Справа № 282/665/18

Провадження №1-кп/0274/293/22

                                                            Ухвала

       21.12.2022 м.Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

       головуючого судді ОСОБА_1

       суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

       за участі

       секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

       прокурора ОСОБА_5 ,

       потерпілого ОСОБА_6 ,

       представника потерпілого ОСОБА_7 ,

       захисника ОСОБА_8 ,

       обвинуваченого ОСОБА_9 ,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України,

встановив:

       На розгляді в Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.

       Ухвалою суду від 26.10.2022 обвинуваченому ОСОБА_9 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24.12.2022. Судове провадження по даній справі не закінчено, всі свідки, обвинувачений не допитані.         

20.12.2022, через канцелярію суду, прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 строком на 60 днів. В судовому засіданні прокурор раніше подане клопотання підтримав, вказавши про наявність визначених в ст. 177 КПК України ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті. 

Представник потерпілого  ОСОБА_7  та потерпілий клопотання прокурора підтримали, просили його задовольнити.         

       Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 , 19.12.2022 подала до суду через канцелярію письмове клопотання про зміну запобіжного заходу, яке в судовому засіданні підтримала, мотивувавши тим, що подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою не відповідає вимогам національного законодавства, міжнародним стандартам кримінального судочинства та практиці ЄСПЛ. Не може продовження терміну утримання обвинуваченого під вартою бути застосовано з тієї причини, що у справі, на думку обвинувачення, очікується призначення покарання у вигляді позбавлення волі. Просила змінити ОСОБА_9 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, який у повному обсязі забезпечить дотримання обвинуваченим належної процесуальної поведінки та цілком нівелює можливість реалізації останнім спроб ухилитися від суду.

       Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав клопотання свого захисника.

       Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Ст.331 КПК України визначено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.    

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

       У рішенні ЄСПЛ по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначено, що наявність вагомих підстав обвинуваченого затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні ЄСПЛ по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року зазначено, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» визначає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

       Отже, Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

       На сьогоднішній день суду не надано доказів того, що перестали існувати ризики, які були враховані при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Доказів неможливості перебування обвинуваченого в умовах СІЗО за станом його здоров`я суду також надано не було.

       При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного та обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

       Отже, з наведених підстав, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 підлягає задоволенню.

       Враховуючи вищевикладене та те, що встановлені судом обставини при продовженні обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, беручи до уваги тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, продовження існування ризиків, які існували на момент обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу, а також те, що судове провадження з об`єктивних причин не може бути завершене до спливу строку тримання під вартою, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 .       

       Обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено, а тому клопотання сторони захисту не підлягає до задоволення.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.376, ч.2 ст.392 КПК України, суд,        

постановив:

       Клопотання прокурора – задовольнити.

       Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесяти) днів, а саме по 18 лютого 2023 включно.

       В клопотанні захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому  ОСОБА_9 на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

       Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.

       Повний текст ухвали проголошено 26.12.2022 о 16.30 год.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя