23.01.2023    

Справа № 948/209/23>

Номер провадження 2-з/948/2/23>

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення позову

23 січня 2023 року                Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого – судді Шинкарчука Я.А.

секретар судового засідання – Сизоненко Н.М.,

розглянувши в приміщенні суду в селищі Машівка Полтавського району Полтавської області без повідомлення учасників справи заяву адвоката Соловей Ліни Анатоліївни про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №948/209/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про повернення попередньої оплати (авансу) та стягнення матеріальних збитків,

встановив:

20 січня 2023 року до Машівського районного суду Полтавської області, як до суду якому змінено територіальну підсудність судових справ Вовчанського районного суду Харківської області (розпорядження Голови Верховного Суду №2/0/9-22 від 08.03.2022), від адвоката Соловей Ліни Анатоліївни, який на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1112521 від 09.01.2023, в інтересах ОСОБА_1 , надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про повернення попередньої оплати (авансу) та стягнення матеріальних збитків, в якому позивач просить суд:

-стягнути ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 47 500 доларів США з кожного, у якості повернення оплати (сплаченого авансу) за попереднім договором від 24.06.2021 купівлі-продажу цілісного комплексу дитячого оздоровчого містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

-стягнути ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 солідарно грошові кошти у розмірі 95 000 доларів США, у якості відшкодування збитків.

Одночасно з поданням позовної заяви, представником позивача - адвокатом Соловей Ліною Анатоліївною подано до суду заяву про забезпечення позову у даній справі, в якій представник просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту, з метою заборони вчиняти певні дії з нерухомим майном, а саме: цілісним комплексом дитячого оздоровчого містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , опис об`єкта: спальний корпус літ.А-2, з/бетон, площею 1175,8 кв.м.; клуб літ.Б-1, 246,6 кв.м.; житловий будинок літ.В-1, площею 77,4 кв.м.; кладова, їдальня літ. Д-1, Ж-1 площею 308,0 кв.м.; душова літ. З площею 13,6 кв.м.; медпункт літ.К-1, площею 161,1 кв.м.; сміттєзбірник літ.Л, площею 9,2 кв.м.; туалет літ.М, площею 9,0 кв.м.; адміністративний комплекс зі щитовою літ.Р-1, Р1-2, Р2-2, площею 307,8 кв.м.; клуб літній літ. Г-1, площею 121,3 кв.м., що належить ОСОБА_4 у 1/2 частці у праві власності за договором купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим В.І. 20.07.2020 за реєстровим номером 335 та ОСОБА_2 у 1/2 частці у праві власності за договором купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим В.І. 20.07.2020 за реєстровим номером 337, та накласти арешт, а також заборонити вчиняти певні дії з усім руховим, а також нерухомим майном, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову вказано, що оскільки предметом даного позову є вимога про стягнення з відповідачів попередньо сплаченого авансу в розмірі 95 000 доларів США та 95 000 доларів США в рахунок відшкодування збитків за попереднім договором від 24.06.2021 купівлі-продажу цілісного комплексу дитячого оздоровчого містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відтак, у позивача є обґрунтовані побоювання, що відповідачі можуть вчинити дії щодо відчуження належного їм на праві власності майна на користь третіх осіб з метою уникнення відповідальності щодо повернення грошових коштів, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. А тому позивач звернувся до суду з відповідною заявою, яку просить задовольнити.

До заяви у відповідності до вимог частини шостої статті 151 ЦПК України подано оригінал квитанції про сплату судового збору за забезпечення позову.

Відповідно до положень частин першої та третьої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

Розглянувши заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №948/209/22 та перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Як зазначив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 червня 2021 року у справі №308/8567/20 (провадження №61-3480сво21), у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження. Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки вже потім вирішувати питання про забезпечення позову. Першочерговим при надходження на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті. Між тим, для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два дні та п`ять днів відповідно.

Відтак, вирішення по суті заяви про забезпечення позову, поданої одночасно із позовною заявою, не залежить від вирішення питання про відкриття провадження.

З огляду на положення частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з пунктів 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Частиною десятою статті 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 зазначила про те, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Згідно висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 02 липня 2020 року у справі №657/1211/19 (провадження № 61-3353св20) умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Слід зазначити, що підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

З матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом спору є вимога про стягнення з відповідачів попередньо сплаченого авансу в розмірі 95 000 доларів США та 95 000 доларів США в рахунок відшкодування збитків (190 000 доларів США, що еквівалентно 6 948 300,00 гривень). Вказана сума заборгованості згідно поданого позову виникла внаслідок невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за попереднім договором від 24.06.2021 купівлі-продажу цілісного комплексу дитячого оздоровчого містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається із матеріалів заяви про забезпечення позову, позивач просить накласти арешт на все належне рухоме та нерухоме відповідачами майно, в тому числі цілісний комплекс дитячого оздоровчого містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонити вчиняти певні дії із ним.

Згідно із частини четвертої статті 151 ЦПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтування доцільності вжиття кожного з них.

Тобто, законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на конкретне майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

Тобто представником позивача не конкретизовано на яке саме майно, належне ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є необхідність накласти арешт чи заборону вчинення певних дій.

Окрім вищезазначеного, суд дійшов висновку, що сама по собі наявність у відповідача можливості відчужити те чи інше майно, не є визначальною підставою для арешту майна відповідачів з метою забезпечення позову, оскільки наявність такої можливості не свідчить про умисні дії або хоча б наміри деліктної поведінки відповідачів, спрямованої на уникнення їх від цивільно-правової відповідальності шляхом створення перешкод, щоб істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а натомість безпідставний арешт майна порушить право відповідача на мирне володіння своїм майном, яке гарантоване кожному відповідно до ч.1 ст.1 Протоколу №1 ратифікованої Україною 11.09.1997 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, враховуючи, що представником позивача не конкретизовано майно на яке потрібно накласти арешт чи заборону вчинення певних дій, підстави для вжиття заявлених позивачем видів забезпечення позову, в цій частині, відсутні.

На думку суду, достатнім та співмірним із заявленими позовними вимогами є накладення арешту на цілісний комплекс дитячого оздоровчого містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки саме з приводу купівлі-продажу даного нерухомого майна виник спір.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення значної суми грошових коштів, застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту є саме тим заходом, який унеможливить ускладнення чи невиконання рішення суду, у разі задоволення або часткового задоволення позову, та забезпечить можливість ефективного захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними, у зв`язку із чим заява підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення суд зазначає наступне.

Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема, вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.

Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладена заборона може завдати збитків відповідачам, а також в чому саме можуть полягати такі збитки. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених статтею 154 ЦПК України випадків обов`язкового застосування зустрічного забезпечення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в:

Задовольнити частково заяву адвоката Соловей Ліни Анатоліївни про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №948/209/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про повернення попередньої оплати (авансу) та стягнення матеріальних збитків.

До набрання законної сили судового рішення у справі №948/209/23, накласти арешт, з метою заборони вчиняти певні дії з нерухомим майном, а саме: цілісним комплексом дитячого оздоровчого містечка « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , опис об`єкта: спальний корпус літ.А-2, з/бетон, площею 1175,8 кв.м.; клуб літ.Б-1, 246,6 кв.м.; житловий будинок літ.В-1, площею 77,4 кв.м.; кладова, їдальня літ. Д-1, Ж-1 площею 308,0 кв.м.; душова літ. З площею 13,6 кв.м.; медпункт літ.К-1, площею 161,1 кв.м.; сміттєзбірник літ.Л, площею 9,2 кв.м.; туалет літ.М, площею 9,0 кв.м.; адміністративний комплекс зі щитовою літ.Р-1, Р1-2, Р2-2, площею 307,8 кв.м.; клуб літній літ. Г-1, площею 121,3 кв.м., що належить ОСОБА_4 у 1/2 частці у праві власності за договором купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим В.І. 20.07.2020 за реєстровим номером 335 та ОСОБА_2 у 1/2 частці у праві власності за договором купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим В.І. 20.07.2020 за реєстровим номером 337.

В іншій частині заяву про вжиття заходів забезпечення позову – залишити без задоволення.

Зустрічне забезпечення у справі не застосовано.

У відповідності до пунктів 3, 4, 7 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», судом зазначаються відомості про стягувача та боржників:

Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .

Відповідач 1 (боржник): ОСОБА_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Відповідач 2 (боржник): ОСОБА_3  (правонаступник  ОСОБА_4 ), місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Копію даної ухвали надіслати сторонам для відома.

Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду, проте її оскарження не зупиняє її виконання.

Ухвалу підписано 23 січня 2023 року

Суддя –                                                                                Я.А. Шинкарчук