ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про роз`яснення судового рішення

27 січня 2023 року   ЛуцькСправа № 140/13206/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 у даній справі позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 05 травня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).

19.01.2023 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення рішення в частині виконання зобов`язання, а саме: чи передбачає резолютивна частина рішення нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ в подальшому після набрання рішенням законної сили та без обмеження в часовому проміжку до припинення права на отримання такого підвищення до пенсії.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що зверталась до ГУ ПФУ у Волинській області щодо питання нарахування та виплати пенсії відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду №140/13206/21. З відповіді ГУ ПФУ у Волинській області слідує, що при виконанні рішення суду у даній справі допущено тлумачення цього рішення, яке не відповідає його змісту та формі. Позивач не погоджується з відповідачем через те, що обмеження нарахування та виплати підвищення до пенсії будь-якою кінцевою датою без скасування таких виплат або права на них шляхом постановлення спеціального законодавчого акту суперечить змісту правовідносин та чинному законодавству, яким регулюються ці правовідносини.

Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відтак, оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 у даній справі було ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, тому відсутня об`єктивна необхідність у розгляді питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Отже, розгляд заяви про роз`яснення судового рішення здійснений у тому ж порядку, в якому було ухвалено вказане рішення, тобто в порядку письмового провадження.

Заява про роз`яснення судового рішення підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Отож, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги та встановлювати певні обставини та/або надавати оцінку певним обставинам, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

При цьому, суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим КАС України не містить, а зі змісту приписів статті 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі 823/361/18.

Обґрунтовуючи заяву про роз`яснення судового рішення, позивач вказує на те, що відповідачем дане рішення виконане лише до дати набрання законної сили, оскільки відсутня кінцева дата у рішенні.

При цьому на звернення ОСОБА_1  відповідач у листі від 08.12.2022 вказав, що рішення суду від 19.01.2022, яке набрало законної сили 19.01.2022, виконано в межах покладених зобов`язань. Сума нарахувань на виконання рішення суду за період з 05.05.2021 по 18.02.2022 становить 42801,93 грн. Виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Так, в межах спірних правовідносин у даній справі підтверджено судом право позивача на отримання соціальних виплат, що мають регулярний та постійний характер, а тому законодавчо не обмежені в якомусь часовому періоді.

Суд зазначає, що зазначення в рішенні суду «кінцевої дати» не є необхідним у судових рішеннях, в яких вирішувалось право позивача на отримання підвищення до пенсії. Оскільки очевидно, що пенсія має регулярний та постійний характер, відтак обмеження нарахування та виплати підвищення до пенсії будь якою кінцевою датою без скасування таких виплат або права на них шляхом постановлення спеціального законодавчого акту суперечить змісту спірних правовідносин та чинному законодавству України, яким регулюються ці правовідносини.

Логічним є таке розуміння рішення суду, що в частині нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 39 №796-ХІІ в часовому вимірі повинно виконуватись до зміни законодавчого регулювання цих правовідносин або втрати позивачем статусу, що надає право на такі виплати.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При розв`язанні спірних правовідносин судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Конституційній Суд України у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність), Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Отже, період виплати підвищення до пенсії позивачу, встановленого рішенням суду у даній справі, може бути обмежений подальшими змінами в законодавстві.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.05.2018 року у справі №820/680/16, який, зокрема зазначив, що «рішення суду набирає чинності і діє до фактичної зміни обставин чи зміни правового регулювання питання його виконання».

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, розмір пенсії може бути змінений, якщо змінюються правові підстави його визначення. При цьому рішенням суду не може бути зафіксований розмір пенсійних виплат у тому випадку, коли змінюються положення нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення спору.

З огляду на викладені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що оскільки відповідач трактує період нарахування підвищення до пенсії з 05.05.2021 по 18.02.2022, тобто по дату набрання судовим рішенням законної сили, що в свою чергу вказує на неоднозначне тлумачення резолютивної частини рішення суду, тому заяву позивача слід задовольнити та роз`яснити, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 у справі №140/13206/21 зобов`язано відповідача провести ОСОБА_1  з 05 травня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік), до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення спору.

Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд   

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення задовольнити.

Роз`яснити, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.01.2022 у справі №140/13206/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 05 травня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік), до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення спору.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий-суддя                                                                      Н.Б.Плахтій