№ 2-а-125/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 травня 2009 року                        Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:  

головуючого судді                                         Дзюба Н.О.

при секретарі                                                  Мумчан Г.П.

за участю:

позивача                                                           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС м. Донецьк БДПС при УДАІ ГУМВС України у Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора взводу ДПС м. Донецьк БДПС при УДАІ ГУМВС України у Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, зазначивши, що 23 січня 2009  року відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП, щодо нього за те, що 23 січня 2009 року о 14 годині 11 хвилин на 79 км а/ш Слов’янськ – Маріуполь, він, керуючи автомобілем          HONDA CIVIC, номерний знак НОМЕР_1, поза населеним пунктом, де швидкість руху обмежена до 90 км/год, рухався зі швидкістю 116 км/год, чим перевищив встановлену швидкість більш ніж на 20 км/год, порушивши п. 12.6 г ПДР України. Вимірювання швидкості проводилося приладом «Візир» № 0711101. Не погодившись із вказаною постановою просив її скасувати як таку, що винесена з порушенням закону. Також у зв’язку з тим, що винесена щодо нього постанова по справі про адміністративне правопорушення була отримана ним лише 16 лютого 2009 року, вважав, що строк для оскарження він пропустив з поважних причин, тому просив поновити строк для оскарження вище вказаної постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на ті ж обставини, що і позовній заяві. Також повідомив, що 23 січня 2009 року за кермом належного йому автомобіля HONDA CIVIC, номерний знак НОМЕР_1, перебував його брат ОСОБА_3, який і здійснював керування останнім під час руху до               м. Донецьк і назад у м. Костянтинівка. Під час руху співробітники ДАІ їх   не зупиняли та ніяких документів, з приводу порушення ПДР України, не складали.

Відповідач – інспектор взводу ДПС м. Донецьк БДПС при УДАІ ГУМВС України у Донецькій області ОСОБА_2, допитаний в порядку судового доручення, позовні вимоги не визнав та пояснив, що постанова була складена на законних підставах.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, свідка ОСОБА_3, дослідивши докази, які є у справі, судом встановлено наступне.

Позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль HONDA CIVIC, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Постановою по справі про адміністративне правопорушення АН 103421 від 23 січня 2009 року, винесеною інспектором взводу ДПС м. Донецьк БДПС при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2, позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення п. 12.6 г ПДР України, і на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. за те, що 23 січня 2009 року о 14 годині 11 хвилин на 79 км а/ш Слов’янськ – Маріуполь, він, керуючи автомобілем HONDA CIVIC, номерний знак НОМЕР_1, поза населеним пунктом, де швидкість руху обмежена до 90 км/год, рухався зі швидкістю 116 км/год, чим перевищив встановлену швидкість більш ніж на 20 км/год, порушивши п. 12.6 г ПДР України. Вимірювання швидкості проводилося приладом «Візир» № 0711101 (а.с. 2).

Зазначена вище постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації, у відповідності до ст.14-1 КУпАП, що підтверджується доданим до матеріалів фотознімком автомобіля позивача, де зазначено: «23.01.09  14:11:34  Скорость 116 км/ч» (а.с. 3 ).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 18  КАС України (із змінами згідно Закону № 808-VI від 25.12.2008 року) передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно  ч. 6 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 23 січня 2009 року він з позивачем у другій половині дня їздили на автомобілі позивача в м. Донецьк, при цьому автомобілем весь час керував безпосередньо він, так як має посвідчення водія відповідної категорії і є  співвласником вище зазначеного автомобіля. Ніякі патрулі ДАІ їх не зупиняли, встановленого режиму швидкості руху він дотримувався. Підтвердив, що у зазначений у постанові по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача час, саме він знаходився за кермом автомобіля позивача.

З урахуванням норм ч. 2 ст. 11 КАС України, у зв’язку з необхідністю повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності його дій.

З наданого позивачем фотознімку його автомобіля, який позивач отримав поштою разом із постановою по справі про адміністративне правопорушення, взагалі не є зрозумілим, хто керує автомобілем і в якому місті.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення АН 103421 від 23 січня 2009 року відносно позивача ОСОБА_1 винесена  відповідачем передчасно, без належного збирання та оцінки доказів вчинення саме позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, що має істотне значення для об’єктивного та всебічного з’ясування обставин справи, і, як наслідок, прийняття законного рішення, і така постанова є незаконною і підлягає скасуванню за відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а справа підлягає закриттю.    

Також у зв’язку з тим, що постанова була отримана позивачем лише 16 лютого 2009 2009 року, суд вважає, що строк для оскарження позивач пропустив з поважних причин і такий строк підлягає поновленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до інспектора взводу ДПС м. Донецьк БДПС при УДАІ ГУМВС України у Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позов ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС м. Донецьк БДПС при УДАІ ГУМВС України у Донецькій області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати п останову по справі про адміністративне правопорушення АН 103421 від 23 січня 2009 року, винесену інспектором взводу ДПС м. Донецьк БДПС при УДАІ ГУМВС України у Донецькій області ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП .  

Справу  про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити .  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови суду в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.  

Суддя:

Надруковано в нарадчій кімнаті.