Справа № 2-4019/08

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

               24 липня 2008  року   Єнакіївський  міський  суд   Донецької області у складі судді Карякіна О.О., при секретарі Пешеходовій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве  справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

                   У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Єнакієве про відшкодування моральної шкоди, посилаючись при цьому, що з 1978 року він працював на підприємствах вугільної промисловості Донецької області.

16 березня 2001 року на ш. Булавинська він отримав травму. За фактом травми було складено акт по ф. Н-1.

            У зв»язку з травмою на виробництві, актом МСЕК йому вперше було встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 30%. А у 2003 році виявлено професійне захворювання і висновком МСЕК від 7 вересня 2004 року за сукупністю, вперше було встановлено втрату працездатності 65 %

                   Єнакіївським відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань йому по травмі було виплачено одноразову допомогу та  нараховані і виплачуються щомісячні страхові виплати.

                   В той час, з урахуванням положення ст..ст.24, 32, 56, 62 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, ОСОБА_2 України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності № 1105 від 23 вересня 1999 року, він має право, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань зобов’язаний у разі настання страхового випадку у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати йому шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоров’я, у тому числі виплатити грошову суму за моральну шкоду у розмірі 100000 гривен.

                   Факт заподіяння шкоди йому встановлений відповідним медичним закладом та виразився у порушенні стану його здоров’я, звичного укладу його життя. Порушені його трудові права на забезпечення безпечних і не руйнуючих здоров’я умов праці, звичний урівноважений соціальний, професійний і життєвий статус.

                   Просить  стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок травми та проф.захворювання, яке потягло втрату працездатності  у сумі  5000 гривен.

                   Представник виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань  позов не визнала, посилаючись на Закон України “Про державний бюджет України на 2008 рік”, згідно якого відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.

                                 Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав.

                                 Судом встановлено, що позивач  з 1978  року працював на підприємствах вугільної промисловості Донецької області.

                                 7 вересня 2004 року згідно довідки МСЕК позивачеві вперше за сукупністю встановлено 65% втрати професійної працездатності.

                  Таким чином, внаслідок  травми на виробництві та профзахворюванні позивачу заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, порушенні його нормальних життєвих зв’язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

                   Право позивача на відшкодування моральної шкоди закріплено у ст.34 ОСОБА_2   України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”  та  згідно з підпунктом „е” п.1 частини 1 ст.21 та частини 3 ст.28 ОСОБА_2 України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку  зобов’язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду  за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди.

                  ОСОБА_2 України “Про державний бюджет України на  2006 рік” від  20 грудня 2005 року № 3235-1У  зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст.1, та абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту “е” пункту 1 частини 1 ст.21, ч.3 ст.28 та ч.3 ст.34 ОСОБА_2, а також згідно п.22 ст.71 ОСОБА_2 України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-У, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим ОСОБА_2 зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст.1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту “е” п.1 частини 1 ст.21, ч.3 ст.34.

                  Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди  виникло у позивача ще до набрання чинності, як  ОСОБА_2 України “ Про Державний бюджет України на 2006 рік” так і ОСОБА_2 України “ Про Державний бюджет на 2007 рік.

                  Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно – правові акти не  мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

                  Також відповідно до ч.ч.12, ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі,  крім випадків, коли він пом”якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

                 ОСОБА_2 України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків  на виробництві  та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладення на відділення Фонду обов’язку по сплаті  такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.

                   Суд не може погодитися з посиланням представника  відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на те, що позивачеві необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог у зв’язку з тим, що ст.44 ОСОБА_2 України „Про державний бюджет на 2008 рік” відшкодування Фондом моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей припиняється з 1 січня 2008 року незалежно від часу настання страхового випадку.

                  ОСОБА_2 № 1105-Х 1У є спеціальними і стосуються прав застрахованих осіб, якими є працівники, оскільки ОСОБА_2 передбачено, що укладаючи угоду про обов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку страховик (Фонд) тим самим бере на себе зобов’язання надати застрахованим особам всі передбачені  ст.21 ОСОБА_2 соціальні послуги та виплати. До страхових виплат належить, зокрема, грошова сума, яка виплачується застрахованому за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Відповідно до вимог ОСОБА_2 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, що спричиняє порушення особистих немайнових прав потерпілого – право на життя, на охорону здоров’я тощо.

                  Вирішуючи питання про  розмір відшкодування моральної шкоди , суд вважає, що заявлена сума відшкодування моральної шкоди 50 000 гривен занадто велика.

                  З урахуванням ступеня втрати працездатності,  встановленої, вперше - 65 % , конкретних обставин справи, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути  встановлений в сумі 19 500 гривен.

                  В решті позову  слід відмовити.

                   Керуючись ст.10, 11, 209, 212-215 ЦПК  України, ст.9 ОСОБА_2 України „Про охорону праці”, ст.ст. 21, 28, 34 ОСОБА_2 України „Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань”,  суд

В  И  Р  І  Ш  И  В :

             Стягнути з виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань рс  37175041006211 у відділі Госказначейства м.Єнакієве МФО 834016 код ОКПО 24164918 ( м.Єнакієве, вул..Щербакова, 132) на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди – 19500  (дев»ятнадцять тисяч п»ятсот) гривен.

                   В решті позову відмовити.                  

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через міський суд протягом 20 днів з обов’язковим поданням заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів.

                        Суддя