09.01.2023 Єдиний унікальний номер 205/135/23

Провадження № 2/205/408/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2023 року                                                                        м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Терещенко Т.П., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання звільнення з посади незаконним, зобов`язання поновити на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду,

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2022 року позивач ОСОБА_1 шляхом поштового відправлення «Укрпошта» подав до суду вищевказану позовну заяву, яка надійшла до канцелярії суду 05 січня 2023 року.

В позовній заяві позивач просить визнати його звільнення з посади головного спеціаліста - юрисконсульта сектору з ведення претензійно-позовної роботи та узагальнення судової практики юридичного відділу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області незаконним та зобов`язати поновити на посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Вивчивши матеріали позовної заяви, доходжу висновку про відмову у відкритті провадження у зазначеній справі з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

В цей же час, згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір – спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; публічна служба – діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункти 2, 7, 17 частини першої статті 4 КАС України).

Одним із критеріїв розмежування справ цивільної й адміністративної юрисдикції є суб`єктний критерій.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення – публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади. Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Отже до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Крім того, до компетенції адміністративних судів належить розгляд спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Так, п. п. 1 та 2 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Поняття публічної служби є широким, оскільки включає в себе державну службу, службу в органах місцевого самоврядування та службу в публічних установах. Під «публічною службою» необхідно розуміти врегульовану виключно Конституцією та законами України професійну публічну діяльність осіб, які заміщують посади в державних органах і органах місцевого самоврядування щодо реалізації завдань і функцій держави та органів місцевого самоврядування. Публічну службу в найширшому розумінні можуть здійснювати працівники усіх організацій публічного сектору: органами державної влади (тобто не лише виконавчої, а й законодавчої та судової); державними підприємствами та установами; органами місцевого самоврядування; комунальними підприємствами та установами.

Юрисдикційність справ за позовами, що стосуються обрання, перебування та звільнення з публічної служби належить до адміністративних правовідносин.

У рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів ст. 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 813/1045/18).

У постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 761/33941/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначала, що публічна служба є різновидом трудової діяльності, відносини публічної служби як окремий різновид трудових відносин існують на стику двох галузей права – трудового та адміністративного, тому правовідносини, пов`язані з прийняттям на публічну службу, її проходженням та припиненням, регламентуються нормами як трудового, так і адміністративного законодавства, а спори, які виникають з таких правовідносин, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З позовної заяви та доданих до неї документів випливає, що ОСОБА_1 просить суд визнати його звільнення з посади головного спеціаліста - юрисконсульта сектору з ведення претензійно-позовної роботи та узагальнення судової практики юридичного відділу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області незаконним та поновити його на посаді головного спеціаліста - юрисконсульта сектору з ведення претензійно-позовної роботи та узагальнення судової практики юридичного відділу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

Спір між сторонами виник у зв`язку із виданням начальником управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області наказу від 23 лютого 2022 № 153-к про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста - юрисконсульта сектору з ведення претензійно-позовної роботи та узагальнення судової практики юридичного відділу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України).

Тобто вказаний спір, що виник між сторонами, стосується проходження позивачем публічної служби. В цей же час, спори, пов`язані з проходженням публічної служби, розглядаються за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що між сторонами у справі виник публічно-правовий спір, який, з врахуванням суб`єктного складу його учасників та правовідносин, що виникли між сторонами, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому суддя дійшов висновку про те, що наявні підстави, визначені п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, для відмови у відкритті провадження в цивільній справі, оскільки вказана позовна заява не підлягає розгляду в судах за правилами ЦПК України.

За таких обставин у відкритті провадження в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 186, ст.ст. 259-261, 353, 354 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою заяви ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання звільнення з посади незаконним, зобов`язання поновити на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.П. Терещенко

.