Справа № 289/45/23

Номер провадження 1-кп/289/57/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2023                                                              м. Радомишль        

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

   головуючого судді -       ОСОБА_1

   секретаря     -          ОСОБА_2      

   за участю прокурора -   ОСОБА_3

   обвинуваченої -           ОСОБА_4

захисника обвинуваченої – адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого -           ОСОБА_6

перекладача - ОСОБА_7

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_8

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Радомишль кримінальне провадження №12022060000000258 від 18.06.2022 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 та ч.3 ст. 307 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Радомишльського районного суду Житомирської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022060000000258 від 18.06.2022 по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 та ч.3 ст. 307 КК України.

Справа перебуває на стадії підготовчого засідання.

09.01.2023 року через канцелярію суду прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строки тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_9 закінчуються – 13 січня 2023 року.

Згідно ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. 

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просить суд продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 терміном на 60 діб, оскільки ризики, які стали підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу на даний час не зменшились і продовжують існувати.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначила, що досудовим розслідуванням встановлено, що  ОСОБА_4 та ОСОБА_6 не пізніше 18.06.2022 року незаконно придбали психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфітамін, масою не менше 1,4532 грам, яку помістили в салон та багажне відділення автомобіля «Mercedes-Benz», реєстраційний знак НОМЕР_1 (республіка Білорусь), де незаконно зберігали та перевозили з метою подальшого збуту по автодорозі Київ-Чоп поблизу до стаціонарного посту в с.Кочерів, Радомишльської ТГ Житомирського району до її вилучення працівниками поліції під час проведення огляду 18.06.2022 року о 17:32 год.

Обвинувачена ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечує.

Захисник обвинуваченої, адвокат ОСОБА_5 при прийнятті рішення покладається на розсуд суду, і у разі задоволення клопотання просить суд визначити заставу у мінімальному розмірі.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченої та захисника, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою судом не встановлено.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Ризики передбачені ст. 177 КПК, які мали місце на час обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення, хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Водночас відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд відповідно до положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховує тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій  за інкриміновані злочини у разі доведення її вини, особу обвинуваченої та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави суду вважати, що існують ризики передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що   ОСОБА_4 може ухилитись від покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів прокуратури та суду, знищувати, ховати або спотворювати речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити новий злочин.

Вищенаведене дозволяє стверджувати, що заявлені в клопотанні та доведені в судовому засіданні ризики дають підстави для продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання прокурора про тримання під вартою підлягає задоволенню.

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При визначенні розміру застави, суд враховує положення ст. 182 КПК України, а саме обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченої, дані про її особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.. 177, 178, 182, 183, 194, 315 КПК України, суд -

                                                                 УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 та ч.3 ст. 307 КК України, строком на 60 діб, а саме по 13 березня 2023 року, включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу  у розмірі 200 прожиткових мінімумів для  працездатних осіб, що становить 536 800 (п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) гривень., яка може бути внесена, як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до закінчення строку дії цієї ухвали. 3 моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачена ОСОБА_4 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченій наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває;

- заборонити спілкуватися зі свідками, іншими особами у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до прокурора свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченої та її явки за викликом.

У разі внесення застави обвинувачена зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченою, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

       Повний текст ухвали проголошено 13 січня 2023 року.

       Суддя ОСОБА_1