ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року Справа № 160/17792/22

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат на надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 08.11.2022 р. звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» щодо не нарахування та невиплати їй недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2022 рік;

- зобов`язати Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» нарахувати та виплатити їй недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2022 рік у розмірі 81 79,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». За твердженням позивача, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України окреме положення п.26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Позивач зазначає, що з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. В зв`язку з чим позивач вважає, що його права на отримання такої допомоги у належному розмірі були порушені.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 р. витребувано у Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» додаткові докази у справі №160/17792/22, а саме:

- довідку щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік.

Запропоновано ОСОБА_1 надати до суду додаткові докази, а саме:

-  який саме орган здійснював виплату щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2022 році.

На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 р. КЗ «Центр здійснення соціальних виплат на надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» повідомили, що список від уповноваженого органу, на отримання разової грошової допомоги до 5 травня щодо позивачки отримано 30.05.2022 р. Виплата разової грошової допомоги у 2022 році, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» проведена з дотриманням вимог Постанови КМУ від 7 травня 2022 р. № 540. Відповідно до якої позивачу як учасникам бойових дій, виплачено – 1491, 00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. для ветеранів війни - учасників бойових дій, в тому числі і на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 19.03.2019 р.

Позивачці була виплачена разова грошова допомога за 2022 рік в розмірі 1491 грн., що підтверджується банківською довідкою, що є меншим ніж п`ять мінімальних пенсій за віком.

Крім того, на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 р. КЗ «Центр здійснення соціальних виплат на надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» повідомили, що список від уповноваженого органу, на отримання разової грошової допомоги до 5 травня щодо позивачки отримано 30.05.2022 р. Виплата разової грошової допомоги у 2022 році, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» проведена з дотриманням вимог Постанови КМУ від 7 травня 2022 р. № 540, відповідно до якої позивачу як учасникам бойових дій, виплачено – 1491, 00 грн.

Вважаючи, що грошова допомога сума виплачена у неналежному розмірі, позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Відповідно до ч. 2  ст. 19 Конституції України  встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХІІ (Закон №3551-ХІІ).

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" пп.1 п.20 розд. II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 12 частину 5 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Так, розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій на 2021 рік визначений  постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 року №325 «Про розміри разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» та складає 1491 гривень.

Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України у цьому рішенні зазначив, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 1  ст. 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"   встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1934 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році становить 9 670 грн. (1934 грн. х 5).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 року у справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року.

Тобто, предмет позову та підстави позову, а також правовідносини, що виникли між сторонами, у цій справі є аналогічними з предметом та підставами позову, а також правовідносинами у зразковій справі №440/2722/20.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевказаний правовий висновок Верховного Суду, викладений у зразковій справі, суд зазначає, що разова грошова допомога, яка виплачується щорічно до 5 травня учаснику бойових дій, повинна виплачуватися у розмірі, встановленому статтею 12 Закону №3551 у редакції Закону №367-ХІV.

При цьому суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону №3551-ХІІ.

Відповідно до Положення про Департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації (нова редакція), затвердженого розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 14.06.2018 року № Р-330/0/3-18 Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації не ведеться персональний облік отримувачів, зокрема, щорічної разової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій, по містах та районах області, не здійснюється персональне нарахування та виплата усіх видів допомоги. В Департаменті наявні тільки транзитні розрахункові рахунки за КПКВ 2501150 Щорічна разова допомога ветеранам війни, призначення яких перерахування сум коштів Комунального закладу Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради та децентралізованим місцевим (міським, районним) структурним підрозділам з питань соціального захисту населення місцевих органів влади, які мають реєстраційні особові розрахункові рахунки і безпосередньо виконують перерахування відповідних сум коштів фізичним особам.

Таким чином, саме Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради є належним відповідачем у цій справі.

Також, на підставі наказу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 22.03.2019 року №ОД-65/0/209-19 "Про передачу функцій", починаючи з 2019 року функції з нарахування та здійснення соціальних виплат за КПКВК 2501150 передано до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради».

Оскільки разову грошову допомогу у 2022 році виплачено позивачу у розмірі, меншому ніж передбачено ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 р. у справі №580/2869/22 дійшов таких висновків:

- право позивача на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік відповідно до статті 13 Закону № 3551-XII підпадає під гарантії, передбачені статтею 46 Конституції України, які відповідно до статті 64 Конституції України можуть бути тимчасово обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану;

- положення частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України як спеціального закону, що прийняті у 2022 році, не визнавалися Конституційним Судом України неконституційними, а тому є чинними та обов`язковими для виконання всіма суб`єктами приватного та публічного права;

- Кабінет Міністрів України відповідно до пунктів 3, 7 статті 116 Конституції України, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, з огляду на запровадження в Україні воєнного стану та для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, зокрема і щодо порядку використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань;

- з огляду на запровадження в Україні воєнного стану та для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації, виходячи з наявних/обмежених фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо тимчасового порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, що стосується разової (несистематичної, додаткової до пенсії та інших видів соціальних виплат) грошової допомоги від держави, ніяким чином не може розцінюватися, як звуження права на соціальний захист, таке рішення покликане, передусім, фінансово забезпечити заходи правового режиму воєнного стану в Україні та заходи загальної мобілізації;

- з огляду на положення пунктів 3, 7 статті 116 Конституції України, вимоги підпункту 2 пункту 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, керуючись частиною сьомою статті 20 та абзацом третім підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 7 травня 2022 року № 540 затвердив порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань,  яким установлено, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році виплачується, зокрема, у такому розмірі: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня;

- з огляду на імперативні вимоги частини другої статті 19 Конституції України (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України) та норми пункту 2 Положення №280 (Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства),  Пенсійний фонд України та його територіальні органи під час вирішення питання щодо нарахування та виплатити позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік повинні керуватися положеннями Порядку №  540.»

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частин 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що законодавець розмежовує поняття обов`язковості висновків Верховного Суду та необхідності їх врахування.

Так, висновки Верховного Суду, згідно із законом, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують відповідну норму. Натомість, для судів передбачено необхідність врахування висновків Верховного Суду.

Тлумачення, значення слова «ураховувати» вказує на те, що воно означає поняття «брати до уваги», «зважати на що-небудь».

Отже, суд першої інстанції повинен врахувати (взяти до уваги) наявність релевантних правових висновків Верховного Суду та обґрунтувати у судовому рішенні застосування, або не застосування цих висновків у спірних правовідносинах.

Тому в контексті спірних правовідносин суд частково не застосовує у цій справі правові висновки наведені у постанові Верховного Суду у справі від 01.12.2022 р. №580/2869/22, з огляду на такі мотиви.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 р. у справі №580/2869/22, право позивача на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік відповідно до статті 13 Закону № 3551-XII підпадає під гарантії, передбачені статтею 46 Конституції України, які відповідно до статті 64 Конституції України можуть бути тимчасово обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Не заперечуючи вказаного висновку, суд також зазначає, що право позивача на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік відповідно до статті 13 Закону № 3551-XII, фактично, не було обмежено у порядку, передбаченому законом.

Так, відповідно до частини другої статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до приписів частин першої та другої статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Разом з тим, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Отже, зі змісту вказаних норм вбачається, що для тимчасового обмеження прав і свобод людини і громадянина у зв`язку з введенням воєнного стану необхідно дотримання певного порядку, який, зокрема, включає зазначення в указі Президента України про введення воєнного стану про обмеження цього права та зазначення строку дії цього обмеження.

Відповідно до пункту 3 Указу Президента від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Отже, Указ Президента від 24.02.2022 №64/2022, як і подальші Укази, якими продовжено термін дії воєнного стану на території України, не містить будь-яких обмежень щодо конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтею 46 Конституції України (право на соціальний захист), серед яких й право позивача на отримання грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у визначеному законом розмірі.

Це означає, що хоч право позивача на виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік відповідно до статті 13 Закону № 3551-XII може бути тимчасово обмежено в умовах воєнного або надзвичайного стану, проте, фактично, такі обмеження у належному порядку не встановлено.

Тому суд не може погодитися з правомірністю обмеження в умовах воєнного стану права позивача на отримання допомоги у визначеному законом розмірі, оскільки такі обмеження не вводились в установленому законом порядку.

Положення підпункту 2 пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України, на переконання суду, не можна трактувати як такі, що наділяють Уряд України повноваженнями з визначення розміру соціальних виплат.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 01.12.2022 р. у справі №580/2869/22, положення частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України як спеціального закону, що прийняті у 2022 році, не визнавалися Конституційним Судом України неконституційними, а тому є чинними та обов`язковими для виконання всіма суб`єктами приватного та публічного права.

Не заперечуючи вказаного висновку в частині збереження чинності відповідних положень закону, суд також зазначає, що при цьому спеціальним законом у сфері регулювання розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не Бюджетний кодекс України.

Подолання таких та інших колізій законодавства є складовою правозастосування та завданням, зокрема, суду першої інстанції.

Тому суд враховує, що у рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) зазначено, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Відтак, суд дійшов висновку про застосування у спірних правовідносинах норм Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які є спеціальними у спірних правовідносинах та мають пріоритет, а не норм Бюджетного кодексу України, який, по-перше містить загальні для спірних правовідносин норми, а по-друге застосування цих норм суперечить висновкам, викладеним у рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) та у постанові  Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року у справі №440/2722/20.

Суд також не застосовує до спірних правовідносин висновок Верховного Суду стосовно того, що прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо тимчасового порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, що стосується разової (несистематичної, додаткової до пенсії та інших видів соціальних виплат) грошової допомоги від держави, ніяким чином не може розцінюватися, як звуження права на соціальний захист.

Відповідно до частини 2 статті 22 КАС України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Отже, на думку суду, питання щодо наявності чи відсутності звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод належить аналізувати у випадку прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів з відповідного питання, проте не у випадку прийняття підзаконного нормативно-правового акта Кабінетом Міністрів України.

Що ж стосується спірних правовідносин, то підставою для задоволення позовних вимог є не звуження змісту та обсягу прав позивача, а подолання судом колізій у нормативно-правових актах, зокрема, шляхом застосування акта, який має вищу юридичну силу.

Отже, суд доходить висновку про те, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги у меншому розмірі, ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Із врахуванням висновків, викладених у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 року у зразковій справі №440/2722/20, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради щодо нарахування та виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, та зобов`язати Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради нарахувати та виплатити позивачеві недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги, що не змінює суті позовних вимог, враховуючи те, що відповідачем не була нарахована спірна сума.

З огляду на наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі  Закону України «Про судовий збір», з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат на надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 42643875) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат на надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат на надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 42643875) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 )  недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя                                                     А.В. Савченко