ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 січня 2023 року                              м. Житомир                         справа № 240/16722/22  

                                                                                                             категорія  112010203

                     Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

                                                 судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області  про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка призвела до ненарахування та невиплати йому з 03.02.2022 підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, встановленого ст. 39 Закону України № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", і зобов`язати відповідача провести з 03.02.2022 таке нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеним законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Ухвалою від 15.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач не подав відзив на позовну заяву.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справ, станом на 03.02.2022 позивач є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача, проживає в населеному пункті, який, відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, і  останній не виплачує йому підвищення до пенсії, передбачене  ст. 39 Закону України № 796-ХІІ.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 240/4937/18 зазначено:

" ... із 17 липня 2018 року відновлено дію статті 39 Закону № 796-ХІІ у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року в частині, яка не змінена Законом № 987-VIII.

Тому стаття 39 вказаного Закону № 796-ХІІ із 17 липня 2018 року має такий зміст:

«Стаття 39. Доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення

Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

-у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

-у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

-у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати».

В іншій частині стаття 39 Закону № 796-ХІІ діє у редакції Закону № 987-VIII від 04 лютого 2016 року."

При цьому суд звертає увагу, що, враховуючи приписи п. 3 розділу "II. Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2017, замість мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення виплат, передбачених Законом № 796-ХІІ, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, в якому здійснюється виплата.

Викладене узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом, в постанові від 11.12.2019 по справі № 240/4946/18, які полягають у тому, що після набрання чинності Законом № 1774-VІІІ, положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

Таким чином, позивач має право на щомісячне отримання з 03.02.2022 підвищення до пенсії, встановленого статтею 39 Закону № 796-ХІІ, у розмірі два прожиткових мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, а бездіяльність відповідача, яка полягає в не нарахуванні та не виплаті позивачу вказаного підвищення, є протиправною, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код 13559341) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає в не нарахуванні та не виплаті з 03.02.2022 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону № 796-XII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 03.02.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 , підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-XII, у розмірі два прожиткових мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          Суддя                                                                                            М.М. Семенюк