ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

20.01.2023м. ДніпроСправа № 904/379/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон", м. Черкаси

до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", м. Київ в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", м. Вільногірськ Дніпропетровської області

про стягнення 250 283,00 грн, -   

Суддя  Бажанова Ю.А.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" на свою користь  249 605,99 грн основного боргу, 677,01 грн 3% річних. Судові витрати просить покласти на відповідача

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов`язку за договором поставки №755-2 від 05.12.2022 в частині проведення оплати за поставлений товар.

Разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" подано заяву про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Акціонерному товариству "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (код ЄДРПОУ 36716128, адреса: вул. Сурікова, будинок 3, м. Київ, 03035) в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"  (код   ЄДРПОУ 39389830. адреса: 51700, м.  Вільногірськ,  Дніпропетровська область, вул. Степова, 1), у межах ціни позову 250 283,00 грн, що знаходяться на рахунках в наступних банківських установах: АТ    "Укрексімбанк"     у     м.     Дніпрі,     МФО     Банка     322313,     номер НОМЕР_1 .

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач не вживає заходів, спрямованих на добровільне врегулювання питань наявної простроченої заборгованості, що доводить недобросовісність відповідача та можливе ухилення останнього від виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог. У разі встановлення судом обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення, фактичне виконання судового рішення суду буде залежати від наявності коштів на рахунку відповідача та фінансової спроможності виконати таке судове рішення. Наявність арештованих коштів на рахунку на суму позову забезпечить ефективне виконання судового рішення та не буде мати негативних наслідків від застосування заходів забезпечення позову для відповідача.

На думку позивача, дії відповідача щодо невиконання взятих на себе зобов`язань є доказом того, що існує реальна загроза неможливості виконання майбутнього рішення суду, у зв`язку із чим наявна об`єктивна необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, підлягає доказуванню.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За приписами частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з положеннями статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач (заявник) просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Акціонерному товариству "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"  у межах ціни позову, що знаходяться на рахунках.

Заявник зазначає про наявність у відповідача заборгованості перед ним за договором поставки № 755-2 від 05.12.2022. Також зазначає, що відповідачем не здійснено оплату за поставлений товар у зв`язку з чим утворилась заборгованість. 27.12.2022 заявником була направлена претензія про повернення грошових коштів. Натомість заборгованість не погашена, а тому заявник вважає, що є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Акціонерному товариству "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" у межах ціни позову, що знаходяться на рахунках може ускладнити або/та унеможливити виконання рішення суду, оскільки відповідач може перерахувати чи зняти кошти із своїх банківських рахунків з метою уникнення виконання грошового зобов`язання за договором, що як наслідок може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника.

Суд звертає увагу на те, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, звертаючись з відповідною заявою позивач серед іншого, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову; наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги; взаємопов`язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення господарського суду, а саме, що обраний спосіб забезпечення спроможний запобігти відповідним утрудненням; імовірність утруднення виконання рішення або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.6.4 постанови від 25.02.2019 у справі №908/685/18, п.14 постанови від 15.01.2019 у справі №915/870/18).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.17 постанови від 26.02.2019 у справі №914/1353/16, в п.6.3. постанови від 25.02.2019 у справі №924/789/18, в п.14 постанови від 25.02.2019 у справі №922/2673/18).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в п.6.4 постанови від 25.02.2019 у справі №908/658/18, п.14 постанови від 15.01.2019 у справі №915/870/18).

Разом з цим, позивачем не обґрунтовано наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, зокрема не надано до суду доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, наприклад, але не виключно, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після направлення претензії чи подання позову до суду такі як: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації (подання оголошень, здійснення оцінки майна); витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, за наявності такої можливості; укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо.

Тобто позивачем не доведено (не обґрунтовано) наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача.

Згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 забезпечення позову - це, по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Оцінюючи наведені заявником доводи на відповідність критерію ймовірного утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд зазначає, що заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено в порядку приписів статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, що існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнень у виконавчих провадженнях може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він  звернувся до суду.

Суд звертає увагу, що обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Отже, з урахуванням наведених заявником підстав для вжиття заходів до забезпечення позову та наявних у матеріалах справи доказів, позивачем не доведено наявність підстав для вжиття таких заходів, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою, зокрема, за наявності належного обґрунтування.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Маклаут Регіон" про забезпечення позову - відмовити.

Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою, за наявності до того підстав.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя  Ю.А. Бажанова