Справа № 489/3457/22

Провадження № 2/489/636/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 січня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем судового засідання Сухно А.В.,

без участі сторін, належно повідомлених про розгляд справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном,

встановив:

В листопаді 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд усунути перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування зазначеним житловим приміщенням.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому на праві власності належить 1/2 частка будинку АДРЕСА_1 . Вказаний будинок фактично розділений на дві квартири, якими співвласники користуються незалежно один від одного. На даний час в будинку зареєстрований позивач та дружина його померлого батька – ОСОБА_2 , яка є відповідачем у справі. Батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте його дружина ОСОБА_2 в спірному будинку не проживає більше року, її особистих речей в будинку немає, всі комунальні послуги та витрати, пов`язані з експлуатацією будинку, оплачує позивач. Оскільки відповідач спільним побутом з позивачем не пов`язана, не є його родичкою, її право на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 405 ЦК України.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 29.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти постановлення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, відзиву на позовну заяву не надала, причини своєї неявки суду не повідомила. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів за адресою реєстрації та адресою належної їй на праві власності нерухомості, а також шляхом розміщення оголошення про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного.

Позивачу ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору дарування від 20.12.2019, посвідченого ПН ММНО Грищенко Л.А., належить 1/2 частка будинку АДРЕСА_1 (а.с. 11-12).

Зі змісту технічного паспорту на буд. АДРЕСА_1 вбачається, що вказаний будинок фактично розділений на дві окремі квартири, якими співвласники користуються незалежно один від одного (а.с.14-18).

Згідно Відомостей Департаменту з надання адміністративних послуг про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку від 28.09.2022 за вих. № 2306-000583182-037-08 за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані відповідач ОСОБА_2 та батько відповідача ОСОБА_3 (а.с. 23).

У відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).

Актом про непроживання від 19.12.2022, засвідченим сусідами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підтверджується, що відповідач ОСОБА_2 за адресою реєстрації АДРЕСА_1 , не проживає з 2019 року, її особистих речей в будинку немає.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» зазначено, що правильний і своєчасний розгляд житлових спорів є гарантією реального здійснення конституційного права громадян на житло, захисту прав і охоронюваних законом інтересів державних органів, підприємств, установ, організацій в здійсненні покладених на них завдань по управлінню житловим фондом, експлуатації і збереженню його.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно частини першої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Права власника житлового будинку, квартири визначені статтею 383 ЦК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб.

Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яких шляхом, який власник вважає прийнятним.

Згідно статті 150 ЖК УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Відповідно статті 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що відповідач, яка за вказаною адресою не проживає понад два роки, наміру проживати в будинку не висловлювала, вселитися не намагалась, жилим приміщенням, як постійним місцем свого проживання, не цікавилась, доказів протилежного відповідач не надала, а її реєстрація в спірному будинку позбавляє позивача можливості у повній мірі реалізувати своє право власності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 27, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування зазначеним житловим приміщенням.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 24.01.2023.

Суддя                                                                        Г.А. Микульшина