Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 635/3271/19

Провадження № 1-кп/553/151/2023

У Х В А Л А

Іменем України

13.01.2023 рокум. Полтава

                       Ленінський районний суд м. Полтави в складі

головуючого судді                - ОСОБА_1 ,

при секретарі                - ОСОБА_2 ,

                               з участю прокурора                - ОСОБА_3 ,

обвинувачених                        - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників адвокатів                - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

перекладача                        - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12015220000000670 від 10.05.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_11 за ч. 4 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_12

06.08.2018 року до Харківського районного суду Харківської області з Прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт, складений 03.08.2018 року ст. слідчим СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_13 в рамках кримінального провадження № 12015220000000670 від 10.05.2015 року відносно ОСОБА_12 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_14 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_15 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 22.04.2019 року матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_15 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_12 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України виділено в самостійне провадження у зв`язку з тим, що 22.04.2019 року укладено угоду про визнання винуватості між заступником начальника відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_16 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12015220000000670, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2015 року та обвинуваченим ОСОБА_14 , у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно з ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12.07.2019 року з кримінального провадження № 635/3271/19 за обвинуваченням ОСОБА_12 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_14 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_15 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України виділено матеріали за обвинуваченням ОСОБА_15 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України, в окреме кримінальне провадження, у зв`язку з тим, що 12.07.2019 року укладено угоду про визнання винуватості між прокурором Прокуратури Харківської області ОСОБА_17 та ОСОБА_15 обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12015220000000670, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2015 року.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 23.07.2019 року подання голови Харківського районного суду Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_12 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_14 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_5 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 358 КК України та ОСОБА_15 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 185 КК України із Харківського районного суду Харківської області передано на розгляд до Комінтернівського районного суду м. Харкова.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан. Строк воєнного стану продовжувався згідно з Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року, № 573/2022 від 12.08.2022 року та востаннє Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" з 05 год. 30 хв. 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.

Ухвалою від 14.06.2022 року кримінальне провадження № 12015220000000670 від 10.05.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_12 за ч. 4 ст. 187 КК України прийнято до провадження суддею Ленінського районного суду м. Полтави та призначене підготовче судове засідання.

Згідно з ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.02.2018 року до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.02.2018 року до ОСОБА_12 застосовано запобіжні заходи у виді тримання під вартою. Термін дії тримання під вартою продовжувався ухвалами Київського районного суду м. Харкова 29.03.2018 року, 23.05.2018 року, 26.06.2018 року, 27.07.2018 року, ухвалами Харківського районного суду Харківської області від 23.08.2018 року, 11.10.2018 року, 06.12.2018 року, 24.01.2019 року, 07.03.2019 року, 22.04.2019 року, 14.06.2019 року, ухвалами Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08.08.2019 року, 23.09.2019 року, 13.11.2019 року, 08.01.2020 року, 27.02.2020 року, 09.04.2020 року, 28.05.2020 року, 23.07.2020 року, 14.09.2020 року, 04.11.2020 року, 22.12.2020 року, 16.02.2021 року, 06.04.2021 року, 31.05.2021 року, 27.07.2021 року, 13.09.2021 року, 01.11.2021 року, 21.12.2021 року, 15.02.2022 року та ухвалами Ленінського районного суду м. Полтави від 09.06.2022 року, від 29.07.2022 року, від 21.09.2022 року, від 18.11.2023 року.

Прокурор звернулася до суду з клопотаннями про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно кожного з обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та вказувала на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зазначила, що ризики, які стали підставою для застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зникли та не зменшилися, вони обвинувачуються у вчиненні зокрема особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, володіють навиками конспірації, ОСОБА_5 має реєстрацію в м. Єреван, Республіка Вірменія, з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачені можуть переховуватись від суду як на території України, так і виїхати за межі держави, що унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Просила врахувати, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є громадянами Республіки Вірменія, ОСОБА_4 офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв`язків. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 під час вчинення інкримінованих злочинів застосовували до свідків та потерпілих психологічний вплив та погрози насильством, відтак перебуваючи на свободі, матимуть можливість і в подальшому здійснювати на потерпілих та свідків, які не допитані судом, незаконний вплив, надаючи необхідні відомості для дачі відповідних показів, чим перешкоджатимуть встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення свідчать про їх підвищену суспільну небезпеку, у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Враховуючи встановлені досудовим розслідуванням обставини злочинної діяльності обвинувачених, той факт, що ОСОБА_4 продовжував злочинну діяльність та через 3 роки вчинив більш тяжке кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність злочинних намірів, з огляду на тривалу злочинну діяльність ОСОБА_5 з листопада 2017 року по лютий 2018 року, а також вчинення аналогічного злочину у 2015 році, наполегливості ОСОБА_5 при досягненні злочинної мети, вчинення злочинних дій повторно, що свідчить про завзятість злочинних намірів і схильність обвинувачених до подальшого вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, вважає, що об`єктивно існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. Вказані обставини унеможливлюють запобігання зазначеним ризикам, шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захисники адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 проти задоволення клопотань прокурора заперечували.

Обвинувачені наголошували на тому, що тривалий час майже п`ять років перебувають під вартою, кримінальне провадження досі не завершене, потерпілі ухиляються від явки в судові засідання, що призводить до затягування розгляду справи, наявні у справі докази не доводять їх причетність до інкримінованих діянь, вони мають постійне місце проживання на території м. Харкова, наміру ухилятись від суду не мають, а у ОСОБА_5 є сім`я – дружина та малолітні діти, він є громадянами України, просили у задоволенні клопотань прокурора відмовити.

Захисники обвинувачених просили відмовити в задоволенні клопотань прокурора. Вказували на те, що клопотання прокурора складені з порушенням вимог ст.ст. 132, 184, 194 КПК України, стороною обвинувачення не доведено існування на даний час ризиків, запобіганням яким обґрунтовувалось застосування до їх підзахисних запобіжних заходів у виді тримання під вартою майже 5 років, просили врахувати, що до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підлягає застосуванню так званий "Закон ОСОБА_18 ", з урахуванням якого термін їх тривання під вартою на даний час становить майже 10 років, що є неспіввісним з пред`явленим обвинуваченням, винуватість у якому усі обвинувачені не визнають та яке в ході судового розгляду справи в Комінтернівському районному суді м. Харкова під твердження не знаходило. Вказували на відсутність жодних об`єктивних даних на підтвердження того, що обвинувачені мають намір та вчиняли будь-які дії щодо ухилення від досудового розслідування та суду, твердження прокурора про можливий тиск на свідків є неспроможними з огляду на те, що прокуратурою питання про допит свідків під час судового розгляду іншим складом суду не заявлялось, а твердження про тиск на потерпілих є безпідставними припущеннями, не обґрунтованими і не доведеними відповідними доказами, як і твердження про можливість вчинення інших злочинів. Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 просив врахувати при вирішенні клопотання той факт, що його підзахисний має родину, у власності якої є житловий будинок в м. Харкові, де зареєстрований і постійно проживав до затримання, неофіційно працював до затримання, що об`єктивно відображено в обвинувальному акті, позитивно характеризується, наполягав на наявності підстав для застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 вказував на відсутність у розпорядженні суду жодних доказів існування ризиків, якими обґрунтоване клопотання прокурора, з урахуванням даних про особу підзахисного, наявність у нього постійного місця проживання в м. Харкові, дружини та двох неповнолітніх дітей, тривалості його перебування під вартою, просив змінити запобіжний захід відносно нього на інший більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема, домашній арешт, який здатний забезпечити його належу процесуальну поведінку.

При вирішенні клопотань прокурора суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд у відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень в складі організованої групи, які пов`язані з застосуванням погрози насильством і заподіянням фізичних страждань потерпілим, відповідно до положень ст. 12 КК України віднесені до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, а також дані про особу обвинуваченого, який не мав офіційного місця роботи, тоді як обвинувачується в тому числі у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, є громадянином іншої держави, його вік, репутацію, майновий стан та оцінюючи встановлені обставини у сукупності, з урахуванням того, що у зв`язку зі зміною підсудності розгляду даного кримінального провадження його розгляд має розпочинатись з початку зі стадії підготовчого судового засідання, у зв`язку з чим даним складом суду жодні докази не досліджувались, свідки та потерпілі не допитувались, вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, які на даний час не допитані та анкетні дані і місце проживання яких йому відоме з матеріалів справи, з метою зміни ними показань, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявні у суду дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 свідчать, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень в складі організованої групи, які пов`язані з застосуванням погрози насильством і заподіянням фізичних страждань потерпілим, відповідно до положень ст. 12 КК України інкриміновані кримінальні правопорушення віднесені до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна, а також дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працює та не має офіційних джерел отримання прибутку, тоді як обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, не одружений, тобто не має стійких соціальних зв`язків, є громадянином іншої держави, його вік, репутацію, майновий стан та оцінюючи встановлені обставини у сукупності, з урахуванням того, що у зв`язку зі зміною підсудності розгляду даного кримінального провадження його розгляд має розпочинатись з початку зі стадії підготовчого судового засідання, у зв`язку з чим даним складом суду жодні докази не досліджувались, свідки та потерпілі не допитувались, вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, які на даний час не допитані та анкетні дані і місце проживання яких йому відоме з матеріалів справи, з метою зміни ними показань, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи доводи, наведені обвинуваченими та їх захисниками про наявність у кожного з обвинувачених постійного місця проживання, родини, а у обвинуваченого ОСОБА_4 власності у м. Харкові, суд враховує, що це дані, які характеризують особи обвинувачених, вони існували на час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо кожного з них та жодним чином не спростовують доводів сторони обвинувачення про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Питання обґрунтованості пред`явленого обвинувачення, правильності кваліфікації дій обвинувачених та доведення винуватості в інкримінованих кримінальних правопорушеннях підлягає з`ясуванню під час судового провадження в порядку, визначеному кримінальним процесуальних законодавством.

Сам факт перебування обвинувачених в умовах ізоляції певний період часу, на переконання суду, не свідчить безперечно про таку їх зміну, яка дає підстави припускати зменшення суспільної небезпечності інкримінованих діянь і особи обвинувачених та є приводом до такої істотної зміни обставин, що б виключали можливість реалізації ризиків, необхідність запобігання яким стала підставою для застосування до них запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З огляду на вищенаведене, суд вважає обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу, доводи прокурора про наявність підстав для продовження застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Жодних даних, які свідчать про наявність таких обставин, які можуть істотно вплинути на можливість продовження тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та стати підставою для скасування запобіжного заходу чи зміни запобіжного заходу на інший більш м`який, стороною захисту не надано та судом в ході судового розгляду справи не встановлено, у зв`язку з чим суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу щодо кожного з обвинувачених.

Заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та які на теперішній час не зникли, а також те, що, на переконання суду, застосування до них іншого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, в тому числі домашнього арешту чи особистого зобов`язання, в даний час визнає неможливим, позаяк з огляду на наявні у розпорядженні суду дані про особу обвинувачених, зміст пред`явленого обвинувачення та інші конкретні обставини справи не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку та реалізацію завдань кримінального провадження, визначених в ст. 2 КПК України, тим паче у зв`язку з військовою агресією проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, з приводу застосування особистої поруки та застави жодна особа у встановленому законом порядку не зверталась, суд приходить до висновку про доведеність підстав для продовження застосування раніше обраного запобіжного заходу та оскільки судовий розгляд справи не завершений, з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даної справи, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно них на 60 днів, без визначення розміру застави з урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів з 13 січня 2023 року по 13 березня 2023 року включно без визначення розміру застави.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів з 13 січня 2023 року по 13 березня 2023 року включно без визначення розміру застави.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченими – в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1