Справа №2-а-1346/09р.
Рядок статзвіту №49
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2009 року м.С в а л я в а
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі судді Уліганинець П.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Свалявському районі (далі УПФ у Свалявському районі) про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як “дитині війни”, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом посилаючись на порушення відповідачем норм Конституції України, положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просив поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду та зобов'язати УПФ у Свалявському районі нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну соціальну допомогу як “дитині війни” за 2006, 2007, 2008 роки в сумі 3891 грн. 90 коп. і розглянути справу без його участі.
Відповідач у запереченні на позовну заяву просив у позові відмовити в зв'язку з тим, що видатки на дітей війни в Державному бюджеті України за ці роки не були передбачені, і крім того позивач пропустив строк звернення до суду. Просив розглянути справу без участі представника відповідача.
Оскільки сторони заявили клопотання про розгляд справи в їх відсутності, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ч.3 ст.122 КАС України.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ст.7 вищеназваного закону фінансове забезпечення державних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії здійснює Управління Пенсійного фонду України у Свалявському районі Закарпатської області, яке є відповідачем за цим позовом.
Особа є дитиною війни, що підтверджується посвідченням (а.с. 4) та має право на пільги, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Дію ст.6 вказаного закону було зупинено на 2006 р. згідно з Законом України від 20.12.2005 року №3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006 р. №3367-IV, установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів щодо запровадження підвищення до пенсій згідно зі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не приймалося і положення цього закону реалізовані не були.
Закони України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року та "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та виплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. №489-V, передбачено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Положення ст. 111 вищезгаданого Закону втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, тобто було поновлено соціальні пільги і гарантії дітям війни.
Отже, відповідач з 09.07.2007 р. мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.
Що стосується вимог позивача про зобов"язанння відповідача виплачувати йому в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
З 01 січня 2008 року позивачу було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, що підтверджується листом Управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі Закарпатської області від 27.03.09 року 1143/05 (а.с. 7).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-IV статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни, внесені вищенаведеним законом, втратили чинність через визнання їх неконституційними за Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року в справі № 10-рп/2008.
В рішенні Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 року в справі Кечко проти України (Заява № 63134/00) суд зауважив, що в межах свободи дій держави визначити, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, суд визнав, що позивач має право на підвищення до пенсії, що встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період чинності цього закону, зокрема, з 09.07.2007 по 31.12.2007 р., та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
При нарахуванні зазначеного підвищення береться за основу мінімальна пенсія за віком у відповідності з абз. 1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Строк для звернення до суду підлягає поновленню, оскільки Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", таким чином, суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає, необхідним, на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Свалявському районі, по невиконанню з 09.07.2007 р. приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.
Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вказані виплати проводяться за рахунок коштів державного бюджету України.
Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, а здійснення перерахунку пенсій є компетенцією органів Пенсійного фонду України, суд визнав за необхідне зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Свалявському районі здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії позивачу за вищезазначений період.
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 94, 122, 158, 159, 160, 162, 163, Кодексу адміністративного судочинства України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. в справі Кечко проти України (Заява № 63134/00), суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Свалявському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та нарахування недоплаченої щомісячної соціальної допомоги як “дитині війни” - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Свалявському районі Закарпатської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплатити йому пенсію з урахуванням підвищення до пенсії як “дитині війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка обчислюється відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.
В задоволенні решти вимог – в і д м о в и т и .
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження постанови Свалявського районного суду.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з моменту оголошення постанови суду.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга на постанову суду подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Свалявський районний суд.
СУДДЯ СВАЛЯВСЬКОГО
РАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_2