Справа № 199/9620/22
Провадження (3/199/5404/22)
ПОСТАНОВА
іменем України
29.12.2022 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Савченко Є.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного працівником поліції – місцем проживання зазначена адреса: АДРЕСА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
17.11.2022 о 10:00 год., в м.Дніпро, по вул. Передовій, 171, ОСОБА_1 , керував ТЗ ВАЗ 2101 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей дуже розширені та не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, а також через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити своє відношення до складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з`явилася в судове засідання, при тому, що вона обізнана про розгляд даної справи, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Обставини справи підтверджуються:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 139955 від 17.11.2022 року, де викладені обставини скоєння правопорушником ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, зі змістом якого останній був ознайомлений, що підтверджується його підписом, та долученим відеозаписом з нагрудних камер відеоспостереження працівників патрульної поліції;
- відеозаписом, знятого на нагрудні камери відеоспостереження працівників поліції, де зафіксований факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку, з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння;
- рапортом працівника патрульної поліції від 17.11.2022 року.
Дослідивши наявні докази, вважаю, що ОСОБА_1 винний в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим були порушені вимоги п. 2.5 Правил Дорожнього руху.
Призначаючи вид адміністративного стягнення, враховую характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника, те, що ОСОБА_1 не спростував факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та не надав суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій.
Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, виходжу з того, що відповідно до долученої постанови серії БАБ №518603, останній права керування ТЗ не має.
За таких обставин слід враховувати роз`яснення, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.
У зв`язку з викладеним та враховуючи суспільну небезпеку скоєного ним правопорушення, скоєння зазначеного правопорушення під час дії військового стану на території України, що могли бути завдані його діями збитки або настанням негативних тяжких наслідків, вважаю можливим призначити ОСОБА_2 єдине, встановлене санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Крім того, з ОСОБА_1 (рнокпп відсутній, згідно довідки сформованої 26.12.2022 року) підлягає стягнення на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у сумі 496,20 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.283,284 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 (чотириста дев`яносто шість) гривні 20 копійок судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, щодо якої її винесено, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: Є.М.Савченко