ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/35/23 Справа № 203/4112/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2023 року                                                                м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

       судді-доповідача                                 ОСОБА_2 ,

       суддів                                                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

       за участю:

       секретаря судового засідання                 ОСОБА_5 ,

       третьої особи, щодо майна якої

       вирішується питання про арешт                 ОСОБА_6 ,

       представника третьої особи,

       щодо майна якої вирішується

       питання про арешт — адвоката                 ОСОБА_7 ,

       прокурора                                         ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт,  ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_7  на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 листопада 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020040000000547 04 серпня 2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 листопада 2022 року задоволено клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, накладено арешт з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування автомобілем марки «Lexus ES 350» чорного кольору з номерним знаком НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_6 .

Мотивуючи ухвалене рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_9 , якому ОСОБА_6 доводиться дружиною, повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 305, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 307 КК України, при цьому транспортний засіб набутий в період, коли за версією органу досудового розслідування та даних ЄРДР здійснювалися злочини, у вчиненні яких підозрюється в тому числі ОСОБА_9 , який отримував від вказаної діяльності дохід. Натомість ОСОБА_6 , будучи титульним власником автомобіля, що за даними органу досудового розслідування, заснованими на протоколах про результати НС(Р)Д, використовувався самим ОСОБА_9 , в тому числі як засіб пересування та вчинення інкримінованих злочинів, а тому таке майно відповідає критеріям ст. 96-2 КК України і може бути об`єктом спеціальної конфіскації, а тому з метою убезпечення ризиків безперешкодного відчуження, переховування титульним власником такого майна, належить застосувати заходи забезпечення кримінального провадження, тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що оскаржувану ухвалу було винесено за відсутності власника майна, копію оскаржуваної постанови було отримано 22 листопада 2022 року, по суті апеляційної скарги просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги адвокат вказує на те, що автомобіль не підпадає під категорію речового доказу у розрізі ст. 98 КПК України. Зазначає, що під час обшуку автомобіля не вилучено жодної речі, дозвіл на відшкодування яких надав суд, при цьому сам автомобіль не зберіг на собі сліди вчинення правопорушення та не є знаряддям вчинення правопорушення. Вважає, що клопотання є необгрунтованим, не відповідає вимогам КПК України, базується на припущеннях та не відповідає вимогам ч. 1 ст. 173 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши надані матеріали та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Вирішуючи питання про дотримання строку апеляційного оскарження, апеляційний суд виходить з того, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без участі власника майна та представника ОСОБА_7 , а отже, за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк її апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії даної ухвали. Інших правил визначення моменту початку строку апеляційного оскарження у цих правовідносинах процесуальний закон не містить.

Оскільки з наданих матеріалів провадження слідує, що копію ухвали слідчого судді від 14 листопада 2022 року апелянт отримав 22 листопада 2022 року, та 24 листопада 2022 року подано апеляційну скаргу, апеляційний суд не вбачає підстав для висновку про пропущення строку апеляційного оскарження та необхідність розгляду і вирішення питання про його поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину.

Частиною 4 ст. 96-2 КК України визначено, що гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті.

Як слідує з матеріалів провадження Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №42020040000000547 від 04 серпня 2022 року за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.255, ч.3 ст.255, ч.ч.2,3,5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.305, ч.ч.2,3,5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.307 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_10 , виступаючи як організатор, налагодив тісні стосунки серед організованих злочинних угруповань Арабської Республіки Єгипет та організував придбання на території зазначеної країни прекурсоровмістких (ефедрину) лікарських засобів, а також здійснював контроль за перевезенням зазначеного прекурсору до Дніпропетровської області, з метою його подальшого використання під час незаконного виготовлення психотропної речовини «метамфетамін».

ОСОБА_10 залучив до складу злочинної організації в якості співорганізаторів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , до кола функцій яких входить організація доставки на територію України прекурсору «ефедрину» за допомогою інших учасників злочинної організації - кур`єрів, які з приховуванням від митного контролю здійснюють перевезення такого прекурсору до Дніпропетровської області, а також організація подальшого незаконного виготовлення психотропної речовини «метамфетамін» та її збут серед наркозалежних осіб м.Дніпра та Дніпропетровської області.

Будучи співорганізатором ОСОБА_13 до складу злочинної організації залучив в якості кур`єрів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інших осіб, якими періодично (не рідше одного разу на місяць) здійснюється переліт до Арабської Республіки Єгипет та, шляхом приховування у особистому багажі від митного контролю, забезпечується перевезення прекурсору «ефедрин» до Дніпропетровської області.

Також, ОСОБА_10 разом з ОСОБА_12 , організовано на території Дніпропетровської області «нарколабораторію» з виготовлення психотропної речовини «метамфетамін», за допомогою якої останні із попередньо ввезеного з приховуванням від митного контролю прекурсору «ефедрин» здійснюють незаконне виготовлення психотропної речовини «метамфетамін» з метою її подальшого незаконного збуту.

Співорганізатором ОСОБА_12 залучено до складу злочинної організації ОСОБА_16 , який за допомогою наданих йому засобів та реактивів разом із ОСОБА_12 , його братом ОСОБА_12 та рідним братом іншого співорганізатора ОСОБА_17 , із попередньо ввезеного із приховуванням від митного контролю прекурсору «ефедрин» здійснюють незаконне виготовлення психотропної речовини «метамфетамін» з метою її подальшого незаконного збуту.

Також, співорганізатором ОСОБА_12 до складу злочинної організації залучено ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та інших осіб, яким останній передає раніше незаконно виготовлену психотропну речовину «метамфетамін» та якими здійснюється незаконний збут такої психотропної речовини на території м.Дніпра та Дніпропетровської області.

Також, з метою забезпечення особистої безпеки, а також забезпечення незаконного збуту психотропної речовини «метамфетамін» організатором ОСОБА_10 до складу злочинної організації залучено ОСОБА_22 , який є особистим охоронцем останнього та виконує його доручення щодо незаконного збуту психотропної речовини «метамфетамін», ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , які отримують від інших учасників злочинної організації грошові кошти за незаконний збут такої психотропної речовини та передають їх ОСОБА_10 .

Окрім того, в ході досудового розслідування отримано інформацію про те, що співорганізатором ОСОБА_13 здійснюється незаконний збут психотропної речовини «метамфетамін» серед наркозалежних осіб шляхом адміністрування каналу, відкритого у месенджері «Signal», під мережевою назвою (псевдонімом) «Rud».

Усі грошові кошти, отримані від незаконного збуту психотропної речовини «метамфетамін» передаються безпосередньо організатору ОСОБА_10 , яким вони розподіляються між учасниками даної злочинної організації.

Для забезпечення безперешкодної діяльності злочинної організації щодо контрабанди прекурсору «ефедрин», незаконного виготовлення «метамфетаміну», а також збуту вказаної психотропної речовини співорганізатором ОСОБА_12 , до складу такої злочинної організації залучено працівників правоохоронних органів, а саме службових осіб структурних підрозділів ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , які використовують своє службове становище шляхом невжиття відповідних заходів правового реагування та перешкоджають діям інших правоохоронців особистим впливом і через зв`язки, отримуючи за це безпосередньо від ОСОБА_10 або ОСОБА_12 грошову винагороду за сприяння злочинної організації.

Окрім того, під час розслідування встановлено, що учасник злочинної організації ОСОБА_9 використовує транспортний засіб марки «Lexus ES 350», чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN:  НОМЕР_2 ,в якому останній може зберігати речі та предмети, які можуть бути доказами протиправної діяльності злочинної організації, учасниками якої останні є, щодо незаконного виготовлення, зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту психотропної речовини «метамфетамін».

27 жовтня 2022 року старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 11 Дніпровського районного управління ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , 07,10.1984 р.н. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.З ст.255, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.2 ст.305, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 307 КК України.

27 жовтня 2022 року на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 26 жовтня 2022 року було проведено обшук транспортного засобу марки «Lexus Е8 350», чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , під час чого встановлено, що вказаний автомобіль використовувався ОСОБА_9 для розповсюдження наркотичних засобів та психотропних речовин, а саме для їх перевезення до місць збуту, після чого його було вилучено та доставлено на забезпечення відповідального зберігання речового доказу на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання вилучених транспортних засобів ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, 427.

Постановою слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, від 27 жовтня 2022 року автомобіль марки «Lexus Е8 350», чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , визнано речовим доказом.

На переконання апеляційного суду вказаний транспортний засіб відповідає критеріям ст.98 КПК України та є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а також тільки заборона користування, відчуження та розпорядження вказаним автомобілем може запобігти його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 , яка є співмешканкою підозрюваного ОСОБА_9 , була лише титульним власником автомобіля, а за даними органу досудового розслідування, заснованими на протоколах про результати НС(Р)Д, вказаний автомобіль використовувався самим ОСОБА_9 , в тому числі як засіб пересування та вчинення інкримінованих злочинів, апеляційний суд приходить до висновку, що є підстави вважати, що автомобіль марки «Lexus Е8 350», чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , відповідає критеріям, визначеним ст. 96-2 КК України, а отже, слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на зазначено майно.

Враховуючи те, що вищевказане вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та існує ризик зміни або знищення вилученого речового доказу, і в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, тобто має суттєве значення при розслідуванні кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що слідчим суддею обґрунтовано накладено арешт на зазначене майно.

Вказаний захід забезпечення кримінального провадження є крайнім та необхідним, а також найбільш ефективним у зв`язку із тим, що іншими наявними заходами, окрім як накладення арешту, забезпечити схоронність вказаного автомобіля, не допущення його знищення, приховування, відчуження, перетворення, зникнення неможливо, у зв`язку з чим незастосування вказаного заходу може призвести до зазначених ризиків.

Отже, слідчим суддею належним чином дотримані вимоги ст. 173 КПК України, а саме враховані правова підстава для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідків арешту майна для третіх осіб і обраний належний спосіб такого арешту. З таким рішенням погоджується і суд апеляційної інстанції та вважає, що застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження не становить надмірний тягар для ОСОБА_6 і не порушує баланс між завданнями кримінального провадження та обмеженням права власності останньої.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Також апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді з підстав визначеного ним способу обтяження майна, оскільки застосування заходу забезпечення кримінального провадження шляхом накладання арешту на зазначений автомобіль шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження запобігає порушенню прав та законних інтересів сторін кримінального провадження, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Що стосується посилань адвоката на недостатню обґрунтованість ухвали слідчого судді про арешт майна, то вони є його особистою суб`єктивною оцінкою та не обґрунтовують необхідності скасування вірного по суті судового рішення.

Крім того, слід зазначити, що у випадку, якщо у подальшому наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, апелянт не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

Таким чином, з урахуванням вище наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Отже, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт — ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 14 листопада 2022 року про накладення арешту з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування автомобілем марки «Lexus ES 350» чорного кольору з номерним знаком НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_6 — залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді

       ______________                     _________________                    ______________

ОСОБА_2                          ОСОБА_3 ОСОБА_4