КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22-а-13972/08 Головуючий у І інстанції Маляренко А.В.
Суддя-доповідач Коротких А.Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Коротких А.Ю.,
суддів Глущенко Я.Б.,
Федорової Г.Г.,
при секретарі Калініній Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Технокомплект»на постанову Господарського суду Київської області від 22 січня 2008 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Технокомплект» до Ірпінської об’єднаної Державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення №002632310/0 від 19.10.2005 року, -
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2007 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до Ірпінської об’єднаної Державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 002632310/0 від 19.10.2005 року. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення і просить його скасувати.
Постановою Господарського суду Київської області від 22 січня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 198, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Колегією суддів встановлено, що Ірпінською ОДПІ в Київській області з 18 по 19 жовтня 2005 року було проведено невиїздну документальну перевірку ТОВ ВКФ «Технокомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за листопад 2004 року. За результатами перевірки було складено акт № 1638/23-4/31414219 від 18 жовтня 2005 року. На підставі вказаного акта було прийнято податкове повідомлення-рішення № 002632310/0 від 19.10.2005 року, яким ТОВ ВКФ «Технкомплект» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2004 року у розмірі 129849,6 грн.
В ході перевірки було виявлено порушення п. 1.8 ст. 1 та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168\97 в частині безпідставного включення до податкового кредиту в листопаді 2004 року суми ПДВ в розмірі 29849.60 грн. за податковими накладними: № 09/11/01 від 09.11.04 на суму ПДВ 112544,0 грн. та № 09/11/02 на суму ПДВ 17305,60 грн., що призвело до зменшення заявленого до відшкодування ПДВ на суму 129849,60 грн.
Частина 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990 року зазначає, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, прийшов до обґрунтованого висновку, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України, відповідно до частини 2-ї якої, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
10 грудня 2007 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2005 року, в той час, як строк звернення з таким позовом сплинув 18 жовтня 2006 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
На підставі зазначеної норми законодавства та враховуючи те, що відповідач в запереченні проти позову наполягав на застосуванні ст. 99 КАС України (а. с. 23-24), позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про залишення оскаржуваної постанови суду першої інстанції без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Технокомплект» – залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Київської області від 22 січня 2008 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді: