ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/3148/22

ОКРЕМА ДУМКА

25 січня 2023 року м. Київ

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в частині відмови нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи у відповідності до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року вказаний адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням фактично виплачених сум допомоги у порядку, встановленому ст. 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області було залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року - без змін.

Я входив до складу колегії суддів, яка прийняла зазначену постанову, однак не погоджуюся із прийнятим судовим рішенням за наслідками апеляційного перегляду адміністративної справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 КАС України суддя, не згодний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються особи, які беруть участь у справі, без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

Користуючись правом, передбаченим ч. 3 ст. 34 КАС України, вважаю необхідним викласти окрему думку щодо підстав незгоди із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року.

Під час розгляду справи було встановлено, що згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 26 грудня 2013 року ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у червні 2022 року виплатило позивачу одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 3906 грн 00 коп, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

ОСОБА_1 17 червня 2022 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити вказану допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, що відповідає ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Листом від 14 липня 2022 року № 3581-3359/М-02/8-2300/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивача про те, що одноразову грошову допомогу до 5 травня йому виплачено в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540 і підстави для її перерахунку відсутні.

Між сторонами справи виник спір щодо розміру одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік: позивач вважає, що має право на отримання такої допомоги в розмірі, визначеному ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; відповідач наполягає на тому, що в умовах воєнного стану розмір відповідної допомоги визначає саме постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540.

Приймаючи рішення про залишення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року - без змін, колегія суддів виходила з того, що постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» в частині встановлення розмірів разової грошової допомоги не відповідає акту вищої юридичної сили - Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у зв`язку з чим не підлягає застосуванню в силу вимог ч. 3 ст. 7 КАС України.

Також постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2023 року обґрунтована тим, що абзац 3 пп. 2 п. 22 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України не наділяє Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня на 2022 рік.

Вважаю, що при ухваленні рішення необхідно було врахувати, що відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ (далі - Закон № 389) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно ч. 1, 20 Закону № 389 правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.

Частиною 1 статті 64 Основного Закону України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Приписи ч. 2 статті 64 Конституції України визначають, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (частина друга).

Водночас, правовідносини щодо соціального захисту громадян регулюються статтею 46 Конституції України, яка у наведених вище положеннях ч. 2 статті 64 Основного Закону відсутня.

Викладене свідчить, що в умовах воєнного стану законодавець на конституційному рівні допустив можливість обмеження соціальних прав громадян.

Абзацом 3 пп. 2 п. 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування.

Відповідно до ч.7 статті 20 та абз.3 пп. 2 п. 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань», якою затвердив Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі - Порядок).

Положеннями пункту 5 Порядку визначено, що виплата грошової допомоги здійснюється у розмірах згідно з додатком. Ним передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах:

- особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня, II групи - 3906 гривень, III групи - 3391 гривня;

- учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня

- особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 4421 гривня;

- членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, а також членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України - 966 гривень;

- учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612 гривень.

Таким чином, враховуючи положення статті 64 Конституції України, ч. 2 статті 20 Закону № 389, ч. 7 статті 20 та абз. 3 пп. 2 п. 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, вважаю, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.

Крім того, право встановлювати тимчасові обмеження щодо виплати пенсії узгоджуються з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у справі «Валентина Ніканорівна Великода проти України», яка полягає в тому, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу № 1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Крім того суд стверджує, що перша і найважливіша вимога ст. 1 Протоколу № 1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційними переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс («золоту середину») до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому ЄСПЛ зазначає, що зменшення розміру пенсії мабуть було зроблено державою через економічну політику і фінансові труднощі.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем виплачено позивачеві щорічну разову грошову допомогу до 5-го травня у розмірі 3906,00 грн, що відповідає розміру такої допомоги, визначеному в додатку до Порядку.

Отже, зважаючи на введення воєнного стану в Україні та загальновідомі обставини значного дефіциту Державного бюджету України і переорієнтування спрямованості основного масиву бюджетних асигнувань на забезпечення ефективного покриття потреб Сил Оборони України, суд дійшов висновку, що у межах чинного правового регулювання та стану суспільних відносин виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у розмірі, визначеному прийнятим на виконання Бюджетного кодексу України підзаконним актом, є правомірною.

Також звертаю увагу на постанову Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі №580/2869/22, у якій Верховний Суд прийшов до наступних висновків:

- право позивача, як особи з інвалідністю внаслідок війни II групи, на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону № 3551-XII, підпадає під гарантії, передбачені статтею 46 Конституції України, які відповідно до статті 64 Конституції України можуть бути тимчасово обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану;

- положення частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України як спеціального закону, що прийняті у 2022 році, не визнавалися Конституційним Судом України неконституційними, а тому є чинними та обов`язковими для виконання всіма суб`єктами приватного та публічного права;

- Кабінет Міністрів України відповідно до пунктів 3, 7 статті 116 Конституції України, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, з огляду на запровадження в Україні воєнного стану та для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, зокрема і щодо порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань;

- з огляду на запровадження в Україні воєнного стану та для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації, виходячи з наявних/обмежених фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо тимчасового порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, що стосується разової (несистематичної, додаткової до пенсії та інших видів соціальних виплат) грошової допомоги від держави, ніяким чином не може розцінюватися, як звуження права на соціальний захист, таке рішення покликане, передусім, фінансово забезпечити заходи правового режиму воєнного стану в Україні та заходи загальної мобілізації;

- з огляду на положення пунктів 3, 7 статті 116 Конституції України, вимоги підпункту 2 пункту 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, керуючись частиною сьомою статті 20 та абзацом третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 7 травня 2022 року № 540 затвердив порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, яким установлено, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році виплачується, зокрема, у такому розмірі: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня, II групи - 3906 гривень, III групи - 3391 гривня;

- з огляду на імперативні вимоги частини другої статті 19 Конституції України (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України) та норми пункту 2 Положення №280 (Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства), Пенсійний фонд України та його територіальні органи під час вирішення питання щодо нарахування та виплатити позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, щорічної разової грошової допомогу до 5 травня за 2022 рік повинні керуватися положеннями Порядку № 540.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для виплати у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому саме Законом та без урахування положень БК України і Постанови №540, приходжу до висновку про помилковість твердження про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважаю, що рішення суду першої інстанції необхідно було скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суддя В.В. Файдюк