Справа № 2-А-423/09
ПОСТАНОВА
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
13 квітня 2009 року Ровеньківський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Шумченко Л.В.,
при секретарі Шевчук К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ровеньки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області про визнання незаконними дій ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом , у якому вказав, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, до 17.07.2007 року був інвалідом війни ІІІ групи від захворювання, яке пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а з 17.07.2008 року – інвалідом війни ІІ групи від захворювання, яке пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС . Відповідно до цього він користується правами та пільгами, встановленими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Йому стало відомо, що щорічна допомога на оздоровлення та щорічна разова грошова допомога до 5-го травня в повному обсязі та належним чином не нараховувались. Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він має отримувати щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат за 2004 рік та у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плати у 2008 році , але у 2004 році він отримав цю допомогу у розмірі 21 грн. 50 коп., у 2008 році – 90 грн., а повинен був отримати 948 грн. та 2725 грн. відповідно. Таким чином, він недоотримав 3531,50 грн. Відповідно до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” він повинен отримувати щорічну разову грошову допомогу до 9- го Травня у розмірі 7-ми мінімальних пенсій за віком, але у 2004 році він отримав 130 грн., у 2008 році – 350 грн., а повинен був отримати – 647,5 грн. та 3367 грн. відповідно. Недоотримана сума дорівнює 3534,15 грн. У відповідності до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” при отриманні ІІІ групи інвалідності, пов’язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи, повинна сплачуватись компенсація в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, ІІ групи – 45 мінімальних заробітних плат, у разу встановлення інвалідності вищої групи повинна сплачуватись різниця між компенсаціями ( 45-30 = 15 мінімальних заробітних плат). У зв’язку з тим, що експертною комісією 17 липня 2008 року позивачу було підвищено групу інвалідності з ІІІ на ІІ, відповідач сплатив йому різницю між компенсаціями - 94,80 грн.. Але оскільки розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2008 року по 30.09.2008 року складав 525 грн., то він повинен був отримати 525 х 15 = 7875 грн. Вважає, що відповідач не доплатив йому 7780 грн. 20 коп. Просив визнати незаконними дії відповідача по відмові у перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення та допомоги до 9-го Травня за 2004 та 2008 роки та зобов’язати УПСЗН Ровеньківської міської ради нарахувати та виплатити йому щорічну допомогу на оздоровлення за 2004 та 2008 роки у загальному розмірі 3531,5 грн., різницю між компенсаціями як інваліду ІІ групи у розмірі 7780,2 грн. та допомогу до 9-го Травня за 2004 та 2008 роки у загальному розмірі 3534 грн. 15 коп.
В судове засідання позивач не з’явився, надав до суду письмову заяву, у якій підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі, та розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду письмову заяву, у якій просив справу розглянути за його відсутності, заперечував проти позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, з 04.08.2008 року - інваліда війни ІІ групи, що підтверджується відповідними посвідченнями (ар.с. 4-5).
Судом встановлено, що експертною комісією ОСОБА_1 було підвищено групу інвалідності з ІІІ на ІІ 17.07 2008 року (ар.с. 8). З 02.07.1997 року ОСОБА_1 мав ІІІ групу інвалідності (ар.с. 7).
ОСОБА_1 як інвалід війни отримував щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, і у 2004 році вона склала 130 грн., у 2008 році – 350 грн.
Статтею 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога – інвалідам ІІІ групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” , щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст. 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Статтею 2 Закону України “Про прожитковий мінімум”, прожитковий мінімум застосовується для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”, мінімальна пенсія за віком з 01.01.2004 року складала 92,45 грн.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, мінімальна пенсія за віком з 01.01.2008 року складала 481 грн.
В п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 177 від 18.02.2004 р. зазначено: «Встановити, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, у розмірах, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік, і для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення».
Також ст. 95 Конституції України зазначено що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Ст. ст. 1, 17, 19 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлює, що державні соціальні гарантії: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; розмір державної соціальної допомоги та інші соціальні виплати - не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого виключно законами України, та являються обов'язковими для всіх державних органів і органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте відповідно до ст. 51 Бюджетного Кодексу України, ( частина 6) будь-які зобов’язання, взяті фізичними чи юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим кодексом або Законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов’язаннями. Витрати Державного бюджету на покриття таких зобов’язань не можуть здійснюватися.
Вирішення питань про відповідність Конституції України віднесено до Конституційного Суду України статтею 150 Конституції України.
Згідно з рішеннями Конституційного Суду України № 20-рп/2004 від 01.12.2004 року, № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними положення Законів України “Про Державний бюджет України ...” на 2004, 2007 та 2008 р.р., якими було встановлено розміри одноразової щорічної допомоги інвалідам війни до 5 травня менше, ніж передбачений ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Таким чином, положення ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у 2004 та 2008 роках були чинними та підлягають застосуванню, тому позовні вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити йому недонараховану суму одноразової щорічної допомоги до 5 травня за 2004 та 2008 рік суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з розрахунку:
.
2004 рік : 92,45 х 7 = 647,15
647,15 – 130 = 517,15 (грн.),
де 92,45 – розмір мінімальної пенсії за віком,
130- розмір отриманої ОСОБА_1 одноразової щорічної допомоги інвалідам війни до 5 травня у 2004 році;
2008 рік : 481 х 7 = 3367
3367 – 350 = 3017 (грн.),
де 481 – розмір мінімальної пенсії за віком,
350- розмір отриманої ОСОБА_1 одноразової щорічної допомоги інвалідам війни до 5 травня у 2008 році.
Всього : 517,15 + 3017 = 3534,15 ( грн.).
Частиною 4 статті 48 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено виплату ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС , віднесеного до І категорії постраждалих, щорічно допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Відповідач нарахував позивачеві та виплатив:
- у жовтні 2004 року – 21,50 грн.,
- у жовтні 2008 році – 120 грн.
Дію абзацу 2,3,4,5,6 ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було зупинено на 2006 рік Законом України від 20.12.2005 року № 3235-ІV, на 2007 рік – Законом України від 19.12.2006 року № 489- V.
В редакції ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.12.2007 року, яка набрала чинності 01.01.2008 року, встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з рішеннями Конституційного Суду України № 6/рп/2007 від 09.07.2007 року, № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними зупинення дії ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік ”, яким вносились зміни до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо розмірів соціальних виплат.
Таким чином, фактично дію ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було зупинено на 2006 рік. В інші роки положення цієї статті були чинними та підлягають застосуванню.
У жовтні 2004 року розмір мінімальної заробітної плати складав 237 гривень на місяць. Даний розмір було встановлено ст. 89 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 piк”
З 1 жовтня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати складав 545 гривень. Даний розмір було встановлено ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 piк”
Позивачеві необхідно нарахувати та виплатити:
- за 2004 piк : 948 грн. (205 грн. - мінімальна заробітна плата на час виплати * 4) - 21,50 грн. (сплачено) = 926,5 грн.
- за 2008 piк – 2725 грн. (545 грн. - мінімальна заробітна плата на час виплати * 5) – 120 грн. (сплачено) = 2605 грн.
Всього : 926,50 + 2605 = 3531,50 грн.
УПСЗН не нарахувало ОСОБА_1 відповідну суму щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у вiдповiдностi до ст. 48 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 3531,50 грн. за 2004 та 2008 роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні було встановлено, що позивач дізнався про порушення його прав щодо отримання допомоги до 5-го травня та допомоги на оздоровлення за 2004 рік у збільшеному розмірі лише у січні 2009 році, тому суд вважає, що позивачем не було пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Крім того, представник відповідача не наполягає на застосуванні строку позовної давності, і тому суд не має законних підстав для застосування строку позовної давності.
Частинами 1,2 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується Інвалідам ІІ групи – 45 мінімальних заробітних плат, інвалідам ІІІ групи – 30 мінімальних заробітних плат. У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.
У зв’язку з тим, що 17 липня 2008 року ОСОБА_1, який мав ІІІ групу інвалідності, було встановлено ІІ групу інвалідності, йому слід було сплатити різницю у компенсаціях виходячи з наступного розрахунку:
45-30 = 15 мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст. 59 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, розмір мінімальної заробітної плати з 1 квітня по 1 жовтня 2008 року складав 525 грн.
Тому різниця у компенсаціях складає:
525 х 15 = 7875 грн.
УПСЗН Ровеньківської міської ради сплатило ОСОБА_1 різницю у компенсаціях у розмірі 94 грн. 80 коп.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” було внесено зміни у ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та статтю 48 цього Закону було викладено у такій редакції : "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Оскільки згідно з рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними зупинення дії ст. 48 Закону України "Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" яким вносились зміни до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо розмірів соціальних виплат, суд вважає відмову відповідача перерахувати та сплатити різницю у компенсаціях за групу інвалідності незаконною.
ОСОБА_1 слід сплатити різницю у компенсаціях за групу інвалідності у сумі:
7875 – 94,80 = 7780,20 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8,22,46, 48, 55,58,64, 150 Конституції України; Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Бюджетним Кодексом України, ст. ст. 9, 94, 99, 158-159,160-162,163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області про визнання незаконними дій задовольнити.
Визнати незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області з відмови ОСОБА_1 у виплаті недоплаченої щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни до 5 травня за 2004 та 2008 роки, заборгованості з щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за 2004 та 2008 роки, та різниці у компенсаціях між ІІ та ІІІ групами інвалідності відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” незаконними та такими, що порушують його Конституційні права.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу інвалідам війни до 5 травня за 2004 та 2008 роки у розмірі 3534 ( три тисячі п’ятсот тридцять чотири ) грн. 15 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за 2004 та 2008 роки у розмірі 3531 ( три тисячі п’ятсот тридцять одна ) грн. 50 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Ровеньківської міської ради Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю в компенсаціях між ІІ та ІІІ групами інвалідності відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 7780 (сім тисяч сімсот вісімдесят) грн. 20 коп. . за рахунок коштів Державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена в Донецькому адміністративному апеляційному суді у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.В. Шумченко