Справа № 484/405/23

Провадження № 2-н/484/164/23

Ухвала

іменем України

23.01.2023 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Максютенко О.А., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз Збут» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення боргу за спожитий газ

в с т а н о в и в

20.01.2023 року до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» надійшла заява про видачу судового наказу представника ТОВ «Миколаївгаз Збут» до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ.

При вирішенні питання про можливість видати судовий наказ, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1ст. 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України), судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно статті 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

3. До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

4. Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.

В поданій заяві представник заявника зазначив відомості про боржника: прізвище, ім`я, по-батькові: ОСОБА_1 ,  адресу: АДРЕСА_1 (не вказавши області та, чи це місце проживання, чи місце реєстрації боржника) та НОМЕР_1 .

Відповідно до ч.4 ст.. 165 ЦПК України, суддя після отримання судового наказу з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Ч.5 ст. 165 ЦПК України передбачено, що у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

Розділ 2 ЦПК України не містить чіткого визначення порядку розгляду судового наказу поданого в електронній формі, однак з аналізу вище вказаних норм слід дійти висновку, що судовий наказ поданий в електронній формі, має бути подано до боржника що має зареєстровану офіційну електронну адресу за якою божника і можна ідентифікувати.

Верховний суд в Постанові  від 14 грудня 2022 року справа № 637/909/21, провадження № 61-3489св22 зауважив,  що неодноразово наголошував на тому, що в разі, коли буквальне тлумачення норми права не дає однозначної відповіді на те, чи має особа певне право, повинно бути застосовано системне тлумачення норм права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Європейський суд з прав людини зазначив, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, визначено, що офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в «Електронному кабінеті» ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

В даному випадку матеріали справи не містять підтвердження наявності у боржника офіційного «Електронного кабінету». Тож суд вважає, що у боржника відсутністія офіційна електронна адреса.

З матеріалів заяви не вбачається, що боржник  ОСОБА_1  має зареєстровану  офіційну електронну адресу.

Згідно із п. 1 ч.1ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Подана до суду заява не відповідає вимогамст.163 ЦПК України, оскільки відсутні відомості, що ідентифікують особу боржника,а саме його офіційна електронна адреса.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше 10 днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити та роз`яснити заявнику, наслідки відмови у видачі судового наказу. А саме, згідно ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Згідно ч. 2ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Тому, відповідно до ч. 2ст. 164 ЦПК України, внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Суд, вважає за необхідне роз`яснити, що заявнику необхідно подати заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи в паперовій формі або через систему «Електронний суд» зазначивши в судовому наказі відомості про божника за які його ідентифікують, а саме: офіційну електронну адресу.

Керуючись ст. 164, ст. 165, 259-260 ЦПК України

постановив

у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївгаз збут» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожитий природній газ відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: