УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/899/17 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Категорія ч.2 ст. 286 КК УКраїни Доповідач ОСОБА_2  

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2022 року. Житомирський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_2 - головуючого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 , - адвоката ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_10 , -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі апеляційні скарги представника потерпілої  ОСОБА_8 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_7 , та захисника  ОСОБА_11 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , представника ПрАТ «Страхова Компанія «Провідна» ОСОБА_12  на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 06 жовтня 2020 року у кримінальному провадженні №12016060020002204 за ч. 2 ст. 286 КК України, щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , -

встановив:

Цим вироком ОСОБА_9 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України вирішено звільнити ОСОБА_9 від відбування основного покарання з випробуванням на 2 роки та зобов`язано його: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Вирішено стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні у розмірі 4467 грн. 02 коп.

Задоволено цивільний позов прокурора та вирішено стягнути з ОСОБА_9 на користь держави 8481 грн. 91 коп. у відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

Частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 та вирішено стягнути з Прат СК «Провідна» на користь ОСОБА_7 48798 грн 74 коп у відшкодування матеріальної шкоди та 100000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Вирішено стягнути з ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_7 витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

Вирішено долю речових доказів та скасовано арешт на автомобілі "ВАЗ- 210930" реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який належить ОСОБА_13 і «Volkswagen Transporter" реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_14 , та постановлено повернути вказані автомобілі власникам.

Згідно вироку, близько 22 години 27 березня 2016 року по вул. Бориса Тена в м. Житомирі ОСОБА_9 , керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 210930» реєстраційний номер « НОМЕР_1 », рухаючись в напрямку вул. Хлібної та наближаючись до регульованого світлофором перехрестя вул. Бориса Тена - Івана Мазепи, в порушення вимог п. п. 2.3. б), 8.7.3. е), 8.10., 12.4. Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, рухаючись у населеному пункті із перевищенням швидкості, при поданні світлофором сигналу, що забороняє рух, не зупинив транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1,12 (стоп лінією), та не надав переваги в русі автомобілю «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_14 , який рухався по вул. Івана Мазепи в напрямку вул. Шевченка в м. Житомирі на дозволений сигнал світлофору, в результаті чого відбулося зіткнення між правою боковою частиною автомобіля «ВАЗ 210930» номерний знак « НОМЕР_1 » та передньою частиною автомобіля марки «Volkswagen Transporter» номерний знак « НОМЕР_2 ». В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «ВАЗ 210930» ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя, у вигляді закритої черепно-мозкової-лицьової травми - ран та синців на обличчі, перелому кісток носу, передньої стійки гайморової пазухи з крововиливом в праву гайморову пазуху, забою головного мозку з крововиливами в шлуночки головного мозку, ран тулуба, точкової рани передньої внутрішньої поверхні правої гомілки, переломів кісток тазу, правої великогомілкової кістки зі зміщенням, головки малогомілкової кістки без зміщення та рани правого стегна. Вказані необережні дії, які виразилися в порушенні водієм ОСОБА_9 вимог пунктів 8.7.3.е), 8.10, 12.4 ПДР України перебувають у прямому причинному зв`язку зі створенням аварійної обстановки й виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками, у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень.

В апеляційних скаргах:

- представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 , не оспорюючи встановлених судом першої інстанції фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення та кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_9 , просить змінити вирок в частині призначеного покарання та призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобом на строк 3 роки без застосування ст. ст. 75, 76 КК України. Зазначає, що суд призначаючи обвинуваченому покарання, безпідставно вказав у вироку обставину, що пом`якшує покарання - активне сприяння розкриттю злочину. Вказує, що ОСОБА_9 на протязі досудового розслідування та протягом судового розгляду не розкаявся, заперечував свою винність у вчиненні злочину з метою уникнення відповідальності. Посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_9 , не виявляв до потерпілої ОСОБА_7 ніякого співчуття та жалю за вчинене;

- захисник ОСОБА_11 просить скасувати вирок та закрити провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю складу даного кримінального правопорушення в діях ОСОБА_9 , залишити без розгляду цивільні позови та віднести на рахунок держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів. Посилаючись на свою оцінку доказів, твердить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність винності обвинуваченого у порушенні ПДР та наслідках ДТП; неповноту судового розгляду та необґрунтовану відмову судом першої інстанції у задоволенні клопотань сторони захисту про проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого та призначення судової автотехнічної експертизи з наданням експерту повних і об`єктивних даних ДТП. Вказує, що суд необґрунтовано визнано недостовірними показання обвинуваченого про те, що він рухався з малою швидкістю та виїжджав на перехрестя на дозволений зелений сигнал світлофора, а автомобіль «Volkswagen Transporter» завдав удару автомобілю «ВАЗ». Вказує, що протокол слідчого експерименту від 23.11.2016 є недопустимим доказом, оскільки слідчий експеримент проведено за участю одного учасника ДТП - ОСОБА_14 . Зазначає, що висновки судово-автотехнічних експертиз від 11.11.2019 р. №708/16-25, від 15.12.2016 №793/16-25 проведені на основі не повних об`єктивних даних ДТП, в основу яких покладено протокол слідчого експерименту від 23.11.2016;

- представник ПрАТ «Страхова Компанія «Провідна» ОСОБА_12 просить скасувати вирок в частині вирішення цивільного позову, прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «Страхова Компанія «Провідна». Твердить про порушення судом норм матеріального та процесуального права під час вирішенні цивільного позову до ПрАТ «Страхова Компанія «Провідна». Вказує на безпідставне задоволення судом цивільних позовів, не перевіривши чи є правові обов`язки цивільного відповідача ПрАТ «Страхова Компанія «Провідна» відшкодувати усі заявлені позовні вимоги.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 прокурор зазначає про необґрунтованість апеляційної скарги та просить відмовити в її задоволенні.

Заслухавши доводи потерпілої та її представника ОСОБА_8 в підтримання апеляційних скарг представника потерпілої та представника ПрАТ «Страхова Компанія «Провідна», а також в заперечення апеляційної скарги захисника, міркування захисника та обвинуваченого в підтримання апеляційної скарги захисника ОСОБА_11 та в заперечення апеляційних скарг представника потерпілої та ПрАТ «Страхова Компанія «Провідна», міркування прокурора в заперечення апеляційних скарг, перевіривши справу, апеляційний суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи видно, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими, оскільки підтверджується сукупністю доказів, досліджених судом першої інстанції, яким у вироку дано належну оцінку.

Зокрема, висновки суду першої інстанції про недостовірність показань обвинуваченого про те, що він виїхав на регульоване перехрестя на невеликій швидкості на зелений сигнал світлофора; про доведеність обставин ДТП за версією обвинувачення та за показаннями свідка ОСОБА_14 (водія транспортного засобу «Volkswagen Transporter» номерний знак « НОМЕР_2 ») про те, що автомобіль «Volkswagen Transporter» номерний знак « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_14 виїжджав на регульоване перехрестя на зелений сигнал світлофора та ДТП сталася внаслідок раптового виїзду на це ж перехрестя автомобіля «ВАЗ 210930» реєстраційний номер « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_9 на великій швидкості на забороняючий рух сигнал світлофора, - оскільки детальні показання свідка ОСОБА_14 про обставини ДТП (у тому числі під час слідчого експерименту на досудовому розслідуванні), поза розумним сумнівом підтверджуються: детальними показаннями неупередженого стороннього свідка-очевидця ОСОБА_15 про обставини ДТП, зокрема, рух автомобіля «Volkswagen Transporter» під керуванням ОСОБА_14 через перехрестя на зелений сигнал світлофора, а автомобіля «ВАЗ 210930» під керуванням обвинуваченого – на заборонений сигнал світлофора; аналогічними показаннями свідка ОСОБА_16 про обставини ДТП; наведеними у вироку даними протоколу огляду місця пригоди та схеми ДТП про розташування транспортних засобів після пригоди та наявні на них механічні пошкодження; зазначеними у вироку висновками експертиз про технічну працездатність транспортних засобів «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_2 та «ВАЗ-21093» реєстраційний номер НОМЕР_1 до моменту ДТП; наведеними у вироку висновками судово-автотехнічних експертиз №793/16-25 від 15.12.2016 та №708/16-25 від 11.11.2016.

Згідно вказаних висновків судово-автотехнічних експертиз, що грунтуються на всіх фактичних обставинам даної справи, швидкість руху автомобіля «Volkswagen Transporter» в момент зіткнення складала 70,2 км/год, а автомобіля «Ваз-210930», - 91,1 км/год; в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_14 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «ВАЗ-210930» шляхом застосування термінового гальмування, з моменту виникнення небезпеки для його руху; з технічної точки зору водій автомобіля «ВАЗ-2109» ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог п. 8.7.3.е), п. 8.10. та п.12.4. Правил дорожнього руху України та в діях водія автомобіля «ВАЗ-210930» державний номер НОМЕР_1 Семнчука ОСОБА_17 вбачається невідповідність вимогам вищезазначених пунктів Правил дорожнього руху України; з технічної точки зору та згідно проведеного дослідження причиною створення аварійної обстановки й виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, в наведених умовах дорожнього руху, слід вважати невідповідність дій водія ОСОБА_9 технічним вимогам вказаних пунктів Правил дорожнього руху України (а. с. 88-91, 111-115 т. 2).

Крім того, свідок ОСОБА_14 показав, що відразу після ДТП він запитав ОСОБА_9 , чому він поїхав на червоний сигнал світлофора, на що ОСОБА_9 відповів, що не помітив.

Висновок судової автотехнічної експертизи №793/16-25 від 15.12.2016, згідно його мотивувальної частини, ґрунтується на вихідних даних всіх матеріалів справи, зокрема, даних огляду місця події, поясненнях обох водіїв-учасників ДТП, які заявили дві різні версії події, що відрізняються в частині обставин про швидкість руху транспортних засобів та світло світлофору, на яке ними здійснювався виїзд на регульоване перехрестя доріг перед ДТП.

Судом першої інстанції було також повно допитано експерта ОСОБА_18 з метою роз`яснення вказаного висновку експертизи.

За таких обставин судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про призначення повторної судово-автотехнічної експертизи за показаннями обвинуваченого про фактичні обставини ДТП, які істотно суперечать показанням свідка ОСОБА_14 та свідка-очевидця ОСОБА_15 , та колегія суддів визнає необгрунтованим довід апеляційної скарги про неповноту досудового розслідування та судового розгляду, що виразилася у непроведенні слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_9 .

Доводи апеляційної скарги захисника про недопустимість слідчого експерименту від 23.11.2016 за участю свідка ОСОБА_14 , оскільки дана слідча дія була проведена слідчим без участі ОСОБА_9 , колегія суддів визнає необгрунтованими, оскільки вказана слідча дія проведена слідчим з дотриманням вимог ст. 240 КПК України та версії події за показаннями водіїв - учасників ДТП ОСОБА_9 та ОСОБА_14 істотно відрізняються одна від одної.

За даними повної фіксації процесу технічними засобами, свідок ОСОБА_19 підтверджував факт своєї участі як понятого при огляді місця події та підписання ним протоколу огляду місця події.

Показання цього свідка під час судового розгляду про те, що підпис у схемі місця ДТП не зроблений ним суперечать даним протоколу огляду місця ДТП та схеми місця ДТП від 27.03.2016 про участь понятого ОСОБА_19 у проведенні даної слідчої дії та підписання вказаною особою вказаних документів.

У зв`язку з цим судом апеляційної інстанції було відмовлено у задоволенні клопотань сторони захисту про призначення повторної судової автотехнічної експертизи за версією обвинуваченого та призначення почеркознавчої експертизи підпису понятого ОСОБА_19 у схемі місця ДТП.

Судом першої інстанції справу розглянуто достатньо повно та дано належну оцінку всім доказам.

Тому апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника про неповноту та неправильність судового розгляду, недоведеність винності ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Призначаючи покарання обвинуваченому в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки зі звільненням від відбування основного покарання з випробуванням, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, обгрунтовано врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_9 необережного кримінального правопорушення, особу винного, який має молодий вік та вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання; обставину, що пом`якшує покарання, - сприяння розкриттю злочину на досудовому розслідуванні; відсутність обставин, що обтяжують покарання, міркування потерпілої про призначення обвинуваченому суворого покарання.

Доводи апеляційної скарги представника потерпілої про необгрунтоване врахування судом сприяння розкриттю злочину як обставини, що пом`якшує покарання, апеляційний суд визнає необгрунтованими, оскільки вказана обставина була встановлена стороною обвинувачення на досудовому розслідуванні та зазначена в обвинувальному акті (а. с. 4 т. 1), у справі відсутні дані про перешкоджання обвинуваченим встановленню істини на досудовому розслідуванні, а невизнання ОСОБА_9 своєї винності у вчиненні інкриминованого йому кримінального правопорушення та відсутність щирого каяття під час судового розгляду не є підставою для неврахування судом сприяння розкриттю кримінального правопорушення на досудовому розслідуванні як обставини, що пом`якшує покарання.

Разом з тим, колегія суддів визнає незаконним звільнення судом першої інстанції обвинуваченого від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі ст. 75 КК України, оскільки, вказаним законом про кримінальну відповідальність не передбачено можливості такого звільнення від покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Вирок суду в частині вирішення цивільного позову не відповідає вимогам ст. 370 КПК України.

Зокрема, вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_9 та Прат СК «Провідна» про стягнення із вказаних цивільних відповідачів матеріальної шкоди в сумі 48798 грн 74 коп та моральної шкоди в розмірі 100000 грн, в істотне порушення вимог ст. 128 КПК України, суд першої інстанції не врахував будь-яких положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не дав будь-якої оцінки наявним у справі доказам – квитанціям про витрати на лікування потерпілої та доводам письмових заперечень Прат СК «Провідна» про недоведеність відповідних витрат з огляду на непідтвердження необхідності призначення таких ліків медичним закладом.

Крім того, під час апеляційного розгляду потерпіла підтвердила пояснення обвинуваченого ОСОБА_20 про добровільне часткове відшкодування ним матеріальної шкоди під час лікування потерпілої. Потерпілою та обвинуваченим апеляційному суду не надано будь-яких доказів на підтвердження такого відшкодування.

Під час апеляційного розгляду учасниками провадження не ставилося питання про дослідження апеляційним судом доказів, що стосуються цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 .

За таких обставин апеляційний суд позбавлений можливості вирішити питання щодо заявленого цивільного позову потерпіллої ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_20 та Прат СК «Провідна».

Тому вирок місцевого суду підлягає скасуванню в частині звільнення обвинуваченого від додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на підставі ст. 75 КК України та в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 , з ухваленням нового вироку в цій частині щодо призначення покарання та з призначенням нового розгляду цивільного позову в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 420 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 залишити без задоволення, апеляційні скарги представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та представника ПрАТ «Страхова Компанія «Провідна» ОСОБА_12 задовольнити частково.

Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 06 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_9 скасувати в частині застосування ст. 75 КК України та вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 .

Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_9 вважати засудженим за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на два роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Призначити новий розгляд цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_9 та Прат СК «Провідна» про стягнення із вказаних цивільних відповідачів матеріальної шкоди в сумі 48798 грн 74 коп та моральної шкоди в розмірі 100000 грн в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня ухвалення безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Судді: