ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/760/22 Номер провадження 33/814/755/23Головуючий у 1-й інстанції Ситник О.В. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2023 року м. Полтава

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю: секретаря судового засідання Гринь А.В., представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Акрітова К.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його представника - адвоката Акрітова К.К., на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 жовтня 2022 року,

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим і накладено на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1  496 гривень 20 копійок судового збору на користь держави.

За постановою суду ОСОБА_1  визнано винуватим у тому, що він 18 лютого 2022 року о 00 годин 25 хвилин по вул. Сорочинській, 3 у м. Миргород Полтавської обл. у порушення вимог п.2.9 "а" ПДР України керував транспортним засобом «CHEVROLET AVEO», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння.

В апеляційній скарзі адвокат Акрітов К.К. просить скасувати постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 жовтня 2022 року та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що місцевий суд безпідставно не врахував показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і те, що: в матеріалах справи відсутні докази підстав зупинки ОСОБА_1 і керування транспортним засобом останнім, який на місці події обмовив себе в силу необізнаності й психологічного тиску на нього; поліцейськими не було роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки, наслідки складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд апеляційної інстанції заслухав думку апелянта на підтримку апеляційної скарги, перевірив матеріали справи, дослідив доводи апеляційної скарги та дійшов висновку про те, що вона не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення переглядається у межах доводів апеляційної скарги.

Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема за  керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

У силу вимог п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП – керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за встановлених у оскаржуваній постанові обставин, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи належними, допустими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми доказами, та є обґрунтованим.

Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №007452 18 лютого 2022 року о 00 годин 25 хвилин ОСОБА_1 по вул. Сорочинській, 3 у м. Миргород Полтавської обл. у порушення вимог п.2.9 ПДР України керував транспортним засобом «CHEVROLET AVEO», н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння (а.с.1).

Наведені вище обставини підтверджуються даними відеозаписів, записаних на технічному носієві інформації, з яких установлено, що 18 лютого 2022 року о 00 годин 25 хвилин ОСОБА_1 був зупинений поліцією на автомобілі «CHEVROLET AVEO», н.з. НОМЕР_1 . Сам ОСОБА_1 не заперечував і погоджувався з правильністю ідентифікації поліцією його, як водія автомобіля, пройшов, як водій, огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події з використанням поліцейським спеціального технічного засобу (приладу «Драгер»), результат якого склав 1, 42 проміле алкоголю в крові. Також не висловлював далі ОСОБА_1 і заперечень з приводу складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП і встановлених у ньому обставин, підписував його без будь-яких доповнень, зауважень, уточнюючи в працівника поліції, чи зможе він керувати транспортним засобом на підставі виданого йому тимчасового посвідчення.

Також у суді першої інстанції ОСОБА_1 підтвердив, те що він підтверджував поліції факт керування ним автомобілем. Це ОСОБА_1 здійснював одразу на місці вчинення адміністративного правопорушення без можливості узгодити версію, висунуту на свій захист, з іншими особами.

Зазначене підтвердили й допитані місцевим судом, як свідки, поліцейські ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , а також констатовано апелянтом у апеляційній скарзі. При, цьому зміст даної інформації не є складним для розуміння та сприйняття, через це ОСОБА_1 міг і мав усвідомлювати її. Останній, як водій, був обізнаний про категоричну заборону керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та розумів наслідки цього, а тому посилання представника на те, що ОСОБА_1 помилково обмовив себе є безпідставними. Будь-яких даних, які би свідчили про здійснення поліцією тиску на ОСОБА_1 перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Разом з цим, показання свідка ОСОБА_2 про те, що вона керувала автомобілем, яка, як нею повідомлено, відпочивала в компанії, зокрема ОСОБА_1 , перебувала в транспортному засобі «CHEVROLET AVEO», н.з. НОМЕР_1 , і за поясненнями адвоката є подругою ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано розцінив критично, оскільки вони спрямовані на сприяння ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та спростовуються викладеними вище доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, в тому числі повідомленими самим ОСОБА_1 обставинами на місці події.

Даними ж роздруківки технічного приладу «Drager Alcotest 6810», за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 , підтверджено його перебування в стані алкогольного сп`яніння під час керування автомобілем з результатом – 1, 42 проміле алкоголю в крові (а.с.2).

       З огляду на викладене вище, місцевий суд дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Усупереч доводам апеляційної скарги відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 роз`яснено його права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що засвідчено власним підписом останнього (а.с.1).

Водночас відсутність у матеріалах справи відомостей щодо підстав зупинки і відсторонення ОСОБА_1 від керуванням транспортним засобом сама по собі не є достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки не спростовує наявність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1  є водієм, що не оспорюється ніким із учасників судового провадження та підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №007452 від 18 лютого 2022 року, за яким у ОСОБА_1 у зв`язку із вчиненням адміністративного правопорушення було вилучено його посвідчення водія від 08 лютого 2020 року та видано йому тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, що засвідчено підписом ОСОБА_1 (а.с.1).

Тому суд першої інстанції з урахуванням положень ст.23, 33 КУпАП правильно наклав на ОСОБА_1 стягнення за санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, яка є безальтернативною.

Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - адвоката Акрітова К.К., залишити без задоволення, а постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 18 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду                                                    О.М. Корсун