Справа № 148/1273/22

Провадження №1-кп/148/166/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2022 року Тульчинський районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження-

з боку обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 ,

з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду м. Тульчина матеріали кримінального провадження № 12022020180000199, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.07.2022 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -

встановив:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що у період дії воєнного стану в Україні, запровадженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, 20.07.2022 близько 15:00 год. прийшов в домогосподарство АДРЕСА_1 , де проживає його знайома ОСОБА_6 22.06.1954 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Прийшовши в дане домогосподарство, господарка ОСОБА_6 запросила ОСОБА_4 в будинок, де вони почали розмовляти на різні теми. Перебуваючи в будинку, ОСОБА_4 помітив на столі сумку поясно-плечову текстильну з написом «Nike» та розуміючи, що в ній можуть знаходитися грошові кошти та інші цінні речі в останнього раптово виник умисел на незаконне заволодіння майном ОСОБА_6 .

Після чого, з метою таємного заволодіння чужим майном, розуміючи, що господарка ОСОБА_6 , яка в той час перебувала в даній кімнаті за його діями не спостерігає, в умовах воєнного стану, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих спонукань, спрямованих на незаконне заволодіння чужим майном, умисно, підійшов до столу, на якому знаходилась сумка поясно-плечова текстильна з написом «Nike», присів на табурет накривши та обгорнувши дану сумку своєю кофтою, яка була у ОСОБА_4 в руках, так щоб потерпіла не могла спостерігати за його діями, після чого продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_4 підняв зі столу свою кофту разом з сумкою поясно-плечовою текстильною з написом «Nikе», яка належить ОСОБА_6 та почав виходити з приміщення кімнати, тим самим таємно заволодів сумкою поясно-плечовою текстильною з написом «Nike», вартість якої відповідно до висновку експерта №5016/5017/22-21 від 26.07.2022 року становить вартістю 117,40 гривень, в якій знаходився гаманець марки «Saralin» моделі «S-8114B Red/Black», вартість якого відповідно до висновку експерта №5016/5017/22-21 від 26.07.2022 становить 270,40 гривень та в якому знаходились грошові кошти в сумі 240 гривень. Однак, в той час коли ОСОБА_4 покидав кімнату, злочинні дії останнього розпочаті як крадіжка, були виявлені потерпілою ОСОБА_6 , яка з метою припинення незаконних дій та повернення свого майна почала неодноразово кричати ОСОБА_4 вслід з вимогою повернути викрадене, однак останній не зважаючи на це продовжив свої злочинні дії спрямовані вже на відкрите заволодіння майном, на вимогу потерпілої не реагував та швидкою ходою вийшов з будинку і покинув місце злочину, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 627,80 гривень.

Прокурор звернувся в суд з клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ризики встановлені під час обрання запобіжного заходу не зникли. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, перебуваючи на волі зможе переховуватись та ухилитись від явки до суду, впливати на потерпілу та свідків, може вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказане клопотання прокурор підтримав у судовому засіданні та просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечили проти клопотання прокурора та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просили обрати більш м`який запобіжний захід. Захисник зазначила, що ризики, на існування яких вказує прокурор на сьогодні відпали, оскільки потерпіла та свідки допитані, обвинувачений має тісні соціальні зв`язки, постійне місце проживання в АДРЕСА_2 , де останні чотири роки проживав постійно зі своїм братом та його дружиною, хоча офіційного місця роботи не має, однак працює неофіційно. Також наголосила на тому, що потерпіла до обвинуваченого жодних претензій не має, шкода їй відшкодована.

 Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, від неї до суду надійшла заява, в якій вона просить судовий розгляд даної справи проводити у її відсутність.

Вивчивши доводи клопотання, вислухавши думку учасників щодо нього, дослідивши надані докази, суд доходить наступного.

Так, встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 обрано ухвалою слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 22.07.2022. Підставою для застосування стали ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та обгрунтована підозра у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі від 7 до 10 років. Вказаний запобіжний захід щодо обвинуваченого продовжено згідно ухвали Тульчинського районного суду від 10.11.2022 та строк його спливає 07.01.2023.

За змістом ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Також суд враховує, що відповідно до частини першої статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції(правова позиція ЄСПЛ, викладених у п. 60 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п. 18 Листа ВССУ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).

У зв`язку з чим, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», особу обвинуваченого, характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, яка загрожує обвинуваченому в разі доведеності його винуватості у вчиненні інкримінованого правопорушення у їх взаємозв`язку з можливими ризиками.

Так, хоча потерпіла та свідки в кримінальному проваджені вже надали свої покази суду, на переконання суду, не перстали існувати ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися та ухилитись від суду з метою уникнення відповідальності, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину або ж вчинити інше кримінальне правопорушення. Суд враховує доводи сторони захисту про те, що обвинувачений до затримання мав постійне місце проживання з сімєю свого брата та, хоч офіційно не був працевлаштований, мав підробітки. Разом з тим вказані обставини не стали стримуючими факторами для ОСОБА_4 та сьогодні він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення. Ті обставини, що своєї сімї обвинувачений не має, як і постійного офіційного місця роботи, свідчать про нестійкість соціальних звязків обвинуваченого. А тому суд вважає, що на даному етапі судового розгляду більш м`які запобіжні заходи, альтернативні триманню під вартою, як такі, що достатні для запобігання вказаним вище ризикам, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Разом з тим, враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 також необхідно визначити розмір застави в межах п. 1 ч. 5 ст.182 КПК України у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 52 000 грн., оскільки саме такий її розмір може забезпечити виконання обвинуваченим на час судового розгляду покладених на нього обов`язків, передбачених п.п.1-3 ч. 5 ст.194 КПК України, та є гарантією реалізації його прав, визначених кримінальним процесуальним законодавством.

На підставі викладеного, керуючись ст.  177, 183, 197, 331, 350 КПК України, суд,- 

  постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Сугаки, Могилів - Подільського району Вінницької області, проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, до 24.02.2023 включно.

Визначити розмір застави, який здатний забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 52 000 грн. (пятдесят дві тисячі гривень), після внесення якої ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

З дня внесення застави строком на два місяці покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п.п. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, невиконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя                                                                                            ОСОБА_1