Дата документу 11.01.2023 Справа № 332/2165/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 332/2165/22 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/807/607/23 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

11 січня 2023 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду ОСОБА_2 , під час перевірки на відповідність вимогам ст. 396 КПК України апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 5 січня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

Вказаною ухвалою суду першої інстанції продовжено обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 5 березня 2023 року включно з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_4 9 січня 2023 року подано апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу складено російською мовою.

Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач доходить висновку про те, що вона не відповідає вимогам ст. 396 КПК України, з таких підстав.

Вичерпний перелік вимог, яким повинна відповідати апеляційна скарга, встановлений ст. 396 КПК України. Зокрема, згідно з п. п. 3, 4, 5, 6 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі поряд з іншим зазначаються: судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив, вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, клопотання про дослідження доказів, а також перелік матеріалів, які додаються.

Відповідно до частини першої статті 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою.

Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Статтею 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» від 25 квітня 2019 року № 2704-VIII (далі-Закон) регламентовано, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а у ч. 6 ст. 13 Закону вказано, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. У судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (частини 1, 2 статті 14 цього Закону).

Вимогами ст. 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII врегульовано, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Рішенням Конституційного суду України від 14 липня 2021 року (справа № 1-179/2019(4094/19) встановлено, що володіти українською мовою як мовою свого громадянства - обов`язок кожного громадянина України. При цьому кожен громадянин України є вільним у виборі мови або мов для приватного спілкування.

Водночас, у рішенні Конституційного Суду України від 14.12.99 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 29 КПК України, слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

При оскарженні судового рішення до апеляційного суду скарга має бути викладена українською мовою чи в перекладі на державну мову. Це надає суду можливість зрозуміти її зміст, перевірити дотримання особою, яка подає апеляційну скаргу, положень ст. 396 КПК України і визначитися щодо прийняття скарги до провадження.

З огляду на зазначене, апеляційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.

Зазначений правовий висновок викладений в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 19.09.2022 року (справа № 521/12324/18) та є обов`язковим для інших судів.

Враховуючи викладене, апеляційний суд позбавлений можливості прийняти апеляційну скаргу до провадження та призначити до розгляду, а також залишити апеляційну скаргу без руху для усунення недоліків з огляду на таке.

Рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті - при вирішенні питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення.

У той же час рішенню про повернення апеляційної скарги, якщо особа не усунула недоліків, обов`язково передує процесуальне рішення про залишення апеляційної скарги без руху.

Проте ч. 1 ст. 399 КПК України прямо передбачено, що таке процесуальне рішення, як залишення скарги без руху, застосовується до апеляційних скарг на вирок чи ухвалу суду першої інстанції.

Разом з тим, діючим кримінальним процесуальним законодавством передбачені особливості апеляційної перевірки ухвал як слідчих суддів, так і ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (зокрема відсутність стадії відкриття апеляційного провадження, обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги, невідкладність у вирішенні питань про відновлення порушених прав і свобод заінтересованих осіб), що унеможливлює прийняття такого рішення щодо апеляційних скарг на такі ухвали.

Системне тлумачення відповідних положень глави 31 КПК України дає змогу дійти висновку, що законодавець установив та ототожнив певні особливості апеляційної перевірки ухвал як слідчого судді, так і ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, які зумовлені насамперед характером цього виду судового рішення, необхідністю невідкладної перевірки його законності й обґрунтованості. Особливостями перевірки таких ухвал є: спрощений порядок подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду (ч. 2 ст. 395 КПК України); скорочений строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді - протягом 5-ти днів з дня її оголошення; для особи, яка перебуває під вартою, -з моменту вручення їй копії судового рішення; для особи, без виклику якої постановлено ухвалу слідчого судді та яка її оскаржує, - з дня отримання нею копії судового рішення (частини 1-1, 2, 3 ст. 395 КПК України; скорочений строк розгляду апеляції - не пізніше як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції (ч. 2 ст. 422, ч. 3 ст. 422-1 КПК України).

Отже, положення ст. 398 КПК України, частин 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України не можуть бути застосовані до апеляційних скарг на ухвали як слідчих суддів, так і ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Водночас це не виключає можливості повернення апеляційних скарг на такі ухвали слідчих суддів, суду з підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Враховуючи наведене, у разі невідповідності вимогам ст. 396 КПК України апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді або ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, така апеляційна скарга підлягає поверненню особі яка її подала.

Враховуючи вищевикладені обставини, суддя-доповідач апеляційного суду дійшов висновку, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 разом з доданими до неї матеріалами підлягають поверненню особі, яка її подала.

Разом з тим суддя-доповідач апеляційного суду роз`яснює захиснику обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокату ОСОБА_4 його процесуальне право на повторне звернення з апеляційною скаргою після усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 398, 399 КПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 5 січня 2023 року разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала у зв`язку з невідповідності її вимогам ст. 396 КПК України.

Роз`яснити апелянту, що відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня отримання її копії.

Суддя Запорізького

апеляційного суду ОСОБА_2