Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області

м. Володарськ-Волинський, вул. К.Маркса, 1, 12101, (04145) 3-22-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-444/2010

09 вересня 2010 року. смт. Володарськ-Волинський

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області у складі:

Головуючого- судді Янчук В.В.

При секретарях - Щербаковій Л.В., Ігнатенко О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні • в приміщенні Володарсько- Волинського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до /правління праці та соціального захисту населення Володарсько-Волинської районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вказаним позовом до суду про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В обгрунтування позову вказує, що він з січня 2008 по червень 2010 року працював та проживав в зоні посиленого радіоекологічного контролю в смт. Іршанськ Володарсько-Волинського району, Житомирської області, який відповідно до Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей віднесений до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ № 106 від 23.07.1991 року та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993р. віднесений до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Позивач посилається на те, що йому не були проведені в повному обсязі виплати передбачені ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки він отримував виплати в твердій сумі , яка встановлена Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року « Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення його прав, так як Закон має пріоритетне значення перед Постановою Кабінету Міністрів. Окрім того йому не виплачувались кошти передбачені ст. 37 вищевказаного закону.

Позивач просить суд стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Володарсько-Волинської районної державної адміністрації на його користь не отримані кошти в сумі 17173 грн. 22 коп. за період роботи з 01.05.2008 по 30.06.2010р. відповідно до ст.39 та 5189 грн. 10 коп. відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що були останнім сплачені при подачі позовної заяви до суду.

В судове засідання позивач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином , до суду подав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник відповідача в судове засідання не прибув, до суду подали заяву про розгляд справи в їх відсутність, заперечують проти заявлений позовних вимог, надавши суду письмове заперечення.

Судом встановлено, що позивач з 08 січня 2008 року по даний час працює в філії «Іршанський гірничо - збагачувальний комбінат» ЗАТ «Кримський титан», який розташований на території , яка відповідно до Постанови КМ України від 23.07.1991 року із змінами та доповненнями віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю, а тому має право на отримання коштів в розмірах, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Дана стаття передбачає доплату громадянам, проживають на територіях радіоактивного забруднення у таких розмірах - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одну мінімальну заробітну плату. Відповідно до довідки філії «Іршанський гірничо- збагачувальний комбінат»ВАТ Кримський титан позивач отримував доплату в розмірі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсацію виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , які значно менше ніж передбачено Законом.

Дію ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2008 рік було призупинено Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», однак Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року було визнано неконституційним зупинення дії вищевказаного закону в частині виплати компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Положення Закону про Державний бюджет на 2008 рік які визнані неконституційними втрачають свою чинність з дня ухвалення рішень Конституційним Судом України. Відповідач в запереченні на позов посилається на дію Постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але суд вважає ці посилання безпідставними з наступних підстав.

Відповідно до Конституції України - ст. 1 Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, ст. З передбачено, що людина, її життя , здоров’я, честь і гідність є найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності Держави та Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утворення і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Відповідно до ст. 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних не допускається звуження їх змісту , обсягу існуючих прав і свобод.

На підставі ст. 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та ін. нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції та повинні відповідати їй. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно- правовими актами при вирішенні даного спору підлягає застосуванню ст. 39 Закон; України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України. На підставі вищевикладеного позовні вимоги позивача за період з 01 по 22 травні 2008 року задоволенню не підлягають за безпідставністю, а підлягають задоволенню позовні вимоги з часу їх поновлення дії Конституційним Судом України тобто з 11 травня 2008 року по 30 червня 2010 року.

Відповідно до ст. 37 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян. постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” та Переліку населених пункти віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи і затвердженого Постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року та Розпорядженні КМУ № 17 від 12.01.1993 року смт.Іршанськ Володарсько-Волинського ран:~ Житомирської області віднесено до зони радіоактивного забруднення, але ПКМ Україні № 106 від 23.07.1991 року в перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчуванні місцевого виробництва і особистого підсобного господарства смт.Іршанськ та включений.

Позивачу за місцем роботи щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмежених споживання продуктів харчування місцевого виробництва не нараховувалась та виплачувалась, смт. Іршанськ не внесений в перелік населених пунктів, жителям та виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання про“ харчування місцевого виробництва

згідно Постанови Кабінету Міністрів № 106 від 23.07.1991 року, а тому вимоги позивача про стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України „ Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи безпідставними і задоволенню не підлягають.

Позивач в позовній заяві просить стягнути на його користь недоплачені кошти щомісячної грошової допомоги в сумі 17173 грн 22 коп. , передбачених ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до інформаційно-методичного листа Верховного Суду України від 12.04.2010р. у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер , суд може1 зобов’язати провести нарахування, перерахування та виплату належних сум відповідно до Закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що прийняття рішення відповідно до вищевказаного листа не порушить принцип диспозитивності.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. З Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» за вимогу майнового характеру підлягає стягненню судовий збір в сумі 51 грн, оскільки судом вирішувалась вимога майнового характеру, в якій не визначена сума.

Витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи майнового характеру становлять 120 грн. відповідно до Постанови КМУ від 05.09.2009 р. № 825.

Керуючись ст. 37, 39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р., ст.ст.3,4, 10,11,57,60,81,88, 212-215,218 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Володарсько- Волинської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, який працює в зоні радіоекологічного контролю щомісячної доплати відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 травня 2008 року по 30 червня 2010 року

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Володарсько- Волинської районної державної адміністрації судовий збір в сумі 51 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь позивача ОСОБА_1.

В решті заявлених позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Володарсько-Волинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, особи, які брали участь у справі, але не були присутні^ в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя В.В.Янчук