Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.01.2023 Справа №607/2292/22

04 січня 2023 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Кілик М. В.,

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Молень Ростислава Богдановича, представника відповідача Гребеняка Руслана Богдановича,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат  Молень Ростислава Богдановича до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил № 005/40300/21 від 05 жовтня 2021 року,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Молень Р.Б., звернувся до суду д із позовом до відповідача Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови №0005/40300/21 від 05 жовтня 2021 року у справі про порушення митних правил, якою його було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України. Крім цього, просив закрити провадження у справі щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 29 липня 2021 року він, для здійснення митного оформлення автомобіля «Mercedes-Benz», модель E220, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 в митному режимі «імпорт» у відділ митного оформлення №2 митного поста «Тернопіль» Тернопільської митниці, подав електронну митну декларацію типу IM40AA (форма МД-2) №UA403030/2021/002351 разом з товаросупровідними документи. Згідно зазначеної митної декларації ним сплачено митних платежів на суму 36 070 грн.

13 серпня 2021 року у телефонному режимі його було повідомлено про необхідність з`явитися до Тернопільської митниці у зв`язку із необхідністю дооформлення документів щодо митного оформлення вказаного автомобіля.

13 серпня 2021 року він прибув до Тернопільської митниці, де йому було повідомлено, що відносно нього було складено протокол про порушення митних правил №0005/40300/21 від 13 серпня 2021 року. У даному протоколі зазначено, що він, як громадянин України, маючи статус громадянина-резидента, при ввезенні на митну територію України 10 липня 2020 року транспортного засобу «Mercedes-Benz», модель E220, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , через пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» в зоні діяльності Галицької митниці Держмитслужби заявив митному органу України, що він є громадянином Румунії та нерезидентом, чим вчинив інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів. Сума несплачених митних платежів, які підлягали б сплаті до Державного бюджету України при ввезені зазначеного транспортного засобу громадянином-України складає 105 625,05 грн, з яких: 4279,78 – ввізне мито; 76 608,12 – акцизний податок та 24 737,15 грн – ПДВ.

Після ознайомлення зі вказаним протоколом він надав письмові пояснення до нього, зазначивши, що не мав умислу на ухилення від сплати митних платежів та не вчиняв порушення митних правил.

05 жовтня 2021 року в.о. начальника Тернопільської митниці Дорофій Д.О. винесено постанову у справі про порушення митних правил №0005/40300/21, у якій зазначено: громадянина України, ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України; на громадянина ОСОБА_2 накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 221 407,41 грн, що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів; на підставі ст. 285 КУпАП копію постанови вручити громадянину ОСОБА_2 .

Він неодноразово здійснював в`їзд вказаним автомобілем в режимі тимчасового ввезення на підставі паспорту громадянина Республіки Румунія та реекспорт вказаного автомобіля. Здійснивши пропуск на територію України транспортного засобу у такому режимі і без сплати митних платежів протягом 2017-2020 років митний орган погодився із такими умовами ввезення спірного автомобіля в режимі тимчасового ввезення. Разом з тим, ще до моменту виявлення (13 серпня 2021 року) митним органом інкримінованого йому правопорушення, він 29 липня 2021 року здійснив митне оформлення автомобіля в митному режимі «імпорт» подавши електронну митну декларацію типу ІМ40АА №UA403030/2021/002351 разом з товаросупровідними документами та сплатив митні платежі у сумі 36 070 грн. Таким чином, на момент складення посадовою особою відповідача оскаржуваної постанови його дії не мали ознак спрямованості на ухилення від сплати митних платежів, а відтак у його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Крім цього, зі спірної постанови вбачається, що розмір митних платежів, які підлягали сплаті при ввезенні на митну території України автомобіля у митному режимі «імпорт», визначений на підставі службової записки за №7.25-15/20 від 12 серпня 2021 року. Однак, він вважає, що визначення розміру штрафу на підставі вказаної службової записки є незаконним та необгрунтованим. Зокрема, ним не надавалися відповідачу документи про придбання вказаного автомобіля із зазначенням його вартості, а тому визначення відповідачем митної вартості автомобіля в процедурі розгляду справи про порушення митних правил повинно здійснюватися шляхом проведення експертного дослідження.

Також, 15 червня 2021 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну території України» від 15 квітня 2021 року №1403-ІХ. Зокрема, розділ ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу доповнено пунктами 9-7 – 9-10. Відповідно до п. 9.7 установлено, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України"Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України", митне оформлення транспортних засобів особистого користування, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п`яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703 (крім транспортних засобів, що класифікуються за товарними підпозиціями 8703 10, 8703 40), 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію, за умови сплати належних митних платежів з дотриманням особливостей, встановлених пунктом 77 підрозділу 2 та пунктом 36 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Здійснення митного оформлення транспортного засобу особистого користування, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, та добровільною сплатою до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, звільняє фізичних осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту. Як вбачається з декларації типу ІМ40АА №UA403030/2021/002351, позивачем було розмитнено автомобіль, здійснено розрахунок платежів, які підлягають сплаті при розмитненні, в тому числі 8500 грн. з розрахунку 500 неоподаткованим мінімумів доходів громадян. Тобто, ще до моменту виявлення правопорушення, ним було виконано передбачені п. 9-7 розділу ХХІ Митного кодексу України умови, чого на момент притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України, було достатньо для звільнення останнього від такої відповідальності.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

18 серпня 2022 року від представника Тернопільської митниці Державної митної служби України надійшов відзив на позов, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивач свідомо скористався паспортом громадянина Румунії № НОМЕР_3 як нерезидент та ввіз на митну території України в митному режимі тимчасове ввезення до 1 року автомобіль «Mercedes-Benz», модель E220, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , без сплати митних платежів. В той же час насправді він був громадянином – резидентом та мав постійне місце проживання в України, оскільки зареєстрований по АДРЕСА_1 . сума митних платежів, яку мав сплатити позивач при ввезені на митну територію України вказаного автомобіля складає 105 625,05 грн. В той же час позивач задекларував вказаний автомобіль у пільговому режимі згідно із поданою митною декларацією типу ІМ40АА №UA403030/2021/002351, попередньо сплативши митних платежів на загальну суму 31 822,58 грн.

Крім цього, покликання позивача на необхідність визначення митницею митної вартості із застосування методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів є безпідставними, оскільки власне митну вартість в даному випадку вказаного автомобіля позивач, як декларант, зазначає самостійно у відповідній графі митної декларації, в той же час митницю здійснює контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару. Також, не відповідають дійсності твердження позивача про те, що він не надавав документів про придбання вказаного автомобіля із зазначенням його вартості, оскільки договір дарування автомобіля від 04 вересня 2017 року позивач надав разом з митною декларацією.

Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.

01 вересня 2022 року представник позивача подав відповідь на відзив. Вказав, що позивач при сплаті митних платежів, не використав жодних пільг, як нерезидент, оскільки митне оформлення автомобіля та сплата митних платежів здійснено ним, громадянином України більше ніж через рік після ввезення автомобіля.

Окрім інших обставин, зазначених у позові, представник позивача вказав, що у діях позивача відсутній умисел, оскільки здійснюючи ввезення даного автомобіля 10 липня 2020 року позивач не передбачав тимчасове зменшення розміру ставок оподаткування. Здійснивши 29 липня 2021 року митне оформлення автомобіля у митному режимі «імпорт», позивач своїми діями засвідчив намір сплатити митні платежі у повному обсязі та у порядку, встановленому законом. Відтак, у позивача не було спеціальної мети ухилення від сплати митних платежів у повному обсязі.

Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.

У судовому засіданні позивач просила позов задовольнити з підстав, викладених в ньому.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши адміністративну справу, суд дослідив такі докази та встановив такі обставини.

29 липня 2021 року для здійснення митного оформлення автомобіля «Mercedes-Benz», модель E220, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 в митному режимі «імпорт» у відділ митного оформлення №2 митного поста «Тернопіль» Тернопільської митниці ОСОБА_1 надав електронну митну декларацію типу ІМ40АА №UA403030/2021/002351 разом з товаросупровідними документами, а саме: свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 18 серпня 2017 року; договором дарування автомобіля від 04 вересня 2017 року; паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 , згідно якого ОСОБА_1 з 27 серпня 2008 року зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Згідно митної декларації, вартість зазначеного транспортного засобу становить 3000 євро.

На підставі вищевказаної митної декларації ОСОБА_1 сплачено митних платежів у сумі 36 070 грн, що підтверджується квитанціями за №29-1359174/1/С від 29 липня 2021 року та за №N1CH43577M від 11 серпня 2021 року.

Після оформлення вказаної митної декларації та сплати митних платежів Тернопільська митницю надала позивачу посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 11 серпня 2021 року.

Як вбачається з відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області від 03 вересня 2021 року, ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 .

13 серпня 2021 року державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Тернопільської митниці Маньковським С.П. складено протокол про порушення митних правил №0005/40300/21, згідно з яким 10 липня 2020 року ОСОБА_1 на підставі паспорта громадянина Румунії № НОМЕР_7 , як нерезидент, через пункт пропуску “Шегині-Медика” митного поста “Мостиська” в зоні діяльності Галицької митниці Держмитслужби через смугу руху “зелений коридор” з метою особистого користування ввіз на митну територію України в митному режимі тимчасове ввезення до 1 року автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель Е 220, номер кузова: НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , без сплати митних платежів. 29.07.2021 для здійснення митного оформлення вказаного автомобіля в митному режимі “імпорт” у відділ митного оформлення № 2 митного поста “Тернопіль» Тернопільської митниці було подано електронну митну декларацію типу ІМ40АА №UA403030/2021/002351 разом з товаросупровідними документами, зокрема: рахунком-фактури (faktura) № б/н від 04.09.2017,- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 18.08.2017, паспорт громадянина України НОМЕР_9 від 15.12.1997 та інші необхідні документи. Згідно поданих документів, покупець та особа, відповідальна за фінансове врегулювання - громадянин України ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_9 виданий 15.12.1997 Чортківським РВ УМВС Україна), зареєстрований за адресою ( АДРЕСА_1 ). Згідно вищезазначеної МД сплачено митних платежів у сумі 31 822,58 грн. Таким чином, ОСОБА_1 при ввезені на митну територію України в митному режимі тимчасового ввезення вказаного автомобіля, надавши паспорт громадянина Румунії, як нерезидент, протиправно скористався пільгою, що призвело до несплати митних платежів у сумі 73 802,47 грн.

05 жовтня 2021 року в.о. начальника Тернопільської митниці Дорофій Д.О. винесено постанову про порушення митних правил №0005/40300/21 від 05 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 221 407,41 грн, що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 при ввезені на митну територію України в митному режимі тимчасового ввезення вказаного автомобіля, надавши паспорт громадянина Румунії, як нерезидент, протиправно скористався пільгою, що призвело до несплати митних платежів у сумі 73 802,47 грн.

Згідно службової записки Відділу митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД за №7.25-15/20 від 12 серпня 2021 року, сума митних платежів, які б підлягали сплаті при ввезені в митному режимі «імпорт» транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ», модель Е 220, номер кузова: НОМЕР_8 становить 105 625 грн.

Заслухавши учасників, дослідивши докази по справі, суд доходить висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із такого.

Відповідно до вимог частини першої статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно із приписами статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення (стаття 487 МК України).

Згідно статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 485 Митного кодексу України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

У відповідності до вимог ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються : протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта , іншими документами.

Згідно зі статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

За правилами частини другої статті 380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами.

Частиною третьою статті 380 МК України передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Отже, відповідальність, передбачена статтею 485 МК України, настає у разі наявності в особи мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також заявлення неправдивих відомостей.

При цьому необхідність сплати особою митних платежів при ввезенні на територію України транспортного засобу для особистого користування або звільнення від їх сплати залежить від того, чи є особа резидентом чи нерезидентом, і встановлюється митним органом при ввезенні автомобіля на територію України.

Відповідно до підпункту в пункту 50 статті 4 МК України резидентами є, зокрема, фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

Нерезидентами є фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України (підпункт в пункту 33 статті 4 МК України).

Тобто, основним критерієм визначення особи як резидента чи нерезидента в розумінні МК України є її постійне місце проживання, а не її громадянство, оскільки нерезидентом може бути, зокрема, як громадянин України, так і громадянин іншої держави.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про громадянство» законодавство України про громадянство ґрунтується на принципі єдиного громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Суд зазначає, що згідно пп. «в» п. 33 ч. 1 ст. 4 МК України нерезидентами є фізичні особи, зокрема, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.

У той же час за пп. «в» п. 50 ч. 1 ст. 4 МК України резидентами є фізичні особи, зокрема, громадяни України, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

При цьому за п. 45 ч. 1 ст. 4 МК України постійне місце проживання - місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цим громадянином службових обов`язків або зобов`язань за договором (контрактом).

Водночас, згідно з пунктом 1 статті 2 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-III, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України; якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Отже, для того, щоб особа вважалась нерезидентом, вона повинна відповідати певним характерним критеріям, а саме бути іноземцем чи особою без громадянства або громадянином України, який має постійне місце проживання за межами України, у тому числі таким, який тимчасово перебуває на території України.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним судом у постанові від 01 липня 2021 року у справі № 751/4094/17.

Суд зазначає, що відповідно до п. 21 Положення про паспорт громадянина України затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992, паспорт особи, яка припинила громадянство України відповідно до статті 19 Закону України «Про громадянство України» підлягає поверненню до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.

Однак, позивач ОСОБА_1 паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , не здавав до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства та свідомо скористався паспортом громадянина Румунії № НОМЕР_7 , як нерезидент та ввіз на митну територію України в митному режимі тимчасове ввезення до одного року автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», модель Е 220, номер кузова: НОМЕР_8 , без сплати у повному обсязі митних платежів.

Щодо покликань позивача на те, що визначення відповідачем митної вартості вказаного автомобіля в процедурі розгляду справи про порушення митних правил повинно було здійснюватись шляхом проведення експертного дослідження, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Митне оформлення транспортного засобу передбачає сплату акцизного податку, що справляється з огляду на об`єм циліндрів двигуна (ст. 215 ПК України), а також ввізного мита і податку на додану вартість, що обраховуються, в тому числі, з митної вартості транспортного засобу (Закон України «Про митний тариф», розділ V ПК України).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За нормами статті 57 глави 9 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених     статтею 64 цього Кодексу.

Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на особі, яка ввозить товар на митну територію, тобто на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Суд звертає увагу позивача на те, що митне оформлення транспортного засобу позивача проведено відповідно до декларації IM40АА№ UA 403030/2021/002351 від 11 серпня 2021 року.

Таке митне оформлення, в тому числі, визначення вартості, нарахування і сплата митних платежів, завершене, його результати не оскаржені у встановленому порядку і не скасовані, а отже суд відхиляє вищезазначені покликання позивача щодо визначення митної вартості та сплати митних платежів.

Щодо посилань позивача на Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» від 15 квітня 2021 року № 1403-IX, то суд зазначає наступне.

Розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України доповнено пунктами 9-7-9-10 такого змісту: «Здійснення митного оформлення транспортного засобу особистого користування, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, та добровільною сплатою до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися цим та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, звільняє фізичних осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту».

Разом з тим, суд зауважує, що вказана норма стосується резидентів, тобто громадян України, натомість позивач під час ввезення транспортного засобу на територію України терміном до одного року, подав митним органам паспорт громадянина Румунії, а тому вказані норми не поширюються на позивача.

Оскільки, на час ввезення автомобіля «MERCEDES-BENZ», модель Е 220, номер кузова: НОМЕР_8 позивач ОСОБА_1 був громадянином - резидентом та мав постійне місце проживання в Україні та був зареєстрований 27 серпня 2008 року за адресою: АДРЕСА_1 , отже позивач зобов`язаний був сплатити митні платежі в повному обсязі при ввезенні вказаного транспортного засобу на митну територію України, як це передбачено ч. 4 ст. 380 МК України.

Разом з тим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з наступних підстав.

В силу вимог ч. 1 ст. 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

В силу вимог статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідності за ст. 485 Митного кодексу України не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Відповідно до оскаржуваної постанови від 05 жовтня 2021 року №0005/40300/21, позивача притягнуто до відповідальності за те, що він при ввезенні на митну територію України в митному режимі тимчасового ввезення вказаного автомобіля, надавши паспорт громадянина Румунії, як нерезидент, протиправно скористався пільгою, що призвело до несплати митних платежів у сумі 73 802,47 грн. Вказана сума визначена відповідачем шляхом віднімання від суми митних платежів, які підлягали сплаті позивачем, як резидентом України (105 625,05 грн), суми сплачених останнім митних платежів (31 822,58 грн).

Разом з тим, на підставі наявних в матеріалах справи квитанцій за №29-1359174/1/С від 29 липня 2021 року та за №N1CH43577M від 11 серпня 2021 року судом встановлено, що позивачем здійснено сплату митних платежів на загальну суму 36 070 грн.

Таким чином, недоплачена сума митних платежів, які підлягали сплаті позивачем, становить 69 555,05 грн (105 625,05 – 36 070 = 69 555,05).

При цьому, відповідачем у поданому відзиві не спростовано той факт, що саме таку суму було сплачено позивачем в якості митних платежів.

Санкцією статті 485 Митного кодексу України (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) передбачено накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Здійснюючи розрахунок розміру штрафу, який підлягав сплаті позивачем, відповідачем не правильно здійснено обрахування суми митних платежів, які на момент винесення оскаржуваної постанови були сплачені позивачем, та відповідно не правильно визначено недоплачену суму митних платежів, з якої визначено розмір штрафу.

Як вже зазначалось судом, недоплачена сума митних платежів, які підлягали сплаті позивачем, на момент винесення оскаржуваної постанови, становить 69 555,05 грн.

Відтак, розмір штрафу в даному випадку повинен становити 208 665,15 грн (69 55,05 * 300% = 208 665,15).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, приймаючи до уваги те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам Митного кодексу України та КУпАП в частині розміру штрафу, який накладено на позивача, однак Законом не передбачено можливості закриття провадження у справі з цих підстав, суд приходить до висновку щодо скасування постанови у справі про порушення митних правил №0005/40300/21 від 05 жовтня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України та направлення справи на новий розгляд до Тернопільської митниці Державної митної служби України.

Разом з тим, підстав для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України суд не вбачає, оскільки зібрані у справі докази не є достатніми для встановлення відсутності події і складу порушення позивачем митних правил.

Окрім цього, слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 527 Митного кодексу України у справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

На підставі вище наведеного, керуючись статтями 245, 268, 529, 530, 531, 485 МК України, статтями 92, 6, 72-77, 90, 132, 139 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Молень Ростислав Богданович, до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил - задовольнити частково.

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0005/40300/21 від 05 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 485 Митного кодексу України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 221 407,41 грн.

Справу про порушення ОСОБА_1 митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України надіслати на новий розгляд до Тернопільської митниці Державної митної служби України.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці Державної митної служби України на користь  ОСОБА_1 понесені судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 496,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Судове рішення складене 04 січня 2023 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 .

Відповідач: Тернопільська митниця Державної митної служби Україн, адреса місця знаходження - вул. Текстильна,38, м. Тернопіль , 46004, КОД ЄДРПОУ 43985576.

Головуючий суддя                                Сливка Л.М.