Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/565/22

Провадження № 2/391/37/23

                                З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.01.2023р.селище Компаніївка

       Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Козюменської В.В.,

при секретарі Рогожкіній І.Ю.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Компаніївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк», третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна; Компаніївський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк», в якому просить суд визнати виконавчий напис, вчинений 23.08.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованим у реєстрі за № 8290, про стягнення з неї на користь ПАТ Комерційний банк «Приват банк», заборгованості за договором кредиту № KGK0AN02000370 від 13.02.2007 року, таким, що не підлягає виконанню. Позов обґрунтовує тим, що їй стало відомо із додатку «Дія» 04.11.2022 про те, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною було вчинено вказаний виконавчий напис. На підставі вищезазначеного виконавчого напису державним виконавцем Компаніївського відділу державної виконавчої служби було відкрите виконавче провадження №56172642 від 13.04.2018 р., за яким стягується на користь ПАТ КБ «Приват банк» заборгованість на загальну суму 128 804,67 грн.

З виконавчим написом позивач не погоджується, вважає його таким, що не підлягає виконанню, оскільки він вчинений з порушенням діючого законодавства, зокрема, документи, які надані для вчинення виконавчого напису не свідчать про безспірність суми заборгованості; не надано доказів видачі кредиту та сплати заборгованості, тощо.

Тобто нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався в безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Позивач вважає, що заборгованість по кредиту має спірний характер, тому просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 16.11.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідно до цієї ж ухвали було задоволено клопотання позивача щодо витребування в відповідача та третьої особи – приватного нотаріуса Бондар І.М. виконавчий напис №8290 від 23.08.2017 р. та документи, на підставі яких було видано вказаний виконавчий напис, крім цього залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Компаніївський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (а.с.20-21).

В судове засідання позивач не з`явилася, просила розглядати справу за її відсутність, позовні вимоги просила задовольнити (а.с.27).

Представник відповідача ПАТ КБ "Приват банк" та третя особа ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Документи, на підставі яких було видано вказаний виконавчий напис, суду не надано без зазначення причин.

Третя особа - представник Компаніївського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи, суду не надав.

Відтак, з урахуванням викладеного та вимог ст.131, ч.1 ст.223 ЦПК України, та практики Верховного Суду (постанова КГС ВС від 18.03.2021 року у справі №911/3142/19) де зазначається, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача, який в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.08.2017р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис №82905 щодо стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 128 804,67 гривень (а.с.16).

13.04.2018 р. на підставі зазначеного виконавчого документу за заявою представника банку начальник Компаніївського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Скоробрух М.С. відкрив виконавче провадження №56172642 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват банк» коштів на загальну уму 128 804,67 грн. (а.с.12-15).

Про вказаний виконавчий напис, наявності виконавчого провадження Позивач дізналася 04.11.2022 року через додаток «ДІЯ», з якими ознайомилась 08.11.2022 р (а.с.17). Відтак причину строку пропуску звернення до суду суд вважає поважною.

На даний час, вказаний виконавчий напис знаходиться на виконанні у Компаніївського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Скоробрух М.С., виконавче провадження №56172642.

Позивач вважає, що виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами. В даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України. Також вчинення нотаріальних дій регулюється Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Пунктом 19 статті 34  Закону України «Про нотаріат» передбачено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів регулюються Главою 14 Закону України «Про нотаріат» та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічний порядок вчинення нотаріальних дій передбачений пунктами 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно статті 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Згідно статті 88 Закону України «Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість, нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

З урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. (Вказаний висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 84цс19).

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. (Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Отже, в основі вчинення вищевказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної у боржника заборгованості.

Безспірністю у розумінні ст. 88 Закону України «Про нотаріат» є саме факт існування між кредитором та боржником правовідносин, а також наявність заборгованості, яка підтверджується документами, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач, відповідно до положень статей 76-81 ЦПК України, не надав суду належних і достатніх доказів в обґрунтування того, що приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. були подані відомості про безспірність суми заборгованості позивача за кредитним договором.

Відповідачем документи, на підставі яких було видано виконавчий напис, суду не надано. Відповідачем не надано заперечень. Своїми правами, визначеними ст. ст. 43, 84 ЦПК України відповідач також не скористався, клопотань про витребування доказів в порядку ст. 84 ЦПК України не заявляв.

Позивач категорично заперечує щодо безспірності суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, позицію позивача, який заперечує суму заборгованості, суд приходить до висновку, що нотаріус, при вчиненні виконавчого напису, не переконався належним чином у безспірності сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, (тобто порушенні ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відтак охоронювані законом права та інтереси позивача були порушені та підлягають до їх захисту судом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Правомірним суд визнає і вимоги позивача про відшкодування відповідачем понесених ним судових витрат в повному обсязі, оскільки такі вимоги відповідають ст. 141 ЦПК України та підтверджуються наявним в матеріалах справи платіжним дорученням.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 109, 193, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 215, 251, 253, 257, 258, 261, 1048, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 46, 50, 87-89 Закону України «Про нотаріат», суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват банк», третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Компаніївський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис №8290 від 23.08.2017 року, що видав приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват банк» заборгованості в загальному розмірі 128 804,67 (сто двадцять вісім тисяч вісімсот чотири гривні 67 коп) грн таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Компаніївським районним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи;

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приват банк», ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50.

Третя особаІ: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна; адреса: м.Дніпро, вул.Центральна, б. 6/9.

Третя особа ІІ: Компаніївський відділ державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро); адреса: смт.Компаніївка вул.Вишнева, 21, Кропивницького району Кіровоградської області. 

Суддя                                                                                В.В.Козюменська