МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

          13 січня 2023 р.  № 814/442/15

м. Миколаїв

          Миколаївський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши заяву про визнання виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі

за позовом:ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030,  

до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,   

про:стягнення податкового боргу в сумі 1147954,24 грн.,

          В провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 1147954,24 грн.

          Постановою суду від 12.03.2015 року стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 1147954,24  грн.

           08.09.2015 року Миколаївським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист.

          Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.03.2015 року, у справі №814/442/15.

           29.12.2019 року до суду надійшла заява представника відповідача Швайко Миколи Миколайовича про визнання виконавчого листа Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.09.2015 року таким, що не підлягає виконанню. Заява мотивована тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 станом на момент пред`явлення позову та видачі виконавчого листа вже був в стані припинення, тому у Миколаївського окружного адміністративного суду були відсутні підстави для видачі виконавчого листа по справі №814/442/15.

          Суд, дослідивши заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та доданих до неї доказів, враховує наступне.

          Згідно зі   ст. 370 КАС України   судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановленому законом.

          Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом (ч.4 ст. 372 КАС України).

          Відповідно до ч. 1   ст. 373 КАС України   виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

          Відповідно до частини 1 та 2   ст. 374 КАС України   суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

          Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших підстав.

          Тобто, підставами для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є:

- якщо його було видано помилково;

- якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою;

- з інших причин.

          Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

          матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

          процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

          Відповідач як на підставу визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню вказує на те, що останній був виданий судом коли ФОП ОСОБА_1 знаходився вже в стані припинення з 17.07.2014 року.

          Суд не погоджується з вказаними доводами відповідача,   зазначаючи таке.

          Згідно з підпунктом   4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України   (далі -   ПК) податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема на принципі загальності оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього   Кодексу.

          Згідно з   пунктом 37.3 ст. 37 ПК України   підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

          Відповідно до абзацу другого підпункту 65.10.8 пункту   65.10 статті 65 ПК України   державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

          У силу абзацу другого пункту  97.3 статті 97 ПК України  визначено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

          При цьому підпунктом 97.4.3 пункту 97.4 цієї статті визначено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, є: стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.

          Отже, припинення фізичною особою - підприємцем ведення підприємницької діяльності за власним рішенням не звільняє таку особу від виконання податкового обов`язку.

          Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у розумінні   статті 374 КАС України, оскільки виконавчий лист не видано помилково та обов`язок боржника не є відсутній повністю чи частково. Виконавчий лист виданий судом без порушень, а рішення набрало законної сили і не було скасоване.

          Керуючись ст. ст.243, 248, 374 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

          Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа від 08.09.2015 року таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі 814/442/15.

          Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому КАС України.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.

          Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.

          Суддя                                                                                           В. С. Брагар