УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

27 січня 2023 р.                                                            Справа № 120/10653/22

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 26.12.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу 7-денний строк для усунення виявлених судом недоліків, шляхом:

- надання завірених у встановленому порядку копій заповнених сторінок паспорта позивача;

- уточнення змісту позовних вимог, зокрема, конкретизувати, які саме дії (бездіяльність) відповідача позивач вважає протиправними і такими, що порушують її права та законні інтереси, внаслідок яких вона звертається з позовом до адміністративного суд;

- надання доказів звернення до відповідача із скаргами 27.10.2021 та 25.11.2021 та реєстрацію таких у відповідному порядку Сьомим апеляційним адміністративним судом;

- надання доказів сплати судового збору за заявлені позовні вимоги в сумі 992,40 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд, або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

16.01.2023 позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви. До заяви позивачем долучено позовну заяву в новій редакції із уточненим змістом позовних вимог (конкретизовано яку саме бездіяльність оскаржує позивач).

Втім, в поданій заяві позивач зазначила, що всі інші вимоги ухвали вона залишає без задоволення.

Надаючи оцінку поданій позивачем заяві про усунення недоліків, варто зазначити наступне.

Так, залишаючи позовну заяву без руху, суд, окрім іншого, виходив із того, що положеннями ч. 2 ст. 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55. За вказаним нормативно-правовим актом відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом" назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

В порушення вказаних норм законодавства додані до позовної заяви документи не були засвідчені позивачем із урахуванням наведених правил.

Висновок щодо обов`язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постановах від 02.10.2018 у справі №2а-15994/12/2670, від 11.09.2018 у справі № 826/15414/17, від 11.02.2020 у справі №826/2935/14.

Разом із тим, позивач не виконала вимоги ухвали суду від 26.12.2022 у цій частині.

Крім того, в позовній заяві позивач просить зобов`язати голову Сьомого апеляційного адміністративного суду розглянути скарги датовані 27.10.2021 та 25.11.2021.

Однак, в порушення ч. 4 ст. 161 КАС України, позивачем не надано доказів звернення до відповідача із вищезазначеними скаргами та реєстрацію таких у відповідному порядку Сьомим апеляційним адміністративним судом.

На наведені вище недоліки судом було вказано в ухвалі від 26.12.2022, втім позивач відмовилась їх усувати.

Окрім того, суд також виходив із того, що оскільки позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, тому розмір належного до сплати судового збору за подання цього позову становить 992,40 грн.

Разом із тим, до матеріалів позовної заяви позивачем не було додано доказу сплати судового збору.

Не було надано відповідних доказів і на виконання вимог ухвали суду від 26.12.2022 чи/або належних доказів на підтвердження наявності у  позивача пільг щодо його сплати.

Окрім того, залишаючи позовну заяву без руху, суд виходив із того, що приписами пункту 1 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що у даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної дієздатності є саме паспорт, копія якого до позовної заяви не долучена.

При цьому, необхідність перевірки відповідного документа була зумовлена тим, що проставлений від імені ОСОБА_1 підпис у шапці позовної заяви є очевидно відмінним від того, що міститься у доданій до позову довіреності від 28.09.2021, інформація про яку відсутня в додатках до позову, однак, яка фактично до нього була долучена, що підтверджується актом Вінницького окружного адміністративного суду.

Втім, вимоги ухвали від 26.12.2022, в частині надання копії паспорта громадянина України позивач не виконала.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на викладене і беручи до уваги те, що позивач відмовився усунути усі недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву належить повернути позивачеві на підставі вищезазначених положень закону.

При цьому суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, наведені, зокрема, в рішеннях від 28.05.1985 у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13.02.2001 у справі "Кромбах проти Франції", згідно з якими держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

У рішеннях від 20.05.2010 в справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Виходячи з системного аналізу норм КАС України, можна дійти висновку, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), при умові дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист. Цих правил під час звернення до суду з даним позовом не дотримано, на що звернуто увагу позивача в ухвалі суду від 26.12.2022, з наданням заявнику достатнього строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Проте, оскільки зазначені недоліки позивач не усунула та відмовляється це робити, існують підстави для застосування наслідків, визначених у пункті 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви позивачу.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя                                                                                Поліщук Ірина Миколаївна