ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.01.2023м. ДніпроСправа № 904/4148/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандтранссервіс", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро
про стягнення 191 000,00 грн., -
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандтранссервіс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на свою користь 191 000,00 грн. суми заборгованості за перевезення організованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандтранссервіс", 2 865,00 грн. судового збору, 18 500,00 грн. витрат на правничу допомогу, 5 000,00 грн. у разі задоволення позову як відшкодування гонорару успіху.
Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем плати за шість перевезень які були організовані Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандтранссервіс" на користь Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" за договором про надання транспортно-експедиційних послуг на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні №1234/12/19 від 23.12.2019.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Копію ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2022 у справі №904/4148/22 направлено на адресу Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" та отримано останнім 27.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930020589347.
Так, ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, таким чином строк подання відзиву на позов до 12.12.2022.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.
Однак, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд дійшов до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Також, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.
Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно із частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ВСТАНОВИВ:
23 грудня 2019 року між Акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандтранссервіс" (експедитор) був укладений договір про надання транспортно-експедиторських послуг на перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні №23/12/19, відповідно до пункту 1.1 якого експедитор зобов`язується від свого імені і за рахунок замовника здійснювати організацію доставки вантажів в міжнародних сполученнях.
Згідно з пунктом 1.2 договору організовуючи перевезення вантажів, сторони керуються цим договором і Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПВ), ООН, Женева, 1956 р.
Відповідно до пункту 2.3 договору на кожне окреме завантаження оформляється транспортна заявка, далі - заявка, що містить опис умов і особливості конкретного перевезення і є додатком до цього договору.
Відповідно до пункту 2.5. договору підтвердженням факту надання послуги є оригінал товаротранспортної накладної встановленого взірця (СМR) з відмітками вантажовідправника, замовника, одержувача вантажу та митних органів.
За змістом пункту 9.1. договору цей договір безстроковий.
23.04.2021 на виконання умов договори сторони уклали Заявку-договір №63 на організацію перевезення вантажів автотранспортом. За умовами Заявки-договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандтранссервіс" узяло на себе зобов`язання з організації перевезення за маршрутом м. Дніпро - м. Покров (Володимирська обл., РФ). До безпосереднього виконання перевезення залучений перевізник ТОВ "Транс-Таун". На підтвердження укладення договору перевезення, у відповідності до ч. 4 КДПВ складена міжнародна товаротранспортна накладна СМR № 703963.
Заявка на перевезення автомобільним транспортом підписана сторонами по справі та скріплена відповідними печатками.
Додатковим підтвердженням належного виконання перевезення є Акт №ОУ-0000062 здачі-прийняття робіт (надання послуг), у якому міститься формулювання "сторони претензій одна до одної не мають".
Вартість перевезення обумовлена в пункті Ставка Заявки договору складає 19 000,00 грн. За змістом пункту Форма, умови оплати Заявки-договору - розрахунок безготівковий, здійснюється після отримання оригіналів документів, які, за звичаями ділового обороту, що склалися в галузі міжнародних перевезень є підставою для проведення оплати. У той же час, відповідно до пункту 5.3 договору, оплата проводиться протягом двох банківських днів з моменту надання документів, якщо в заявці не вказано інше. Іншого Заявка-договір не передбачає.
14.05.2021 на виконання умов договори сторони уклали Заявку-договір №70 на організацію перевезення вантажів автотранспортом. За умовами Заявки-договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандтранссервіс" узяло на себе зобов`язання з організації перевезення за маршрутом м. Дніпро - м. Новотроїцьк (Оренбурзька обл., РФ). До безпосереднього виконання перевезення залучений перевізник ТОВ "Транс-Таун". На підтвердження укладення договору перевезення, у відповідності до ч. 4 КДПВ складена міжнародна товаротранспортна накладна СМR № 918694.
Заявка на перевезення автомобільним транспортом підписана сторонами по справі та скріплена відповідними печатками.
Додатковим підтвердженням належного виконання перевезення є Акт №ОУ-0000068 здачі-прийняття робіт (надання послуг), у якому міститься формулювання "сторони претензій одна до одної не мають".
Вартість перевезення обумовлена в пункті Ставка Заявки договору складає 43 000,00 грн. За змістом пункту Форма, умови оплати Заявки-договору - розрахунок безготівковий, здійснюється після отримання оригіналів документів, які, за звичаями ділового обороту, що склалися в галузі міжнародних перевезень є підставою для проведення оплати. У той же час, відповідно до пункту 5.3. договору, оплата проводиться протягом двох банківських днів з моменту надання документів, якщо в заявці не вказано інше. Іншого Заявка-договір не передбачає.
17.05.2021 на виконання умов договори сторони уклали Заявку-договір №67 на організацію перевезення вантажів автотранспортом. За умовами Заявки-договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандтранссервіс" узяло на себе зобов`язання з організації перевезення за маршрутом м. Дніпро - м. Покров (Володимирська обл., РФ). До безпосереднього виконання перевезення залучений перевізник ТОВ "Транс-Таун". На підтвердження укладення договору перевезення, у відповідності до ч. 4 КДПВ складена міжнародна товаротранспортна накладна СМR № 918692.
Заявка на перевезення автомобільним транспортом підписана сторонами по справі та скріплена відповідними печатками.
Додатковим підтвердженням належного виконання перевезення є Акт №ОУ-0000065 здачі-прийняття робіт (надання послуг), у якому міститься формулювання "сторони претензій одна до одної не мають".
Вартість перевезення обумовлена в пункті Ставка Заявки договору складає 24 000,00 грн. За змістом пункту Форма, умови оплати Заявки-договору - розрахунок безготівковий, здійснюється після отримання оригіналів документів, які, за звичаями ділового обороту, що склалися в галузі міжнародних перевезень є підставою для проведення оплати. У той же час, відповідно до пункту 5.3. договору, оплата проводиться протягом двох банківських днів з моменту надання документів, якщо в заявці не вказано інше. Іншого Заявка-договір не передбачає.
19.05.2021 на виконання умов договори сторони уклали Заявку-договір №67 на організацію перевезення вантажів автотранспортом. За умовами Заявки-договору, Товариствм з обмеженою відповідальністю "Грандтранссервіс" узяло на себе зобов`язання з організації перевезення за маршрутом м. Дніпро - м. Новотроїцьк (Оренбурзька обл., РФ). До безпосереднього виконання перевезення залучений перевізник ТОВ "Транс-Таун". На підтвердження укладення договору перевезення, у відповідності до ч. 4 КДПВ складена міжнародна товаротранспортна накладна СМR № 918690.
Заявка на перевезення автомобільним транспортом підписана сторонами по справі та скріплена відповідними печатками.
Додатковим підтвердженням належного виконання перевезення є Акт №ОУ-0000069 здачі-прийняття робіт (надання послуг), у якому міститься формулювання "сторони претензій одна до одної не мають".
Вартість перевезення обумовлена в пункті Ставка Заявки договору складає 43 000,00 грн. За змістом пункту Форма, умови оплати Заявки-договору - розрахунок безготівковий, здійснюється після отримання оригіналів документів, які, за звичаями ділового обороту, що склалися в галузі міжнародних перевезень є підставою для проведення оплати. У той же час, відповідно до пункту 5.3. договору, оплата проводиться протягом двох банківських днів з моменту надання документів, якщо в заявці не вказано інше. Іншого Заявка-договір не передбачає.
21.05.2021 на виконання умов договори сторони уклали Заявку-договір №68 на організацію перевезення вантажів автотранспортом. За умовами Заявки-договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандтранссервіс" узяло на себе зобов`язання з організації перевезення за маршрутом м. Дніпро - м. Покров (Володимирська обл., РФ). До безпосереднього виконання перевезення залучений перевізник ТОВ "Транс-Таун".
Заявка на перевезення автомобільним транспортом підписана сторонами по справі та скріплена відповідними печатками.
Додатковим підтвердженням належного виконання перевезення є Акт №ОУ-0000066 здачі-прийняття робіт (надання послуг), у якому міститься формулювання "сторони претензій одна до одної не мають".
Вартість перевезення обумовлена в пункті Ставка Заявки договору складає 19 000,00 грн. За змістом пункту Форма, умови оплати Заявки-договору - розрахунок безготівковий, здійснюється після отримання оригіналів документів, які, за звичаями ділового обороту, що склалися в галузі міжнародних перевезень є підставою для проведення оплати. У той же час, відповідно до пункті 5.3. договору, оплата проводиться протягом двох банківських днів з моменту надання документів, якщо в заявці не вказано інше. Іншого Заявка-договір не передбачає.
13.07.2021 на виконання умов договори сторони уклали Заявку-договір №70 на організацію перевезення вантажів автотранспортом. За умовами Заявки-договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандтранссервіс" узяло на себе зобов`язання з організації перевезення за маршрутом м. Дніпро - м. Новотроїцьк (Оренбурзька обл., РФ). До безпосереднього виконання перевезення залучений перевізник ТОВ "Транс-Таун". На підтвердження укладення договору перевезення, у відповідності до ч. 4 КДПВ складена міжнародна товаротранспортна накладна СМR від 13.07.2021.
Заявка на перевезення автомобільним транспортом підписана сторонами по справі та скріплена відповідними печатками.
Додатковим підтвердженням належного виконання перевезення є Акт №9 здачі-прийняття робіт надання послуг.
Вартість перевезення обумовлена в пункті Ставка Заявки договору складає 43 000,00 грн. За змістом пункту Форма, умови оплати Заявки-договору - розрахунок безготівковий, здійснюється після отримання оригіналів документів, які, за звичаями ділового обороту, що склалися в галузі міжнародних перевезень є підставою для проведення оплати. У той же час, відповідно до пункту 5.3. договору, оплата проводиться протягом двох банківських днів з моменту надання документів, якщо в заявці не вказано інше. Іншого Заявка-договір не передбачає.
Позивач зазначає, що документи, котрі є підставою для здійснення оплати, 03.08.2021 року разом з документами за інші перевезення, були направлені на адресу замовника поштовим перевізником ТОВ "Нова Пошта", за експрес-накладною №59000714884850.
Згідно даних довідки №06269, отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта", вказане поштове відправлення було вручене адресату 04 серпня 2021 року.
Загальна заборгованість за 6 (шість) перевезень, організованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Грандтранссервіс" на користь Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" склала 191 000,00 грн.
За доводами позивача, відповідач не виконав узяті на себе зобов`язання по оплаті наданих послуг, чим порушив умови договору та заявок.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 191 000,00грн. заборгованості за договором про надання транспортно-експедиторських послуг на перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні №23/12/19.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору №23/12/19 про надання транспортно-експедиторських послуг на перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 23.12.2022, підписання заявок на перевезення автомобільним транспортом, наявність / відсутність підстав для стягнення заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з умовами укладеного між сторонами договору та заявки на перевезення автомобільним транспортом, між сторонами виникли договірні відносини перевезення вантажу у міжнародному сполученні, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, міжнародними договорами України, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та спеціальними законами України.
Перевезенням вантажів згідно з положеннями статті 306 Господарського кодексу визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.
Допоміжним видом діяльності, пов`язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
За своєю правовою природою заявка є договором перевезення, за яким згідно з частинами 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України та статті 909 Цивільного кодексу України - одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Статтею 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі. Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.
За приписами статей 9 Конституції України та 19 Закону України "Про міжнародні договори України", чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Так, відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" - Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женеві (надалі - Конвенція).
Частиною 1 статті 1 Конвенції встановлено, що вона застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою автомобілів у випадку, коли місце прийняття до перевезення вантажу та місце, передбачене для його здачі, знаходяться на території двох різних держав, одна з яких є учасником Конвенції.
За статтями 4 та 9 Конвенції, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Із зазначеною нормою кореспондується частина 2 статті 307 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України (стаття 4 Закону).
Відповідно до приписів статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Згідно з частиною 1 статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Грандтранссервіс" зобов`язалось за плату за рахунок Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу на підставі договору №23/12/19 від 23.12.2019 про надання транспортно-експедиторських послуг на перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні та заявок до договору №63 від 23.04.2021, №70 від 14.05.2021, №67 від 17.05.2021,№71 від 19.05.2021, №68 від 21.05.2021, №70 від 13.07.2021 на перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до пункту 5.3 договору якщо сторони визначають у заявці на перевезення вантажу, що оплата повинна бути проведена після здійснення перевезення, підставою для оплати є рахунок-фактура та СМR (оригінали або факсові копії), акт виконаних робіт. Оплата здійснюється протягом 2 банківських днів з моменту надання документів, якщо у заявці не вказано інше.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач отримав документи, які є підставою для здійснення оплати за організацію перевезення 04.08.2021.
З урахуванням пункту 5.3 договору строк оплати за надані послуги з організації перевезень у розмірі 191 000,00 грн. є таким, що настав.
Відповідач доказів оплати вартості наданих послуг у розмірі 191 000.00 грн. до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову не спростував.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин є правомірними та підлягають задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 191 000,00 грн. заборгованості за надані послуги.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини п`ятої статті 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. рішення ЄСПЛ у справі "East/West" проти України” від 23січня 2014року (East/West., заява №19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала “гонорар успіху” у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
Як вбачається з матеріалів справи, для розподілу понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду договір про правову допомогу від 30.09.2022, укладений між позивачем (довіритель) та адвокатом Лозою Віктором Миколайовичем (повірений), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 507, акт приймання-передачі наданих послуг від 04.11.2022, квитанцію до прибуткового касового ордера № 01-10 від 03.10.2022 на суму 18 500,00 грн.
У пунктах 2.1, 2.3 вказаного договору визначено, що за здійснення дій, що визначені у п. 1.1 цього договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 18 500,00 грн. При задоволенні позову довіритель сплачує повіреному премію (гонорар успіху) в сумі 5 000,00 грн.
У даній справі відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляв, заперечень проти їх задоволення не надавав.
Здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу, господарський суд дійшов до висновку про те, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу явно не відповідає складності справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, в постанові Великої Палати Верховного суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Так, предметом спору у справі №904/4148/22 є стягнення заборгованості за надані послуги за шість перевезень з аналогічних заявок, тому підготовка позову не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин в даному питанні не змінювались, справа не є складною, підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль; позовна заява охоплює шість перевезень, що не потребує значного часу для розрахунку та підготовки позову.
За таких обставин, враховуючи обсяг, вартість та співрозмірність заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу; відсутність складних арифметичних розрахунків під час підготування позову; незначний обсяг доказів у справі; ціну позову, суд вважає за можливе не розподіляти на користь позивача заявлену суму повністю, а стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 12 000 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандтранссервіс" до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення 191 000,00 грн задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, ідентифікаційний код 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандтранссервіс" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Матросова, будинок 6, ідентифікаційний код 39917311) 191 000,00 грн заборгованості, 2 865,00 грн судового збору, 12 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05.01.2023
Суддя Ю.А. Бажанова