Броварський міськрайонний суд Київської області

м. Бровари, вул. Грушевського, 2, 07400, (04594) 6-49-92

справа № 2-456/11

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

17 березня 2011 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Радзівіл.Г.,

при секретарі Ричок Л.П., Жеребець I.A.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 (ПАТ «ВіЕйБі Банк») до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

встановив:

08 грудня 2010 року позивач ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 224-Б від 19 листопада 2007 року 14 863,76 грн. та 148,64 грн. державного мита, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Пославсь на те, що відповідач ОСОБА_2 зобов’язання за кредитним договором не виконує, тому станом на 01 грудня 2010 року в нього існує заборгованість в сумі 14 863,76 грн., з яких: 8 404,50 грн. - загальна заборгованість за кредитом, 4 923,14 грн. - відсотки за користування кредитом, 1 536,12 грн. - неустойка.

В судове засідання представник позивача не з’явився, подав заяву, в якій позов підтримав та просив розглядати справу у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2, повідомлявсь належним чином, в судове засідання не з’явився про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не подав.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає наявність фактів, якими обґрунтовувались вимоги, встановленими.

Судом встановлено, що кредитодавець Відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський ОСОБА_1, правонаступником якого на підставі статуту є Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський ОСОБА_1 та позичальник ОСОБА_2 19 листопада 2007 року уклали кредитний договір № 224-Б, у відповідності з яким позивач зобов’язувався надати позичальнику кошти у сумі 9 800,00 грн. на споживчі потреби на строк до 19 листопада 2010 року, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 24 % річних (п.п. 1.1-1.4).

Відповідач ОСОБА_2 зобов’язувався щомісячно до дати, встановленої в Графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не меншій суми чергового погашення відповідної частини кредиту та процентів, встановлених в графіку (п. 2.4.1), за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів сплатити штраф у розмірі 25 % від суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів, строк сплати яких настав (п. 4.3).

Взяті зобов’язання позивач виконав. Відповідач своїх зобов’язань не виконує.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором відповідач ОСОБА_2 з липня 2008 року не здійснював повернення кредиту та процентів, тому станом на 01 грудня 2010 року в нього існує заборгованість в сумі 14 863,76 грн., з яких: 8 404,50 грн. - загальна заборгованість по кредиту, 4 923,14 грн. - відсотки за користування кредитом, 1 536,12 грн. - неустойка.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, за кредитним договором (банк або інша фінансова установа) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику (кредит) частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики (кредит), що залишилось, та сплати належних йому процентів.

Згідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статей 1046- 1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом, і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передавати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно до ч.2 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконано грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

При встановлених обставинах та визначених відповідно до них правовідносинах позов доведений і підлягає задоволенню.

Враховуючи, що рішення ухвалено на користь позивача, суд відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України присуджує йому з відповідача понесені та документально підтверджені судові витрати по судовому збору в сумі 148,64 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

На підставі ст. 526, ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 549, ч. 1 ст. 625, 1049- 1054 ЦК України, керуючись ч.1 ст.88, ст.ст. 60, 213-215 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ Всеукраїнський ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 224-Б від 19 листопад 2007 року в розмірі 14 863 грн. 76 коп. (чотирнадцять тисяч вісімсот шістдесят три гривні сімдесят шість копійок), судовий збір в розмірі 148 грн. 64 коп. (сто сорок вісім гривень шістдесят чотири копійки) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп. (сто двадцять гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.Г. Радзівіл