КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 січня 2023 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_2 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області 17 листопада 2022 року стосовно ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и л а:

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 листопада 2022 року ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та їй призначено покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді 1 року обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На вказаний вирок суду заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.

Вивчивши подану апеляційну скаргу, вважаю, що вона за змістом не відповідає вимогам ст. 396 КПК України.

Так, відповідно до ст. 396 КПК України в апеляційній скарзі зазначаються:

1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) прізвище, ім`я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4) вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5) клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6) перелік матеріалів, які додаються.

За змістом положень кримінального процесуального закону апеляційна скарга повинна містити прохання апелянта, сформульоване з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції вправі ухвалити за результатами розгляду, вказівку на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення і доводи на підтвердження такої позиції. Особа, що подає скаргу, зобов`язана зазначити, які існують підстави для скасування або зміни судового рішення, навести обґрунтування своєї позиції.

______________________________________________________

Справа №11-кп/824/2032/2023 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_5

Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_1 .

Так, відповідно до вимог ст.ст. 407, 408 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити вирок у разі: пом`якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого; зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення; зменшення сум, які підлягають стягнення, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення; в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

Між тим, подана заступником керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 апеляційна скарга не містить конкретного прохання, яке б узгоджувалось з повноваженнями апеляційного суду щодо зміни вироку суду першої інстанції з визначених законом підстав (ст. 408 КПК України).

Як видно зі змісту апеляційної скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_2 , він вважає вирок стосовно ОСОБА_3 незаконним у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

В обґрунтування таких доводів незаконності вироку суду зазначає про те, що суд не мав права призначати ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі за епізодом від 11.06.2019 року, у зв`язку з тим, що вона має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому на момент призначення їй покарання ще не виповнилося 14 років.

Крім того, у зв`язку зі змінами, внесеними Законом України №2617-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень", кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, відноситься до кримінальних проступків і строк притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення минув 12.06.2022 року. Однак, суд першої інстанції не роз`яснив ОСОБА_3 право на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, або заперечувати проти цього та наслідки такого заперечення.

В підсумку прокурор просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та роз`яснити ОСОБА_3 право звільнення від кримінальної відповідальності за епізодом кримінально-протиправної діяльності від 11.06.2019, і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

У разі незгоди обвинуваченої ОСОБА_3 на звільнення від кримінальної відповідальності за епізодом кримінально-протиправної діяльності від 11.06.2019, призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 185 КК України у виді арешту строком на 4 місяці та на підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік, та покласти на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

У разі згоди обвинуваченої ОСОБА_3 на звільнення від кримінальної відповідальності за епізодом кримінально-протиправної діяльності від 11.06.2019:

- звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за епізодом кримінально-протиправної діяльності від 11.06.2019 на підставі ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України;

- кваліфікувати епізод кримінально-протиправної діяльності ОСОБА_3 від 12.06.2019 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України;

- роз`яснити ОСОБА_3 право звільнення від кримінальної відповідальності за епізодом кримінально-протиправної діяльності від 12.06.2019, і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

У разі незгоди обвинуваченої ОСОБА_3 на звільнення від кримінальної відповідальності за епізодом кримінально-протиправної діяльності від 12.06.2019, призначити покарання - визнати її винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді арешту строком на 4 місяці та на підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання.

У разі згоди обвинуваченої ОСОБА_3 на звільнення від кримінальної відповідальності за епізодом кримінально-протиправної діяльності від 12.06.2019 - звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вказаним кримінальним правопорушенням на підставі ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Такі чисельно-альтернативні вимоги прокурора не лише є неконкретними, але й не узгоджуються з положеннями КПК України, зокрема ст. 417 КПК України, які визначають порядок закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції при встановленні обставин, передбачених ст. 284 КПК України, що взагалі не мають наслідком зміну вироку.

Отже, наведені апеляційні вимоги прокурора перешкоджають відкриттю апеляційного провадження, бо суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги за приписами ч. 1 ст. 404 КПК України за наданими йому цим Кодексом повноваженнями, як випливає з норми ч. 3 ст. 26 КПК України, які виключають за власним розсудом вирішувати питання, що не знайшли свого відтворення в апеляційній скарзі, а тому апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_2 слід залишити без руху з наданням апелянту строку для усунення її недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 396-399 КПК України, суддя апеляційного суду

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_2 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 листопада 2022 року стосовно ОСОБА_3 залишити без руху.

Надати заступнику керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_8 строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 7 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити прокурору, що в разі невиконання ухвали суду апеляційна скарга буде повернута.

Суддя

Київського апеляційного суду ОСОБА_1