Єдиний унікальний номер судової справи 201/2131/22

Номер провадження 1-кп/201/557/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року                                                                м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2022 року за № 12022041650000118 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, -

встановив:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2022 року за № 12022041650000118 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 подано письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого в межах вказаного кримінального провадження.

В обґрунтування доводів клопотання прокурор ОСОБА_3 посилалася на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжких та тяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності та усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, може переховуватись від суду. Також обвинувачений не має постійного місця мешкання, що також свідчить про можливість ОСОБА_4 переховуватись від суду. Крім того, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків, які давали показання у даному кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх анкетні дані, з метою примушування їх змінити свої показання. Також обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, що вказує на те, що він заробляє грошові кошти шляхом вчинення корисливих злочинів, та свідчить про те, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому продовжують існувати передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України враховані у попередньому судовому рішенні ризики, які, на її переконання, є повністю доведеними.

Таким чином, на переконання прокурора, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів стосовно ОСОБА_4 є недоцільним і не зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому просила клопотання задовольнити і продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого на 60 днів.

       Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно його підзахисного, посилаючись на недоведеність та необґрунтованість заявлених прокурором ризиків. Зауважив на тому, що наміру переховуватися від суду його підзахисний не має, частково визнає себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів, зокрема не визнає лише обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а отже впливати будь-яким чином на потерпілих чи свідків не має сенсу. Додав, що його підзахисний має міцні соціальні зв`язки, на момент затримання проживав разом з матір`ю, яка не заперечує проти проживання ОСОБА_4 у її квартирі, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити його підзахисному запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, зазначив, що вину в інкримінованих йому злочинах він визнає, не визнає лише обставини злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, потерпіла за вказаним кримінальним правопорушенням до нього претензій не має, у зв`язку з чим, просив змінити застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

       Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Так, судом встановлено, що відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2022 року до ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 квітня 2022 року, з можливістю внесення застави, який в подальшому був неодноразово продовжений.

Оцінюючи обґрунтування прокурора на підтвердження продовження існування наведених ризиків, суд вважає, що прокурором доведена наявність достатніх підстав вважати, що такі ризики, як можливі спроби обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків та вчинити інші кримінальні правопорушення існують і не зменшилися на час розгляду клопотання, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжких та тяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, санкція яких передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до шести років, при цьому, судом враховуються дані про особу обвинуваченого, який не має постійного місця мешкання, місця роботи та постійного джерела доходу, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки.

Поряд із цим, судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше засуджений за вчинення умисного, корисливого злочину, обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень маючи незняту та непогашену судимість за попереднім вироком, а також невідбувши покарання за попереднім вироком, а, отже, наведені обставини можуть характеризувати обвинуваченого, як особу, схильну до вчинення злочинів, а тому дають достатні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може вчинити інші кримінальні правопорушення.

А отже, наведені дані про особу обвинуваченого в сукупності з суворістю можливого покарання вказують на існування ризиків можливих спроб ОСОБА_4 переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, які ще не допитані в суді з метою змусити останніх змінити покази в суді, та вчинити інші кримінальні правопорушення, ступінь яких є досить високою.

Відтак, суд погоджується із заявленими прокурором ризиками, передбаченими п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і визнає наявність існування цих ризиків доведеними у повній мірі.

Отже, з урахуванням сукупності встановлених обставин, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочинів, тяжкості покарання, що загрожує останньому, у разі визнання його винуватим, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім і не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, що виправдовує продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Посилання захисника ОСОБА_5 на те, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, суд не приймає до уваги, адже на підтвердження таких доводів стороною захисту не надано жодних документів.

Окрім того, твердження захисника ОСОБА_5 про недоведеність заявлених прокурором ризиків, суд вважає необґрунтованими за викладених в цьому рішенні підстав.

Також, в даному кри