02.09.2022        

Справа № 2-2515/11

Провадження № 6/331/79/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

02 вересня 2022 року                                                        місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді                                        Яцун О.О.,

за участю секретаря судового засідання                Карнаух О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Запоріжжі подання головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кисліциної Юлії Дмитрівни, стягувач: ПАТ «Родовід банк», боржник: ОСОБА_1 , про надання дозволу на примусове входження на територію, на якій необхідно здійснити виконавчі дії для забезпечення виконання рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

18 серпня 2022 року до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя звернувся головний державний виконавець Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кисліцина Ю.Д. з поданням про надання дозволу на примусове входження на територію, на якій необхідно здійснити виконавчі дії для забезпечення виконання рішення суду.

В обґрунтування подання державним виконавцем зазначено, що на виконанні в Олександрівському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 45980079 з примусового виконання виконавчого листа № 2/808/110/2012 від 08.08.2012 року, виданого Жовтневим районним судом міста Запоріжжя, про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід Банк» суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 1929221 грн. 57 коп. (постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.01.2015 року).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек міститься інформація щодо реєстрації прав власності, - за боржником ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою перевірки майнового стану боржника державним виконавцем здійснено вихід за адресою місця проживання – АДРЕСА_2 , та 30.01.2018 року було складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Після чого, з метою виконання рішення суду державним виконавцем готувався пакет документів для передачі на реалізацію арештованого рухомого майна.

07.02.2018 року до Жовтневого районного суду міста Запоріжжя громадянином ОСОБА_3 було подано позовну заяву про визнання права власності та зняття арешту з майна, описаного державним виконавцем, згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 30.01.2018 року.

У Жовтневому районному суді міста Запоріжжя за цим позовом було відкрито провадження у справі № 2/331/592/2018 (ЄУН 331/1223/18). Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 12.02.2018 року Олександрівському відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області заборонено вчиняти дії щодо передачі та реалізації описаного майна згідно постанови від 30.01.2018 року.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 09.12.2021 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

22.06.2022 року постановою Запорізького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 30.01.2018 року зберігачем описаного майна призначено боржника ОСОБА_1 та попереджено останнього про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна.

З метою перевірки майнового стану та зберігання речей згідно постанови про опис таарешт майна (коштів) боржника від 30.01.2018 року, державним виконавцем 22.07.2022 року було направлено рекомендованою кореспонденцією Вимогу боржнику/зберігачу ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що 29.07.2022 року з 10:00 год. до 11:00 год. необхідно бути присутнім та надати державному виконавцю вільний доступ до житлового будинку АДРЕСА_1 . Зберігача попереджено, що у разі перешкод державному виконавцю та ненадання вільного доступу до житлового будинку, буде вирішено питання відносно звернення до суду поданням про примусове проникнення до житла боржника.

29.07.2022 року державним виконавцем складено акт про неможливість потрапити до будинку АДРЕСА_1 для перевірки зберігання майна згідно опису, що зафіксовані фотозйомкою. На виклик від 29.07.2022 року боржник не з`явився.

У поданні, державний виконавець зазначає, що до цього часу рішення боржником не виконано, будь-яких дій, спрямованих на його подальше виконання не здійснено.

Враховуючи вищезазначене, державний виконавець просить суду надати дозвіл на входження до будинку АДРЕСА_1 для встановлення факту наявності/відсутності рухомого майна, відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 30.01.2018 року, з залученням понятих, працівника відділу поліції Головного управління Національної поліції у Запорізькій області.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 18 серпня 2022 року відкрито провадження у справі за поданням головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кисліциної Юлії Дмитрівни, стягувач: ПАТ «Родовід банк», боржник: ОСОБА_1 , про надання дозволу на примусове входження на територію, на якій необхідно здійснити виконавчі дії для забезпечення виконання рішення суду та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 439 ЦПК України, суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших осіб за участю державного виконавця.

Головний державний виконавець Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кисліцина Ю.Д. у судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду подання, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Розгляд справи проведено за відсутності учасників справи, у порядку статті 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів, яких достатньо для вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що пред`явлене до суду подання головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кисліциної Ю.Д. про надання дозволу на примусове входження на територію, на якій необхідно здійснити виконавчі дії для забезпечення виконання рішення суду, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

За правилами статті 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Судом встановлено, що на виконанні в Олександрівському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/808/110/2012 від 08.08.2012 року, виданого Жовтневим районним судом міста Запоріжжя про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 1929221 грн. 57 коп.

12 січня 2015 року старшим державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Коломійцем С.С. на підставі вищевказаного виконавчого листа винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 45980079 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1742042 грн. 59 коп.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек міститься інформація щодо реєстрації прав власності, - за боржником ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

30 січня 2018 року, з метою перевірки майнового стану боржника, державним виконавцем Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було здійснено вихід за адресою місця проживання боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , та того ж дня у присутності двох понятих і боржника ОСОБА_1 складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

22 липня 2022 року, з метою перевірки майнового стану та зберігання речей у боржника  ОСОБА_1 , згідно постанови про опис таарешт майна (коштів) боржника від 30.01.2018 року, державним виконавцем, в порядку статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», було направлено Вимогу боржнику/зберігачу ОСОБА_4 про те, що 29.07.2022 року з 10 години 00 хвилин до 11 години 00 хвилин він повинен бути присутнім та надати державному виконавцю вільний доступ до житлового будинку АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій, а саме перевірки майнового стану та зберігання речей згідно опису. При цьому, боржника/зберігача ОСОБА_1 було попереджено, що у разі перешкод державному виконавцю та ненадання вільного доступу до житлового будинку, буде вирішено питання відносно звернення до суду поданням про примусове проникнення до житла боржника.

Дана Вимога державного виконавця була надіслана рекомендованим листом за місцем проживання боржника ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень № 3 від 22.07.2022 року поданих Олександрівським відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до АТ «Укрпошта» ВПЗ 69002.

В той же час, як вбачається з трекеру відстеження Укрпошти (копія якого долучена державним виконавцем до клопотання), станом на 29 липня 2022 року боржник ОСОБА_1 так і не отримав вказану Вимогу державного виконавця щодо необхідності бути присутнім та надати державному виконавцю вільний доступ до житлового будинку АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій.

Враховуючи, що з причини відсутності боржника вдома, державний виконавець не зміг виконати заплановані виконавчі дії, а тому 29.07.2022 року державним виконавцем було складено акт про неможливість потрапити до будинку АДРЕСА_1 для перевірки зберігання майна згідно опису.

У поданні державним виконавцем також зазначено, що на виклик державного виконавця від 29.07.2022 року боржник не з`явився.

Між тим, в матеріалах подання не міститься виклик державного виконавця від 29.07.2022 року, яким ОСОБА_1 було зобов`язано з`явитися до виконавця. Докази, на підтвердження того, що вказаний виклик було направлено боржнику та був ним отриманий, суду також не надано.

Отже, державним виконавцем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що боржник ОСОБА_1 ухилився від виконання свого обов`язку щодо надання державному виконавцю вільного доступу до житлового будинку  АДРЕСА_1 для проведення виконавчих дій і від своєчасної явки на виклик державного виконавця.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 13) ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Таким чином законодавцем з метою унеможливлення порушення прав боржника фактично запроваджено судовий контроль за діями виконавців, які полягають у наданні дозволу на таке проникнення саме за ухвалою суду.

Недоторканність житла, іншого володіння є однією з конституційних гарантій громадян.

Статтею 30 Конституції України визначено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.

Зазначені міжнародні акти, згідно ч. 1 ст.9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.

Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.

Відповідно до статті 18 Конвенції про захист прав людини іо сновоположних свобод 1950 року, якою встановлено межі застосування обмежень прав, обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

Примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи боржника є крайньою мірою з усіх заходів, що можуть бути застосовані для примусового виконання рішення суду, у разі, якщо державним виконавцем були виконані усі інші можливі спроби виконати рішення суду у відповідності до норм діючого законодавства без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи. Подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи можливе за умови відмови боржника від добровільного допуску державного виконавця. Оскільки законом передбачено, що рішення суду про проникнення до іншого володіння боржника, має бути вмотивоване, то це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення, проте це не дало результатів. Надання дозволу на примусове проникнення до іншого володіння боржника можливе лише за наявності відповідних обґрунтованих підстав та беззаперечних доказів на їх підтвердження.

Аналізуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що матеріали подання про надання дозволу на примусове проникнення до будинку АДРЕСА_1 не містять даних про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення суду (виконавчий лист № 2/808/110/2012, виданий Жовтневим районним судом міста Запоріжжя 08.08.2012 року) та перешкоджає вчиненню виконавчих дій.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що подання державного виконавця є необґрунтованим та передчасним, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 258- 260, 263, 353, 439 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання головного державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Кисліциної Юлії Дмитрівни, стягувач: ПАТ «Родовід банк», боржник: ОСОБА_1 , про надання дозволу на примусове входження на територію, на якій необхідно здійснити виконавчі дії для забезпечення виконання рішення суду, відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Суддя                                                                                О.О. Яцун