Справа № 368/1890/14-ц

Провадження № 2\368\561\14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2014 р. Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючий: суддя Закаблук О.В.

При секретарі: Лєвшин Н.О.

З участю учасників цивільного процесу:

Представника позивача: ОСОБА_1

Представника відповідача: ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за договором позики, пені та процентів за користування позикою в зв»язку з невиконанням грошового зобов»язання, суд, -

В С Т А Н О В И В :

25.09.2014 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за договором позики, пені та процентів за користування позикою в зв»язку з невиконанням грошового зобов»язання, в якій позивачка просить суд винести рішення, яким:

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики, що складає грошову суму коштів у розмірі 116457 грн. 81 коп.;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 проценти за користування позикою, що складає грошову суму коштів у розмірі 163950 грн. 34 коп.;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 пеню за порушення боржником зобов»язання по договору, що складає грошову суму коштів у розмірі 121085 грн. 91 коп.;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у виді судового збору в сумі 3775 грн. 80 коп.

29.09.2014 року згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області відкрите провадження та призначено справу до слухання на 10 год. 00 хв. 13.10.2014 року.

13.10.2014 року слухання справи було відкладено на 28.10.2014 року в зв»язку з неявкою сторін.

28.10.2014 року слухання справи було відкладено на 11.11.2014 року в зв»язку з клопотанням представника відповідачки ОСОБА_2 з метою підготовки зустрічного позову.

В судовому засіданні, яке відбулося 11.11.2014 року представник відповідача ОСОБА_2 заявив клопотання про приєднання до первинного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за договором позики, пені та процентів за користування позикою в зв»язку з невиконанням грошового зобов»язання, зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору позики від 01.10.2011 року недійсним.

Своє клопотання представник відповідачки обґрунтовував наступним.

Кагарлицьким районним судом Київської області розглядається справа №368/1890/14ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики, пені та процентів за користування позикою у зв'язку з не виконанням грошового зобов'язання.

У зазначеній позовній заяві ОСОБА_3 просить суд стягнути з відповідачки загальну заборгованість за договором позики, пені та процентів за користування позикою у розмірі 401 494,06 грн.

У зв'язку з цим повідомив, що відповідачкою не отримувалися кошти від зазначеної особи, відповідачка з позивачкою зовсім не знайома, та ніколи її не бачила, і договір позики від 01.10.2011 був відповідачкою підписаний під тиском та погрозами. Зазначені факти підтверджуються наступним.

Сам правочин був укладений у формі договору поруки, хоча предметом такого договору є швидше не надання грошових коштів у власність позичальника, та повернення їх з урахуванням сплати відсотків за їх користування, а факт прямого втручання у особисте життя ОСОБА_4, шляхом встановлення меж на використання коштів, обмеження права на вільне володіння та користування тимчасовим торгівельним павільйоном, шляхом вилучення правоустановчих документів на нього, а також документів, що підтверджують право оренди земельної ділянки під ним, зобов'язання викупити у органів місцевого самоврядування земельну ділянку без будь-яких обумовлень такої можливості, побудувати станцію для монтажу автошин, зобов'язання у майбутньому укласти договір іпотеки на майбутній ймовірний об'єкт нерухомості.

Зазначені дії ОСОБА_4 нібито мали б бути виконані у безумовному порядку, за нібито отримані від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 8000,00 доларів США, що просто неможливо.

Також стверджував, що сама ОСОБА_3 у своїй позовній заяві повідомляє, що ОСОБА_4 сплачувались частково грошові кошти, але доказів такої сплати не наводить, але у свою чергу ОСОБА_4 засвідчує, що не визнаючи дійсність самої угоди, вона не здійснювала жодних платежів на її користь до сьогоднішнього дня.

Всі розрахунки та факти у позові плутаються між собою, що свідчить про бажання ОСОБА_3 ввести суд у оману.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦК України, правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

Частина 1 ст. 215 ЦК України передбачає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частина 1 ст. 236 ЦКУ передбачає, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Представник позивачки ОСОБА_1 заперечував проти прийняття зустрічного позову, обґрунтовуючи це тим, що на його думку, подання зустрічного позову це є лише намагання відповідачки уникнути сплати коштів за договором позики.

Суд, вислухавши клопотання представника відповідачки ОСОБА_5 щодо прийняття зустрічного позову, вислухавши думку представника позивача ОСОБА_1, який заперечував проти прийняття зустрічного позову, приходить до висновку щодо прийняття зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору позики від 01.10.2011 року до первинного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за договором позики, пені та процентів за користування позикою в зв»язку з невиконанням грошового зобов»язання, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Форма і зміст зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору позики від 01.10.2011 року відповідають вимогам, які ставляться в ст. 124 ЦПК України, зокрема:

Зустрічна позовна заява подана з додержанням загальних правил пред'явлення позову, відповідає вимогам статей 119 і 120 ЦПК України;

Відповідно, у суду немає підстав застосовувати до зустрічної позовної заяви вимог ч. 2 ст. 124 ЦПК України, де зазначено, що до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених ч. 1 ст. 124 ЦПК України, застосовуються положення ст. 121ЦПК України.

Що стосується факту прийняття зустрічного позову до первісного позову, то дане питання регламентовано ст. 123 ЦПК України, де, зокрема, зазначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Так, в даному випадку суд вважає, що задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 може виключити повністю або частково задоволення первісного позову ОСОБА_3

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно суд в даному випадку вважає, що обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, вони виникли фактично з одних правовідносин, відповідно, вимоги за позовами можуть зараховуватися.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 123, 124, п. 1 ч. 1 ст. 208, ч. 2 ст. 208, 209, 210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору позики від 01.10.2011 року прийняти до первісного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за договором позики, пені та процентів за користування позикою в зв»язку з невиконанням грошового зобов»язання.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає на підставі ч. 1 ст. 293 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 293 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_6