (наказ №48 параграф 1 від 01.08.1980) – медсестра ЛФК;

- з 01.08.1980 (наказ №48 параграф 1 від 01.08.1980) по 30.09.1980 (наказ №55 параграф 10 від 29.09.1980) – санітар-носій;

- з 01.10.1980 (наказ №55 параграф 10 від 29.09.1980) по 30.07.1981 (наказ №30 параграф 1 від 30.07.1981) – медреєстратор.

За період роботи в Седневському костно-туберкульозному санаторію з 17.11.1980 (наказ №60 параграф 3 від 16.11.1980) по 30.07.1981 (наказ №30 параграф 1 від 30.07.1981) – відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку. Відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку та інші відпустки без збереження заробітної плати не надавалися.

Відповідно до п.23 Порядку №637 підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Так, зазначена вище довідка містить підписи посадових осіб (головного фахівця з кадрових питань ОСОБА_3 та реєстратора Людмили Лавриненко) Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних хвороб» Чернігівської обласної ради та печатку цього підприємства. До того ж, довідка є чинною, доказів її недійсності не надано.

Відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Посилання на статтю 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з якою, робота в протитуберкульозних закладах зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі, містить і довідка від 15.11.2021 №06-25/1934.

Таким чином, період роботи позивача в Седневському костно-туберкульозному санаторію з 20.02.1980 по 30.07.1981 підлягає зарахуванню до її стажу з урахуванням ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Поряд з цим, суд зазначає, що на час звернення позивача за призначенням пенсії (02.08.2021) та прийняття оскаржуваного рішення (10.08.2021) вказана довідка не була предметом розгляду в органах пенсійного фонду.

Відмова в зарахуванні до страхового стажу позивача зазначеного вище періоду роботи була вчинена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вже після прийняття оскаржуваного рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії, про що свідчить лист від 28.04.2022 №12981-8474/Н-01/8-0400/22.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у цій справі належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування до страхового стажу позивача періоду її роботи в Седневському костно-туберкульозному санаторію з 20.02.1980 по 30.07.1981 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача період її роботи в Седневському костно-туберкульозному санаторію з 20.02.1980 по 30.07.1981 з урахуванням вимог статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, позовні вимоги у цій справі підлягають частковому задоволенню.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС Ураїни).

З огляду на викладене, часткове задоволення позовних вимог, а також те, що право на зарахування до страхового стажу позивача певних періодів її роботи було порушено відмовою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судового збору у розмірі 330,80 грн.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 257 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи в Седневському костно-туберкульозному санаторію з 20.02.1980 по 30.07.1981.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період її роботи в Седневському костно-туберкульозному санаторію з 20.02.1980 по 30.07.1981 з урахуванням вимог статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 330 (триста тридцять) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його  проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, 4, м. Ужгород, 88008, код ЄДРПОУ 20453063).

Суддя                                                                                               Н.В. Кучугурна