УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2022 Справа №607/24151/13-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника скаржника ОСОБА_1 – адвоката Глеваського В.В., боржника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця від 11.11.2022 про зняття арешту з коштів на рахунку боржника у виконавчому провадженні №45151738,-

УСТАНОВИВ:

Представник стягувача ОСОБА_1 – адвокат Глеваський В.В. звернувся в Тернопільський міськрайонний суд із скаргою постанову державного виконавця від 11.11.2022 про зняття арешту з коштів на рахунку боржника у виконавчому провадженні №45151738.

В обґрунтування поданої скарги вказав, що 23.10.2014 постановою про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження №45151738 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 350 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи стягувати із 25 грудня 2013 року до досягнення дітьми повноліття.

Представник стягувача ОСОБА_1 – адвокат Глеваський В.В. вказав, що проаналізувавши АСВП, ним з`ясовано, що державним виконавцем у межах ВП прийнято постанову від 11.11.2022 про зняття арешту з рахунка боржника ОСОБА_2 . Вважає, що такі дії державного виконавця не обґрунтовані нормами чинного законодавства, суперечать положенням Закону України «Про виконавче провадження», та може опосередковано вважатись перевищенням повноважень зі сторони державного виконавця.

Так, в описовій частині постанови, що оскаржується, зазначено: «... у відділ надійшла заява боржника за вх. № 16657 від 04.11.2022 р. якою до матеріалів справи долучено виписку по рахунку у банку НОМЕР_1 , з якої встановлено, що на вищевказаний рахунок надходять виплати лише з Пенсійного фонду України, що позбавляє боржника отримання пенсійних виплат».

Представник скаржника вказав, що факт зняття арешту з коштів боржника суперечить положенням чинного законодавства України в цілому, а також положенням, що викладені в частині четвертій ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або 2) звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Тобто, диспозиція норми передбачає два випадки, коли можливе зняття арешту: 1)отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання, однак пенсійний рахунок не має статусу спеціального рахунка. 2) звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Перелік таких випадків визначено абзацом 2 частини другої ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У свою чергу, пункти 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону не стосуються виконавчих проваджень щодо стягнення аліментів.

Перелік коштів, на які заборонено звертати стягнення, визначено у ст. 73 Закону, не містить жодних обмежень щодо пенсії як виду походу боржника. Крім того, Закон прямо передбачає можливість звернення стягнення на пенсію, зокрема, ст. 69 визначає такий порядок: відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника є імперативною нормою Закону для державних виконавців, приватних виконавців як активних учасників виконавчого провадження.

Крім цього, державний виконавець всупереч положень Закону України «Про виконавче провадження» зняв арешт з рахунка боржника, що вказує на грубе порушення з боку державного виконавця, оскільки такі дії можуть призвести до невиконання рішення суду, відповідно, недоотримання стягувачем коштів в рахунок виконання рішення суду, з урахуванням того факту, що сума заборгованості перевищує 240 000,00 грн (з врахуванням штрафу за невиконання боржником зобов`язання зі сплати аліментів). Фактично, такі дії державного виконавця сприяють невиконанню рішення суду, тобто, досягається мета, яка є протилежною до прямого призначення системи виконання рішень суду, - рішення суду, яке набрало законної сили, не виконується. Це також, у загальному розумінні, формує в суспільстві негативну оцінку до правової системи, держави, в цілому, авторитету органів державної виконавчої влади, зокрема.

       Із вказаних підстав представник скаржника просить визнати бездіяльність головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби        у місті        Тернополі        Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) A.B. Любого незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої        служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) A.B. Любого від 11.11.2022 про зняття арешту з коштів на рахунку боржника в межах виконавчого провадження № 45151738.

       Представник скаржника адвокат Глеваський В.В. скаргу підтримав, просить її задовольнити у повному обсязі. Окрім підстав наведених у скарзі просить взяти до уваги значу суму заборгованості боржника ОСОБА_2 перед стягувачем ОСОБА_1 щодо сплати аліментів (понад 240 тисяч гривень), а також наявність у стягувача потреб у стягненні додаткових витрат на лікування ОСОБА_3 .

       Головний державний виконавець Любий А.В. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення скарги з тих підстав, що на рахунок боржника ОСОБА_2 , з якого ним був знятий арешт, надходить пенсія ОСОБА_2 , яка необхідна для забезпечення життєдіяльності останнього. Додав, що органи пенсійного фонду, які виплачують пенсію боржнику, утримують розмір аліментів в користь стягувача ОСОБА_1 на утримання дітей. На рахунок боржника надходить розмір пенсія із якою вже утримано належні із нього виплати. Вказав, що прийнята ним постанова про скасування арешту із рахунку боржника є законною, обґрунтованою, а тому не підлягає до скасування.

       Боржник ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення скарги, оскільки на рахунок, арешт із якого знятий державним виконавцем, він отримує пенсійні виплати, за рахунок яких він забезпечує основні життєві потреби.

       Суд, проаналізувавши скаргу та її підстав, заслухавши пояснення учасників справи вважає, що скарга не підлягає до задоволення виходячи із наступного.

       На виконанні у відділі державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження№45151738 з приводу виконання виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 350 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи стягувати із 25 грудня 2013 року до досягнення дітьми повноліття.

       У вказаному провадженні головним державним виконавцем Любим А.В. 11.11.2022 винесено постанову якою знято арешт з рахунку НОМЕР_1 , який належить боржнику ОСОБА_2 . Винесення вказаної постанови державним виконавцем мотивовано тим, що згідно виписки по рахунку НОМЕР_1 на останній надходять виплати лише з Пенсійного фонду України, в той час як наявність арешту вказаного рахунку позбавляє боржника ОСОБА_2 отримувати пенсійні виплати.

       Відповідно до положень ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

       Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

       Згідно положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

       Відповідно до положень ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Зазначена норма визначає кошти, що складають пенсію, як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань та сумою стягнення.

Згідно положень ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»  розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти).

З наведеної норми слідує, що державний виконавець має право звернути стягнення на пенсію боржника лише за відсутності іншого майна, на яке можливо звернення стягнення та для виконання рішення про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів на утримання членів сім`ї в розмірі не більш як 50 відсотків розміру пенсії.

Накладення арешту на кошти, що складають пенсію боржника після здійснення утримань із неї за виконавчим документом та понад встановлений законом розмір для відрахувань із пенсії, є надмірним тягарем для боржника та порушує його права та позбавляє його коштів для існування.

Зняття арешту з коштів, що складають пенсійні виплати, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону № 1404-VIII на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із песійних виплат, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.

Боржником ОСОБА_2 було надано державному виконавцю виписку АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку ОСОБА_2 UA813052990000026207675695260 із змісту якої вбачається, що на вказаний рахунок ОСОБА_2 отримує виплати від Пенсійного фонду, пенсію в розмірі 1150 гривень.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII).

          Таким чином, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.        Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

       Судом встановлено, що на рахунок боржника НОМЕР_1 , який відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» находять пенсійні виплати після утримання органами Пенсійного фонду необхідних сум аліментів в користь стягувача ОСОБА_1 на утримання дітей, а тому суд вважає, що збереження арешту на решту пенсійних виплат боржника, які залишились після сплати аліментів, є неправомірним, оскільки порушує права ОСОБА_2 , так як позбавляє його засобів для існування.

       Отже, виходячи із тлумачень наведених норм чинного законодавства України, суд вважає, що головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Любим А.В. прийнято законну та обґрунтовану постанову про зняття арешту із рахунку боржника ОСОБА_2 , оскільки на нього останнім отримуються пенсійні виплати після сплати аліментів в користь стягувача ОСОБА_1 , а тому збереження арешту на решту пенсійних коштів боржника, є незаконним, оскільки на такі не може бути звернено стягнення за виконавчим документом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 260, 261, 447-451 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Любого А.В. від 11.11.2022 про зняття арешту з рахунку НОМЕР_1 , що належить боржнику ОСОБА_2 у виконавчому провадженні № 45151738 – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич